Озима пшениця в “Топ-100”: живлення та захист

Сто центнерів з гектара. Що потрібно для озимої пшениці, щоб досягти запланованого врожаю? 

Для досягнення мети всі засоби придатні - цей вислів у нашому випадку не спрацьовує. Адже ми пам'ятаємо про те, що в рамках досліду "Топ-100", який проводимо на базі Корпорації "Агро-Союз", ми маємо одержати врожай 100 ц/га з низькою собівартістю. Тож досліджуймо далі особливості формування високої врожайності пшениці й тримаймо на контролі потребу своєчасного підживлення культури, появу конкурентів-бур'янів та хвороб. А разом з тим спостерігаємо, як поводиться пшениця, посіяна різними типами сівалок для грунтозахисних технологій.
 
З чого починається врожай
Урожайність озимої пшениці залежить від здоров'я та здатності органів плодоносити. Ці параметри закладаються у таких фазах вегетації рослин: кущіння, стеблування, колосіння, цвітіння.
Фаза закладання органів починається зі стадії третього листа (початок кущіння). Несприятливі умови навколишнього середовища в цей період (нестача поживних речовин, вологи, раннє ураження захворюваннями) можуть негативно позначитися на розвитку рослин і призвести в подальшому до невиправних втрат урожаю.
Нульова технологія вирощування сільськогосподарських культур передбачає обов'язкове підживлення азотом у ранньовесняний період. Нестача азоту в цей період суттєво впливає не тільки на розвиток культури у фазі кущіння, а й на збереження кількості колосків у майбутньому колосі. Тому на всіх чотирьох дослідних ділянках після першого підживлення рідкими азотними добривами (КАС + розчин сульфату амонію в фазі 24-25 (середина кущіння) в кількості N 32 кг/га д.р. та S 10 методом поливання, стан пшениці суттєво поліпшився: вона набула насиченішого зеленого кольору, бо розпочала живлення та прискорилося відростання.
Величина врожаю перебуває в прямій залежності від щільності посіву. Щоб забезпечити рослинам правильне живлення і, як наслідок, хороші умови росту, щільність повинна бути оптимальною. Її визначають, виходячи з правильного співвідношення схожих зернин і кількості колосся, вона істотно полегшує управління посівом (табл.).
Що стосується стану посівів у рамках нашого досліду, то в першій декаді квітня його можна оцінити так: кількість пагонів на всіх ділянках, засіяних різними типами сошників, не перевищувала 1200 шт. на 1 м2. Як видно з таблиці, ця цифра не перевищує припустимого значення.
Щільність посівів впливає як на кількість зернин у колосі, так і на масу тисячі зернин.
Перше визначається забезпеченістю вологою та азотом під час закладання колоса від кущіння до цвітіння (фази 25-59), а друге (маса 1000 зернин) - тим, наскільки сприятливо наповнюється зерно між цвітінням і дозріванням.
Для того, щоб мати потенційну врожайність, особливу увагу слід приділяти рослині у фазі стеблування (виходу в трубку), коли активно ростуть її підземні та наземні частини. Треба, щоб уже до початку цієї фази рослини достатньою мірою були забезпечені поживними речовинами, особливо азотом. Звичайно, внести добрива потрібно до стеблування.
Підживлення пшениці у фазі 30-32 (початок кущіння) впливає на закладання величини колосу і його виповненість. Виростити колос у середньому з 22 і більше колосками можна завдяки підвищенню рівня живлення в цей період. Заповнюється верхівка колоска і його нижня частина, які зазвичай через нестачу поживних речовин залишаються незаповненими. У цей період кількість азоту, який надходить до рослини, має бути в межах 10% від загальної кількості азоту, запланованого під урожай. Для кращого засвоєння азоту ми додаємо сірку. Загальна потреба в сірці визначається з розрахунку: на 1 тонну врожаю зерна пшениці - 5 кг д. р. сірки. Її масу розділяємо на кількість внесень азоту.
Враховуючи наявність більшості зазначених вище чинників, що склалися на полі, ми прийняли рішення про застосування препарату Палітра (хлормекватхлорід, 50% в.р.к.) як регулятора росту, з нормою витрати 1,2 л/га. Обробляли в період, коли температура повітря кілька днів трималася на рівні 12°С і не опускалася нижче 8 градусів.
Тему нової публікації буде присвячено захисту прапорцевого листка, який дає 45% урожайності. Крім того, мова піде про стратегію живлення рослин та їхній захист у цей період. Не пропустіть новий матеріал, який наблизить вас ще на крок до омріяних 100 ц/га без зайвих витрат.

Олена Дудкіна,
агроном-технолог,
відповідальна  за проект "Топ-100"
в Корпорації "Агро-Союз"
Анна Каплун,
журналіст