Організація насіннєвого виробництва

Зерно для України — стратегічна ринкова продукція і водночас одне з основних джерел грошових надходжень більшості вітчизняних сільськогосподарських підприємств. Україна суттєво збільшила обсяги виробництва зерна, які останніми роками коливалися в межах від 46 до 54 млн т.

В. Погорілий, заступник директора,
Л. Шустік, канд. техн. наук, завідувач відділу,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого

Підвищення рівня ефективності виробництва зернової продукції має виступати найважливішим завданням у сьогоднішніх умовах формування та розвитку АПК, від розв’язання якого залежить забезпечення продовольчої безпеки країни, експортний потенціал нашої держави на світових ринках зерна та рівень добробуту населення. Підвищення ефективності та подальший розвиток зернової галузі на ринково-інноваційній основі неможливий без належного забезпечення товаровиробників зерна високоякісним посівним матеріалом.
Цей фактор дуже важливий, оскільки дає змогу без додаткових енергетичних витрат (добриво, пестициди) забезпечити належний ріст рослин, знизити негативний вплив бур’янів, хвороб, шкідників і на цій основі підвищити врожайність культури і якість одержуваної продукції, поліпшити екологічний стан поля.
Потужним господарствам доцільно організовувати власні лінії з очищення та підготовки насіння для товарних посівів. Для цього економічно вигідно використовувати для здійснення первинної обробки наявні технічні засоби для очищення товарного зерна та оснастити очисну лінію блоком для поглибленого доведення насіння до високих посівних кондицій.
На наш погляд, для побудови лінії з очищення та підготовки насіння найкраще підходить блочно-модульна схема.
Під час планування насіннєвої лінії слід врахувати загальне валове виробництво зерна. Наприклад, у господарстві з посівними площами  у  8000–10 000 га мають намір не весь валовий обсяг зерна переводити в насіннєвий матеріал. В цьому разі потреба в насіннєвому матеріалі становить близько 2500 т. Тому переробці на насіннєвий матеріал підлягає близько 3000 т зерна.
Орієнтовні культури сівозміни і їхнє співвідношення, якщо господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, %: горох — 10, озима пшениця — 38, ячмінь — 25, гречка — 16, соя — 8, кукурудза — 3.
Розглянемо техніко-технологічні підходи до побудови блочно-модульної лінії очищення та підготовки насіння для такого господарства.
Підготовка насіннєвого матеріалу включає процеси:
   збирання;
   первинного очищення зерна;
   тимчасового зберігання його на майданчику;
   довготривалого зберігання у складах;
   вторинного очищення;
   протруювання.
Збирання зернових займає період близько 80 днів (з 1 липня по 20 вересня).
Критичними термінами надходження валових об’ємів у зоні Лісостепу України є друга та половина третьої декади липня, протягом яких необхідно зібрати озиму пшеницю та ярий ячмінь.
Розрахунок потреби в зернозбиральних комбайнах потрібно вести, виходячи з їхнього 15-денного восьмигодинного завантаження. Слід передбачити можливість сушіння у несприятливі роки половини зібраного врожаю: весь денний обсяг зібраного зерна має бути до ранку висушений.
Технологічні підходи до забезпечення оптимального функціонування блочно-модульної лінії мають враховувати критичні об’єми та пікові навантаження.
Первинне очищення є потоковим та передбачає обслуговування всього валу врожаю безпосередньо під час збирання культур. Критичним об’ємом первинної обробки є зерно озимої пшениці і ярого ячменю, оскільки він за критичного добового (змінного) подавання маси від комбайнів визначає продуктивність лінії. Тип первинного очищення — стаціонарні повітрянорешітні зерноочисні агрегати.
Вторинне очищення ярого ячменю, гречки, сої відокремлене в часі від періоду збирання врожаю — його проводять у терміни спаду виробничих напружень, на початку жовтня — в кінці грудня. Вторинне очищення озимої пшениці — в терміни з 1 вересня по 15 жовтня (45 днів) — до початку реалізації її для сівби. Критичні об’єми вторинного очищення озимої пшениці і його терміни формують продуктивність лінії. На першому етапі доцільно використовувати лінію вторинного очищення на основі сепаратора САД-4. Одночасно можливе прогнозування будівництва другої лінії на основі трієра і вібропневмостола.
Майданчик слід розміщувати під суцільним дахом у розрахунку на зберігання зерна в буртах заввишки 1,5 м, з обладнаними проїздами.
 Сушіння зерна передбачає обробку в критичні роки 50% загального валового збору. Критичним об’ємом сушіння у піковий період є 50% валового зерна озимої пшениці та ячменю з денним подаванням, що визначає продуктивність сушарки. Ефективним способом сушіння є використання біопалива — тюкованої соломи зернових.
Зберігання зерна на першому етапі забезпечується завдяки наявним застарілим приміщенням (за перспективи використання згодом спеціальних сховищ та силосів).
Виходячи з цього, запропонована блочно-модульна схема, що включає блоки первинного очищення, облаштований майданчик для тимчасового зберігання, блок сушіння, склади, блок вторинного очищення та блок протруювання зерна із дотриманням відповідних вимог.
Орієнтовний перелік обладнання для реалізації блочно-модульної схеми зернового складу наведено в таблиці.
Висновки
У розробці техніко-технологічних підходів із побудови лінії очищення та підготовки насіння в господарстві слід враховувати такі фактори:
   терміни та обсяги збирання окремих культур мають бути орієнтовані на проведення первинного м’якого очищення зерна для забезпечення довготермінового гарантованого його зберігання з наступним доведенням до насіннєвих кондицій у міжсезоння;
   критичними чинниками під час визначення продуктивності та добору відповідного обладнання є підготовка насіння озимих культур; його кількість і інтервал між збиранням та висівом, що визначає максимальну продуктивність ліній;
   блочно-модульний принцип побудови ліній — це можливість поступового нарощування обсягів зберігальних ємностей в процесі розвитку і нарощування потужностей за збільшення валового виробництва насіння;
   можливість здійснення добору різних типів обладнання, важливо лишень, аби його налаштування давало змогу забезпечувати означені вимоги на кожному з етапів для отримання насіння високих посівних кондицій.