М. Занько, канд. техн. наук, завідувач лабораторії збирання та первинної
переробки урожаю,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого
Ранжування барабанних зернозбиральних комбайнів відповідно до пропускної спроможності
Із урахуванням показників технічної характеристики проектному ранжуванню піддано наявні на ринку України 136 барабанних моделей зернозбиральних комбайнів провідних компаній світу: John Deere, Claas, New Holland, Deutz Fahr, Massey Ferguson, Laverda S.p.a., Sampo Rosenlew, Корпорації AGCO та вітчизняних підприємств-виробників. Для цього було використано технічні дані, представлені виробником у проспектних матеріалах на відповідні комбайни.
Результати ранжування зернозбиральних комбайнів із барабанною системою обмолоту за показником їхньої пропускної спроможності фрагментарно наведено у табл. 2–6.
Аналіз свідчить, що всі моделі комбайнів Sampo Rosenlew серії 2000 (табл. 2) мають однакові параметри молотарки — її ширини, діаметра молотильного барабана та площі деки обмолоту. За цими показниками молотарка зможе забезпечити пропускну спроможність на рівні 3,5 кг/с. Збільшення довжини соломотряса до 4,32 м (моделі SR-2045 та SR-2065) дає змогу зменшити рівень втрат за молотаркою і завдяки цьому збільшити пропускну спроможність до 4 кг/с. Використання у системі обмолоту двох барабанів і збільшення площі обмолочування до 0,85 м2 завдяки додатковій деці дає змогу збільшити кількість зерна, що сепарується у МСС, дещо «розвантажити» соломотряс — зменшити втрати за молотаркою і таким чином збільшити пропускну спроможність до 4,5 кг/с (комбайн SR-2085 TS).
А як ув’язати із цими всіма параметрами потужність двигуна, яка в кожному із комбайнів «своя»? Практика ефективної реалізації наявного енергозабезпечення барабанних комбайнів свідчить, що, як правило, для реалізації пропускної спроможності у 1 кг/с необхідна потужність 30 к. с. Потужність двигуна «стартової» моделі — серії SR-2035 становить 100 к. с., що забезпечує робочий показник 3,3 кг/с і фактично відповідає нашому прогнозу — 3,5 кг/с. Інша модель — SR-2045 має потужність двигуна 125 к. с. Розрахункова пропускна спроможність — 4 кг/с, що ідентично прогнозній (табл. 2). Проектна пропускна спроможність комбайна SR-2085 TS дорівнює 4,5 кг/с, що не збігається із розрахунковою — 175:30 = 5,8 (кг/с). Пояснення логічно просте: використання у МСС двох барабанів і збільшення площі дек спрямовані на використання комбайна на важких агрофонах, де потрібен запас потужності, а отже, — витрата цих «надлишкових» 40 к. с. Інтенсивність роботи ножа — 1020 циклів/хв цілком достатня для забезпечення подавання хлібної маси у комбайн на рівні 4,5 кг/с.
Площа двох дек системи обмолоту Tucano — 320 (340) становить 0,98 м2 і трохи перевищує площу 0,90 м2 комбайна СК-5 «Нива», пропускна спроможність якого 5 кг/с. Збільшення ширини молотарки до 1320 мм та довжини клавіші до 4,4 м дає змогу збільшити її пропускну спроможність до 6–7 кг/с (табл. 3). Це підтверджує потужність застосовуваного двигуна: 204:30 = 6,8 (кг/с). Збільшення потужності до 258 к. с. спрямоване на роботу у важких умовах: пересічний рельєф, грунти підвищеної вологості тощо.
Комбайни серії SR-3000 Sampo Rosenlew (SR-3045; 3065; 3085 Sampo Rosenlew) мають технічні параметри молотарки на рівні 6–6,5 кг/с. Це підтверджує потужність «вихідної» серії 3000 комбайна моделі SR-3045 Sampo Rosenlew: 175:30 ~ 6 (кг/с) — та збільшена до 1330 мм ширина молотарки і чимала довжина клавіші — 4,3 м. Збільшення площі деки до 1,02 м2 і довжини клавіші до 4,7 м зменшує рівень втрат, завдяки чому можна отримати пропускну спроможність на рівні 7–7,5 кг/с.
Комбайни компанії Massey Ferguson MF-7240 (7245) Activa мають площу деки класичної системи обмолоту 0,83 м2, що спрямовано на забезпечення пропускної спроможності на рівні 4,5 кг/с. І тільки «втручання» у процеси сепарації зерна збільшеної ширини молотарки — 1330 мм та подовженої (!) клавіші — 5,1 м дає змогу вийти на рубіж обмолоту 6–6,5 кг/с.
Аналогічна, порівняно із комбайнами MF-7240 (7245) Activa, ситуація спостерігається і у комбайна CН 644 Challenger (Корпорація AGCO).
Комбайн John Deere-9540i (табл. 4) має розрахункову пропускну спроможність 8 кг/с (235 к. с.:30 = 8 кг/с). Однак проектна величина цього показника становить 10 кг/с. Завдяки чому досягнуто збільшення? Відповідь очевидна: застосуванням у складі МСС двох барабанів і досягненням завдяки цьому збільшення площі дек до 1,47 м2, а також подовженням клавіш — 4,6 м. Збільшення потужності двигуна у моделей John Deere-9560i та John Deere-9580i спрямоване на універсальне використання цих моделей на збиранні кукурудзи із жатками різної ширини захвату, де цей запас буде реалізовано сповна.
Базова модель комбайнів серії Lexion-500 — комбайн Lexion-520 (табл. 4). Його розрахункова пропускна спроможність становить 8,5 кг/с (260 к. с.:30 = 8,5 кг/с) і відповідає проектній. Збільшення потужності двигуна у решти комбайнів цієї серії (без зміни параметрів молотарки) спрямоване на використання їх у складніших умовах: на грунтах збільшеної вологості, пересічному рельєфі із підйомами, на збиранні кукурудзи, що потребує збільшеної витрати енергії.
Збільшена ширина молотарки — 1500–1600 мм (табл. 5) є тією базою, яка за відповідного технологічного компонування дає змогу доповнити її систему обмолоту кількома барабанами, тим самим збільшити площу молотильно-сепарувальних дек до 1,75–2,4 м2 і довжину соломотряса — до 4,4 м і таким чином збільшити її
пропускну спроможність.
Базові параметри — ширина молотарки 1560 мм та діаметр барабана
607 мм (комбайн СS-640 New Holland (табл. 5) — визначають і «гарантують» потужність на рівні лише 7–7,5 кг/с. Завдяки застосуванню у складі МСС барабана-соломосепаратора площа сепарувальних дек збільшилась до 2,1 м2. Тому навіть за відносно короткого соломотряса — 4,16 м проектна пропускна спроможність досягне 8,5–9 кг/с.
Збільшення потужності двигунів
у інших комбайнів цієї серії — СS-600 New Holland за незмінних базових параметрів молотарки спрямоване на використання їх в агрегаті з енергоємними кукурудзозбиральними адаптерами та під час роботи у важких умовах.
Збільшення діаметра барабана до 750 мм обумовлює «синхронне» збільшення площі дек комбайнів серії СX-800 (820; 840; 8080; 8090) New Holland (табл. 5) до 2,4 м2. Подовження траєкторії руху маси у МСС, збільшення площі сепарації та часу дії барабана на хлібну масу підвищують кількість зерна, просепарованого у МСС. У комплексній взаємодії: соломотряс середньої довжини (довжина клавіші — 3,6–3,8 м) та енергозабезпечення на рівні 281 к. с. — молотарка обумовлює клас комбайна у 9–10 кг/с. Збільшення потужності застосовуваних двигунів від 280 до
405 к. с. першочергово спрямоване на покриття енергетичних витрат комбайна під час роботи в інших, складніших, технологічних режимах, кліматичних та експлуатаційних умовах.
Фактично аналогічні технічні параметри комбайнів серії Tucano-300 (400) дають змогу прогнозувати їхню пропускну спроможність на рівні, аналогічному комбайнам серії СX-800 New Holland (табл. 5).
Збільшення функціональних можливостей молотарки екстенсивним шляхом — завдяки збільшенню її технічних параметрів наочно демонструють комбайни компанії John Deere серій W-9600 та Т-600 (табл. 6). Визначальний параметр, який насамперед обумовлює прийняття потужного потоку маси на обмолочування — ширина молотарки, — становить 1670 мм і фактично досягає граничного значення (1700 мм) для цього параметра. Використання молотильного барабана збільшеного діаметра — 660 мм та сепарувальної деки відбійного бітера, чого не застосовано у МСС класичного типу, дало змогу отримати значну площу системи основної сепарації зерна — 1,87 м2. І третій параметр, що визначає остаточний позитивний вплив на зменшення втрат за молотаркою та спроможність працювати із підвищеною продуктивністю, — подовжений соломотряс завдовжки 4,6 м. Для порівняння: у комбайнів малої продуктивності останній параметр дорівнює тільки 3,83 м (табл. 2). Ці конструктивні параметри визначають формування величини пропускної спроможності для молотарок цієї групи. І навіть незначне збільшення потужності двигуна — до 350 к. с. не є вирішальним фактором для формування цього визначального оціночного показника.
Тенденцію до екстенсивного збільшення продуктивності шляхом використання кількох барабанів використано у комбайнах John Deere серії Т-600 (Т-660 і Т -670). У них у системі обмолоту використано шість (!) різнофункціональних барабанів. Водночас і кількість сепарувальних дек збільшилась відповідно до наявних барабанів, а їхня площа досягла 3,36 (!) м2. Використання складної і разом з тим — габаритної системи обмолоту обумовило зменшення простору молотарки, де розміщується соломотряс. Тому об’єктивно слід зазначити, що соломотряс завдовжки 3,2 м, на перший погляд, є закоротким і теоретично не повинен справлятися із завданням виокремлення зерна із обмолоченої соломи за роботи у режимі високої швидкості подавання хлібної маси. Проте потрібно сказати, що функцію відокремлювання зерна від обмолоченої маси на 95% покладено на систему обмолоту. Відповідно до проведеного аналізу їхню пропускну спроможність можна прогнозувати на рівні
12–14 кг/с. Зроблений прогнозний висновок непрямо підтверджує значення енергозабезпечення, яке, відповідно, становить 325 і 378 к. с.
Ключове питання: як визначити пропускну спроможність виходячи із фактичної продуктивності комбайна, та навпаки — продуктивність відповідно до пропускної спроможності?
У пропонованому до вашої уваги матеріалі та попередніх статтях, де фігурувала тема «зернозбиральні комбайни», як основний оцінно-функціональний показник розглядали пропускну спроможність. Останню можна визначити: а) аналітично — згідно із технічними параметрами за методикою, наведеною у цій статті; б) розрахунково — за результатами наробітку комбайна під час експлуатації. Але, насамперед, для правильного визначення потрібно розтлумачити агрономічний термін «соломистість» маси, який є невід’ємним елементом роботи комбайна. Він обумовлює співвідношення урожаю зерна до урожаю соломи на один гектар або на пробній ділянці встановленої площі і перебуває у межах 1:(0,8–1,5). Наприклад: маємо урожайність зерна 50 ц/га, а врожай соломи із цієї самої площі — 60 ц/га. Тоді соломистість буде становити: 50:60 = 1:1,2. Комбайн за 1 год основного (безперервного) часу роботи намолотив (Wз, т/год) 20 т зерна. На цій ділянці (показник соломистості — 1:1,2) комбайн технологічно обмолотив (пропустив через себе, Wс, т/год) 20 х 1,2 = 24 т соломи. Усього ж комбайн «у собі» технологічно переробив 20 + 24 = 44 т маси. Тоді пропускна спроможність
(q, кг/с) буде рівна: q = (Wз+ Wс )/3,6 = 44:3,6 = 12,2 кг/с. За іншого показника соломистості, наприклад 1:0,8 (але за того самого показника намолоту зерна), буде обмолочено: 20 + 20 х 0,8 = 36 т хлібної маси. Пропускна спроможність, отже, становитиме: 36:3,6=10 кг/с.
А як «перейти» від визначеної пропускної спроможності комбайна відповідно до його технічних параметрів до продуктивності? Комбайн КЗС-9-І «Славутич» (табл. 4) згідно із технічними параметрами має забезпечити пропускну спроможність 9 кг/с. Ці 9 кг маси, що проходять за 1 с через молотарку, у своєму складі містять і зерно, й солому. У якій кількості — одного й другого? Знову ж таки, для підрахунку використаємо показник «соломистість». Наприклад, із досвіду використання у своєму господарстві певного сорту зернової колосової культури (пшениці) відомо, що соломистість становить 1:1. Тоді із цих 9 кг на частку зерна припадає: 9:(1+1) = 4,5 кг. Отже, за 1 год основного (безперервного) часу роботи буде намолочено 4,5 х 3,6 = 16,2 т зерна. Але намолот за 1 год основного часу — це значною мірою ідеалізований показник, оскільки він включає затрати робочого часу на вивантаження зерна, повороти, певні зупинки і т. ін.
Унаслідок цього, щоб отримати реальну експлуатаційну продуктивність, потрібно показник продуктивності за 1 год основного часу помножити на коефіцієнт із діапазону 0,67–0,73 (для сучасних комбайнів він буде рівним більш верхній межі): 16,2 х 0,70=11,3 т. Отже, за 10 год змінної роботи буде намолочено 11,3 х 10=113 т.