Енер­го­ощад­не су­ші­н­ня

Вологість та температура збіжжя, що надходить із поля для сушіння, можуть змінюватись від 15 до 35% абсолютної вологості та від 0 до 30oС внаслідок зміни погодних умов або у разі надходження зерна з іншого поля. Оператор сушарки повинен керувати процесом сушіння таким чином, аби отримати продукт із кондиційною вологістю попри коливання початкової вологості зернової маси.

М. Ли­пу­нов, ст. на­ук. співробітник, ННЦ «ІМЕСГ»,
О. Мель­ник, ди­рек­тор, М. Не­гольшов, енер­ге­тик,
ТОВ «Міжго­с­по­дарсь­кий комбікор­мо­вий за­вод»

Важ­ливість опе­ра­тив­ної інфор­мації про про­цес
зне­вод­нен­ня
На­явність інфор­мації про по­чат­ко­ву во­логість зер­на дає змо­гу пра­виль­но ор­ганізу­ва­ти про­цес, виз­на­чи­ти відповідні зна­чен­ня ек­с­по­зиції сушіння та теп­ло­во­го ре­жи­му зер­на.
У про­цесі ро­бо­ти су­ша­рок кон­троль во­ло­гості зер­на про­во­дить ла­бо­рант шля­хом періодич­но­го відби­ран­ня проб зер­на на ви­ході із су­шар­ки та вимірю­ван­ня їхньої во­ло­гості тер­мо­гравіме­т­рич­ним ме­то­дом із по­хиб­кою 0,3% або еле­к­трон­ним ек­с­прес-во­ло­гоміром із по­хиб­кою 1,5–2%.
Три­валість вимірю­ван­ня во­ло­гості тер­мо­гравіме­т­рич­ним ме­то­дом ста­но­вить де­сят­ки хви­лин та не дає змо­ги опе­ра­тив­но ре­а­гу­ва­ти на зміни па­ра­метрів тех­но­логічно­го про­це­су. І все ж, не­зва­жа­ю­чи на три­валість та тру­домісткість вимірю­ван­ня, тер­мо­гравіме­т­ричні во­ло­гоміри за­ли­ша­ють­ся ос­нов­ни­ми за­со­ба­ми для кон­тро­лю во­ло­гості зер­на.
Запізнен­ня над­хо­д­жен­ня по­каз­ників про по­точ­ну во­логість збіжжя при­зво­дить або до пе­ре­су­шу­ван­ня зер­на, зни­жен­ня про­дук­тив­ності су­шар­ки та пе­ре­ви­т­рат па­ли­ва, або до от­ри­ман­ня не­кон­диційно­го си­ро­го про­дук­ту. Не­од­норідність зер­на за во­логістю мо­же ста­ти при­чи­ною йо­го гніздо­во­го са­мозіг­ріван­ня у зер­но­с­хо­ви­щах. То­му з ме­тою за­побіган­ня над­хо­д­жен­ню зер­на не­кон­диційної во­ло­гості (по­над 15%) у бун­кер го­то­вої про­дукції йо­го, як пра­ви­ло, пе­ре­су­шу­ють, зни­жу­ю­чи цей по­каз­ник на 1,5–3%.
У разі змен­шен­ня во­ло­гості 1 т зер­на на 1% ви­т­ра­ти при­род­но­го га­зу шахт­ною зер­но­су­шар­кою ти­пу ДСП ста­нов­лять 1,5–2 м3. Са­ме на цій стадії ви­т­ра­чається до 80% усієї енергії, якої по­тре­бує післяз­би­раль­на об­роб­ка зер­на, а ко­рисні ви­т­ра­ти енергії у са­мих зер­но­су­шар­ках ста­нов­лять 40–50%.
По­чат­кові по­каз­ни­ки во­ло­гості і тем­пе­ра­ту­ри, тем­пе­ра­ту­ра нагріван­ня, ек­с­по­зиція сушіння зер­на та тем­пе­ра­ту­ра су­шиль­но­го аген­та — взаємо­пов’язані тех­но­логічні па­ра­ме­т­ри, які в ком­плексі впли­ва­ють на якість го­то­во­го про­дук­ту. Для ефек­тив­но­го уп­равління ек­с­по­зицією зне­вод­нен­ня зер­на не­обхідна опе­ра­тив­на інфор­мація про во­логість зер­на на вході в си­ру шах­ту, на ви­ході з неї та на ви­ході з су­хої шах­ти.

Ек­сплу­а­тація шахт­них
зер­но­су­ша­рок
Для сушіння зер­на в Ук­раїні ви­ко­ри­с­то­ву­ють вітчиз­няні шахтні зер­но­су­шар­ки ти­пу ДСП-12, ДСП-24, ДСП-32, СЗС-8, ЗСП-8, ДСП-25, А1-ДСП-50.
На­явні за­со­би ме­ханізації, еле­к­т­рифікації та ав­то­ма­ти­зації тех­но­логічно­го про­це­су сушіння зер­на за­без­пе­чу­ють ав­то­ма­тич­не за­ван­та­жен­ня си­ро­го зер­на в над­су­шиль­ний бун­кер, ав­то­ма­тич­ну ро­бо­ту топ­ки та вен­ти­ляційно­го об­лад­нан­ня, ав­то­ма­тич­не уп­равління тем­пе­ра­тур­ни­ми ре­жи­ма­ми у су­шильній та охо­ло­д­жу­вальній ка­ме­рах і про­грам­ний ре­жим ро­бо­ти ме­ханізму ви­пу­с­ку про­су­ше­но­го зер­на. У шахт­них зер­но­су­шар­ках ви­ко­ри­с­то­ву­ють про­мис­лові ре­гу­ля­то­ри тем­пе­ра­ту­ри. Во­ни уп­рав­ля­ють ви­т­ра­та­ми па­ли­ва у топці за­леж­но від тем­пе­ра­тур­но­го ре­жи­му для стабілізації тем­пе­ра­ту­ри зер­на у зоні сушіння.
Опи­ше­мо пе­ребіг про­це­су сушіння зер­на. Зер­но за­ван­та­жу­ють у су­шиль­ну шах­ту, за­пу­с­ка­ють теп­ло­ге­не­ра­тор, по­дається теп­ло­носій у зо­ну сушіння, пе­ре­пу­ск­ний кла­пан вста­нов­лю­ють у по­ло­жен­ня, що зу­мо­вить по­вер­тан­ня зер­на у над­су­шиль­ний бун­кер. Цей цикл три­ває, до­по­ки во­логість зер­на на ви­ході із су­шар­ки не пе­ре­ви­щу­ва­ти­ме кон­диційно­го зна­чен­ня (14%). Після цьо­го пе­ре­пу­ск­ний кла­пан вста­нов­лю­ють у по­ло­жен­ня на спря­му­ван­ня зер­на до бун­ке­ра — на­ко­пи­чу­ва­ча го­то­вої про­дукції. Як­що ж во­логість про­су­ше­но­го зер­на відхи­ляється від за­да­но­го зна­чен­ня, зміню­ють про­пу­ск­ну спро­можність зер­но­су­шар­ки. Кон­диційне за во­логістю зер­но на­прав­ля­ють до бун­ке­ра го­то­вої про­дукції, а не­до­су­ше­не — по­вер­та­ють у прий­маль­ний бун­кер су­шар­ки для по­даль­шо­го сушіння.
Вод­но­час не завжди вра­хо­ву­ють особ­ли­вості цих су­ша­рок що­до ро­бо­ти із відповідни­ми зер­ном і теп­ло­носіями, за­лежність від за­рубіжних періодич­но­го та по­точ­но­го фірмо­во­го об­слу­го­ву­ван­ня і не­до­стат­ню еко­номічну об­грун­то­ваність та­кої замі­ни.

Особ­ли­вості імпорт­них зер­но­су­ша­рок
Су­часні імпортні зер­но­су­шар­ки об­лад­нані комп’юте­ром зі зруч­ним опе­раційним інтер­фей­сом, прин­те­ром та во­ло­гоміром зер­на у по­тоці, але опе­ра­то­ри су­ша­рок ни­ми прак­тич­но не ко­ри­с­ту­ють­ся че­рез не­пе­ред­ба­чу­вані зміни по­хиб­ки во­ло­гоміра. При­чи­ною цьо­го є дрейф ха­рак­те­ри­с­тик дат­чи­ка во­ло­гості, який обу­мов­ле­ний різни­ми не­кон­тро­ль­о­ва­ни­ми фак­то­ра­ми: ад­сор­бу­ван­ням і міграцією во­ло­ги у мікро­по­рах та мік­рот­ріщи­нах скла­до­вих при­ла­ду, йо­го де­фор­му­ван­ням та зміною ге­о­ме­т­рич­них розмірів під впли­вом ме­ханічних, тем­пе­ра­тур­них градієнтів або тех­но­логічних на­ван­та­жень.
Фірми-ви­роб­ни­ки праг­нуть за­без­пе­чи­ти свої ви­ро­би ви­со­ки­ми ме­т­ро­логіч­ни­ми по­каз­ни­ка­ми для збільшен­ня об­ся­гів збу­ту. До­сяг­ти ба­жа­ної точ­ності вимірю­вань во­ло­гості вдається ли­ше за умо­ви іде­алізації ма­теріалу в об­ме­же­но­му діапа­зоні вимірю­вань. У ре­аль­них умо­вах ек­сплу­а­тації по­хиб­ки за­кор­дон­них во­ло­гомірів удвічі, а іноді й більше пе­ре­ви­щу­ють зна­чен­ня, що вка­зані фір­ма­ми-ви­роб­ни­ка­ми. До то­го ж ви­со­ка ціна ро­бить їх не­до­ступ­ни­ми для біль­шості вітчиз­ня­них ко­ри­с­ту­вачів. Ціка­вим фак­том є те, що за­кор­дон­них во­ло­гомірів зер­на у по­тоці на рин­ку не­має, про­те про­по­нується ши­ро­кий спектр ек­с­прес-во­ло­гомірів. Спро­би при­сто­су­ван­ня їх до по­треб тех­но­логічних про­цесів сушіння зер­на ви­я­ви­ли їхню не­спро­можність адек­ват­но ре­а­гу­ва­ти на зміни ре­жим­них па­ра­метрів су­ша­рок. До то­го ж ре­зуль­та­ти та­ких вимірів ча­с­то за­ле­жать від опе­ра­то­ра.
Фак­торів, що впли­ва­ють на точність по­каз­ників во­ло­гомірів, ба­га­то. Зер­но­ва ма­са в ціло­му і кож­на зернівка зо­к­ре­ма яв­ля­ють со­бою ба­га­то­ком­по­нент­ну, ба­га­то­фаз­ну, ге­те­ро­ген­ну біологічну си­с­те­му, вла­с­ти­вості якої знач­ною мірою виз­на­ча­ють­ся ха­рак­те­ром струк­ту­ри та фор­мою зв’яз­ку во­ди з кож­ним із ком­по­нентів си­с­те­ми. Склад цих ком­по­нентів у зерні не­пе­ред­ба­чу­ва­но змінюється. Ра­зом з тим, ко­жен ком­по­нент впли­ває на вла­с­ти­вості об’єкта вимірю­ван­ня, і ступінь цьо­го впли­ву за­ле­жить не тільки від співвідно­шен­ня та­ких ком­по­нентів, а й від за­галь­ної во­ло­гості біологічної си­с­те­ми. На по­точні вла­с­ти­вості ру­хо­мо­го по­то­ку збіжжя впли­ва­ють та­кож змінна щільність ук­ла­дан­ня та кон­крет­ний вид роз­поділен­ня ма­си зер­на у зоні чут­ли­вості дат­чи­ка во­ло­гості під час вимірю­ван­ня. Це пе­ре­шко­д­жає за­сто­су­ван­ню та­ких технічних за­собів у си­с­те­мах ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю та ке­ру­ван­ня про­це­сом сушіння зер­на.
Різно­манітність во­ло­го­метрії
Для кон­тро­лю во­ло­гості сип­ких се­ре­до­вищ ви­ко­ри­с­то­вується ши­ро­кий спектр технічних за­собів, прин­цип дії яких по­бу­до­ва­но на ви­ко­ри­с­танні різних ме­тодів. Усі ме­то­ди вимірю­вань поділя­ють на прямі і не­прямі. За пря­мих вимірю­вань во­ло­гості ма­теріал, що дос­ліджується, роз­поділя­ють на су­ху фрак­цію та во­ду, вимірю­ють їхню ма­су і роз­ра­хо­ву­ють во­логість за фор­му­лою:



де W — во­логість; Мв — ма­са во­ло­ги у зраз­ку; Мз — за­галь­на ма­са во­ло­го­го ма­теріалу.
За­вдя­ки ви­сокій точ­ності (віднос­на по­хиб­ка не пе­ре­ви­щує 2–3%) ці ме­то­ди ши­ро­ко ви­ко­ри­с­то­ву­ють як зраз­кові та ро­бочі ла­бо­ра­торні за­со­би вимірю­ван­ня во­ло­гості. Але вод­но­час во­ни не­тех­но­логічні, бо по­тре­бу­ють знач­ної три­ва­лості ча­су (від декількох хви­лин до го­дин) для роз­поділен­ня про­би на су­ху фракцію та во­ду. То­му прямі ме­то­ди не­при­датні для ек­с­прес-кон­тро­лю во­ло­гості у тех­но­логічних про­це­сах.
Не­прямі ме­то­ди грун­ту­ють­ся на пря­мих вимірю­ван­нях фізич­них ве­ли­чин, які функціональ­но пов’язані із во­логістю ма­теріалу: теп­лоємності, теп­ло­провідності, еле­к­т­ро­провідності, діеле­к­т­рич­ної про­ник­ли­вості, уповільню­валь­ної здат­ності се­ре­до­ви­ща для анізо­т­роп­но­го по­то­ку ней­тронів, швид­кості уль­т­ра­зву­ку, про­зо­рості та відбив­ної спро­мож­ності се­ре­до­ви­ща для інфра­чер­во­но­го оп­ромінен­ня, по­гли­нан­ня радіох­ви­ль­о­вої енергії зраз­ком за зви­чай­но­го еле­к­т­ро­магнітно­го оп­ромінен­ня та за ядер­но­го магнітно­го ре­зо­нан­су (ЯМР).
 Най­по­ши­реніши­ми є тер­мо­гравіме­т­ричні (зва­жу­ван­ня та ви­су­шу­ван­ня), кон­дук­то­ме­т­ричні (за­лежність опо­ру постійно­го еле­к­т­рич­но­го стру­му від во­ло­гості), діель­ко­ме­т­ричні (за­лежність ємності еле­к­т­рич­но­го кон­ден­са­то­ра від во­ло­гості міже­ле­к­т­род­но­го про­сто­ру) во­ло­гоміри, а та­кож во­ло­гоміри над­ви­со­кої ча­с­то­ти (за­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної хвилі у во­ло­го­му се­ре­до­вищі), ЯМР (ядер­ний магнітний ре­зо­нанс про­тонів вод­ню мо­ле­кул во­ди), інфра­чер­воні (зміна ко­ль­о­ру во­ло­го­го зер­на в інфра­чер­во­но­му спектрі), ней­тронні (галь­му­ван­ня по­то­ку ней­тронів на яд­рах вод­ню).
Про­цес вимірю­ван­ня во­ло­гості не­пря­ми­ми ме­то­да­ми грун­тується на впливі на се­ре­до­ви­ще, що кон­тро­люється, пев­ною енергією та на вимірю­ванні наслідків цьо­го впли­ву. За впли­ву на се­ре­до­ви­ще еле­к­т­ро­магнітною енер­гією відбу­вається зво­ру­шен­ня еле­к­т­рич­них за­рядів ре­чо­ви­ни, на що ви­т­ра­чає­ться пев­на кількість еле­к­т­ро­маг­ніт­ної енергії, яка за­ле­жить від діеле­к­т­рич­ної про­ник­ності се­ре­до­ви­ща. Во­да скла­дається із по­ляр­них мо­ле­кул з вла­с­ти­во­с­тя­ми ди­поль­ної по­ля­ри­зації і має діеле­к­т­рич­ну про­никність по­над 80 віднос­них оди­ниць (в. о.). Су­хе зер­но, в ос­нов­но­му, скла­дається із не­по­ляр­них мо­ле­кул та має ве­ли­чи­ну діеле­к­т­рич­ної про­ник­ності у ме­жах 2–6 в. о. Співвідно­шен­ня кількості во­ди та су­хої ре­чо­ви­ни виз­на­чає за­галь­ну ве­ли­чи­ну діеле­к­т­рич­ної про­ник­ності ма­теріалу. Та­ким чи­ном, еле­к­т­ро­магнітний тип взаємодії є інфор­ма­тив­ним, опе­ра­тив­ним та тех­но­логічним для во­ло­го­метрії у тех­но­логічних про­це­сах.

   Прин­цип ро­бо­ти та склад си­с­те­ми ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю во­ло­гості зер­на у шахтній су­шарці
Найбільшу чут­ливість вимірю­валь­но­го пе­ре­тво­рю­ва­ча во­ло­гості зер­на дає ме­тод по­гли­нан­ня во­ло­гим зер­ном радіох­­ви­ль­о­во­го ви­проміню­ван­ня. Ком­плект технічних за­собів для ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю во­ло­гості зер­на, який роз­роб­ле­но у ННЦ «ІМЕСГ», скла­дається із дат­чи­ка во­ло­гості зер­на, пе­ри­ферійно­го мікро­про­це­сор­но­го кон­тро­ле­ра із дже­ре­лом жив­лен­ня, пе­ри­ферій­но­го інтер­фей­су ци­ф­ро­во­го сиг­на­лу з галь­­ванічним розв’язан­ням, ка­бе­лю зв’­яз­ку, щи­то­во­го інтер­фей­су із галь­ванічним розв’язан­ням сиг­на­лу, ро­бо­чої станції зби­ран­ня та об­роб­ки да­них.
Кон­троль за во­логістю зер­на про­во­дять за до­по­мо­гою пер­вин­но­го вимірю­валь­но­го пе­ре­тво­рю­ва­ча во­ло­гості, у яко­му ви­ко­ри­с­то­вується ефект за­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної енергії у во­ло­го­му се­ре­до­вищі. Чут­ли­вий еле­мент взаємодіє із се­ре­до­ви­щем, що кон­тро­люється, шля­­хом зон­ду­ван­ня еле­к­т­ро­магнітним по­лем. За­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної енер­гії в се­ре­до­вищі за­ле­жить від йо­го діеле­к­т­рич­ної про­ник­ності, яка виз­на­чається кількістю во­ди в об’ємі, що зон­дується, та фор­мою зв’яз­ку мо­ле­кул во­ди із
су­хою ре­чо­ви­ною.
Пер­вин­ний ви­мі­рю­валь­ний пе­ре­тво­рю­вач при­зна­че­ний для ге­не­ру­ван­ня еле­к­т­ро­магнітної енергії та пе­ре­тво­рен­ня па­ра­ме­т­ра за­ту­хан­ня енергії в інфор­маційний ана­ло­го­вий сиг­нал (фото). Ана­ло­го-ци­ф­ро­вий пе­ре­тво­рю­вач (АЦП) ви­роб­ляє ци­ф­ро­вий сиг­нал із без­пе­рерв­но­го сиг­на­лу. Ци­ф­ро­вий сиг­нал оп­раць­о­вується у пе­ри­ферійно­му мікро­про­це­сор­но­му кон­тро­лері та відо­б­ра­жається на дис­плеї. Пульт ке­ру­ван­ня при­зна­че­ний для ре­алізації сервісних ре­жимів ро­бо­ти техніч­них за­собів. Мо­дуль спря­жен­ня за­без­пе­чує інтер­фейс зв’яз­ку пе­ри­ферійно­го при­ла­ду з ро­бо­чою станцією ком­плек­ту технічних за­собів ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю во­ло­гості зер­на у шахтній су­шарці.
Дат­чик во­ло­гості розміщується у шахті су­шар­ки у по­тоці зер­на, на­при­клад на ви­ході із ка­ме­ри охо­ло­д­жен­ня. Пе­ри­ферійний мікро­про­це­сор­ний кон­тро­лер із дже­ре­лом жив­лен­ня та пе­ри­ферійним інтер­фей­сом розміщені зовні шах­ти, щи­то­вий інтер­фейс із об­чис­лю­валь­ни­ми за­со­ба­ми — у шафі ке­ру­ван­ня су­шар­кою, він з’єднується з пе­ри­ферійним об­лад­нан­ням за до­по­мо­гою лінії ци­ф­ро­во­го зв’яз­ку.
Стан зер­на зу­мов­лює за­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної енергії на­вко­ло чут­ли­во­го еле­мен­та пер­вин­но­го вимірю­валь­но­го пе­ре­тво­рю­ва­ча. Ве­ли­чи­на та­ко­го за­ту­хан­ня функціональ­но за­ле­жить від во­ло­гості та тем­пе­ра­ту­ри зер­но­вої ма­си. Пер­вин­ний вимірю­валь­ний пе­ре­тво­рю­вач пе­ре­тво­рює сиг­нал за­ту­хан­ня еле­к­т­ро­магнітної енергії в ана­ло­го­вий еле­к­т­рич­ний сиг­нал, на ос­нові яко­го на ви­ході дат­чи­ка во­ло­гості фор­мується ци­ф­ро­вий код. Ка­бе­лем зв’яз­ку ци­ф­ро­вий код пе­ре­дається на вхід пе­ри­ферійно­го мікро­про­це­сор­но­го кон­тро­ле­ра, де він оп­раць­о­вується та фільтрується
від пе­ре­шкод.
Ро­бо­ча станція за­без­пе­чує графічний інтер­фейс з опе­ра­то­ром та фор­му­ван­ня про­то­ко­лу от­ри­ма­ної інфор­мації. Сфор­мо­ва­ний про­то­кол ав­то­ма­тич­но збері­гається на ци­ф­ро­во­му носії інфор­мації. Про­то­кол вміщує да­ту та час по­чат­ку за­пи­су, інтер­вал між вимірю­ван­ня­ми у се­кун­дах, кількість вимірю­вань та без­по­се­ред­ньо по­каз­ник кож­но­го вимірю­ван­ня.
Ко­жен про­то­кол має іден­тифікацій­ний но­мер, за яким графічний інтер­фейс відо­б­ра­жає інфор­мацію на терміналі в осях: час — аб­сцис, во­логість — ор­ди­нат. Дис­кретність фор­му­ван­ня графіка во­ло­гості зер­на ста­но­вить 0,1%, тем­пе­ра­ту­ри зер­на — 0,5°С. При­клад про­то­ко­лу трендів во­ло­гості і тем­пе­ра­ту­ри під час сушіння зер­на ку­ку­руд­зи у зер­но­су­шарці ти­пу КС-8, яка пра­цює на со­ломі, по­да­но на ри­сун­ку. Періоди за­ван­та­жен­ня кот­ла со­ло­мою відо­б­ра­же­но у про­то­колі ха­рак­тер­ни­ми про­ва­ла­ми тем­пе­ра­ту­ри та уповільнен­ням швид­кості сушіння зер­на.

Па­ра­ме­т­ри си­с­те­ми
Си­с­те­ма ав­то­ма­тич­но­го кон­тро­лю во­ло­гості зер­на в шахт­них су­шар­ках дає змо­гу без­пе­рерв­но от­ри­му­ва­ти інфор­мацію про во­логість зер­на без­по­се­ред­ньо в тех­но­логічно­му про­цесі сушіння. Це за­без­пе­чує під час вимірю­ван­ня во­ло­гості зер­на в по­тоці ефек­тив­ний пе­рехід від ви­ко­ри­с­тан­ня ав­то­ма­тич­но­го при­ла­ду вимірю­ван­ня во­ло­гості до ав­то­ма­ти­зо­ва­ної си­с­те­ми та­ко­го кон­тро­лю на ос­нові цьо­го при­ла­ду. Сутність ме­то­ду кон­тро­лю по­ля­гає у до­пов­ненні без­пе­рерв­них вимірю­вань, от­ри­ма­них від во­ло­гоміра, ре­зуль­та­та­ми спеціаль­но ор­ганізо­ва­них, ви­ко­ну­ва­них працівни­ка­ми ла­бо­ра­торії зер­но­пе­ре­роб­но­го підприємства, точ­них (ре­пер­них) вимі­рю­­вань во­ло­гості зер­на на ос­нові ме­то­ду ви­су­шу­ван­ня. Об’єдну­валь­ним еле­мен­том та­кої ав­то­ма­ти­зо­ва­ної си­с­те­ми є ал­го­ритм адап­тації ма­те­ма­тич­ної мо­делі ка­на­лу вимірю­ван­ня, по­бу­до­ва­ний на ме­тоді ви­ко­ри­с­тан­ня ре­пер­них то­чок та інте­г­ро­ва­ний в ав­то­ма­ти­зо­ва­не ро­бо­че місце опе­ра­то­ра зер­но­су­шар­ки.

Практичні випробування
Ла­бо­ра­торні досліджен­ня та ви­роб­ничі ви­про­бу­ван­ня си­с­те­ми по­ка­за­ли, що аб­со­лют­на по­хиб­ка не пе­ре­ви­щує 0,5%. Діапа­зон кон­тро­лю во­ло­гості зер­на — від 5 до 30%. Відхи­лен­ня ба­зо­вої лінії не пе­ре­ви­щує 0,2% аб­со­лют­ної во­ло­гості. По­хиб­ка в да­них си­с­те­ми кон­тро­лю во­ло­гості зер­на в по­тоці не пе­ре­ви­щує 0,5% аб­со­лют­ної во­ло­гості. Швидкість дії си­с­те­ми — чо­ти­ри вимірю­ван­ня за хви­ли­ну. Технічні па­ра­ме­т­ри си­с­те­ми кон­тро­лю во­ло­гості зер­на на­ве­де­но в таб­лиці.
Си­с­те­ма ек­сплу­а­тується із 2008 р. у ТОВ «Міжго­с­по­дарсь­кий комбікор­мо­вий за­вод» (м. Мир­го­род) на шахтній зер­но­су­шарці ти­пу А1-ДСП-50. Під час ро­бо­ти си­с­те­ми про­во­ди­ли та­кож кон­трольні заміри проб зер­на тер­мо­гравіме­т­рич­ним ме­то­дом. Се­ред­ня різни­ця між по­ка­за­ми ек­с­пе­ри­мен­таль­но­го зраз­ка ста­но­ви­ла 0,3, а мак­си­маль­на — 0,8%.
Си­с­те­ма кон­тро­лю во­ло­гості зер­на при­зна­че­на для ви­ко­ри­с­тан­ня ра­зом із серійни­ми шахт­ни­ми су­шар­ка­ми ти­пу ДСП і відповідає умо­вам ек­сплу­а­тації ос­танніх. Ре­жим ро­бо­ти си­с­те­ми кон­тро­лю без­пе­рерв­ний — 24 год на до­бу. Технічне об­слу­го­ву­ван­ня мож­на про­во­ди­ти уп­ро­довж го­ди­ни на місці роз­міщен­ня об­лад­нан­ня без де­мон­та­жу. Періодичність технічно­го об­слу­го­ву­ван­ня — що­ра­зу під час заміни зер­но­вої куль­ту­ри у су­шарці. Мон­таж об­лад­нан­ня про­во­дять за про­ек­том, роз­роб­ле­ним без­по­се­ред­ньо для кож­но­го ви­пад­ку у разі та­кої по­тре­би (кількість і місце роз­та­шу­ван­ня дат­чиків во­ло­гості і тем­пе­ра­ту­ри, кількість і місця роз­та­шу­ван­ня пе­ри­ферійних кон­тро­лерів та ро­бо­чих станцій). Вартість од­но­го дат­чи­ка во­ло­гості — 10 тис. грн.