Дотримання правил зберігання зернозбиральних комбайнів — гарантія збереження їх техніко-економічних показників

За даними економічних досліджень, Україна посідає перше місце за сумою витрат на паливо, технічне обслуговування і ремонт (ТОР) техніки під час виробництва зерна озимої пшениці. На придбання палива, проведення технічного обслуговування і ремонту припадає четверта частина затрат, що йде на виробництво зерна, тоді як цей показник у Великій Британії становить 14,5%, Німеччині — 11,5%, Данії — 11%, Франції — 9,5%. Багаторічні дослідження свідчать, що затрати на технічне обслуговування, ремонт, ліквідацію непередбачених відмов і зберігання комбайнів, починаючи з другого року експлуатації, значно перевищують аналогічні затрати на комбайни першого року експлуатації, а на десятому році експлуатації зазначені вище затрати зростають усемеро. В Україні нині експлуатується 80% (43304) зернозбиральних комбайнів, які відпрацювали свій амортизаційний строк, а це не може не впливати на собівартість виробництва зерна.

Комбайни у більшості господарств зберігають під навісом і на відкритих майданчиках. Менше практикують зберігання в закритих приміщеннях. Трудомісткість ТО під час підготовки комбайна до зберігання на відкритих майданчиках і під навісом у 1,28 раза більша за трудомісткість ТО під час підготовки до зберігання у закритому приміщенні. Характерною особливістю експлуатації зернозбиральних комбайнів є їхнє короткострокове інтенсивне використання (7–14 днів на рік) та довгострокове міжсезонне зберігання. Як свідчить практика, зниження експлуатаційних показників сільськогосподарської техніки за період зберігання мало різниться, а інколи, особливо за зберігання машин на відкритих майданчиках, перевищує зниження цих показників за період їх використання. А тому питання організації зберігання техніки є актуальним і потребує професійного підходу до його розв’язання.

Зберігання сільськогосподарської техніки проводиться відповідно до ви-мог ГОСТ 7751–85 “Техніка, яка використовується у сільському господарстві. Правила зберігання” і передбачає: підготовку машин до зберігання; проведення ТО в період зберігання; проведення ТО під час зняття зі зберігання.

Виконання згаданих вище робіт гарантує отримання високих показників збереженості, закладених під час проектування та виготовлення. З огляду на це важливо, щоб під час встановлення комбайнів на тривале зберігання вчасно та якісно проводились потрібні операції із забезпечення належних умов зберігання робочих органів. Проведені спостереження за підготовкою та встановленням комбайнів на тривале зберігання в пересічному господарстві виявили такі основні порушення: недостатнє очищення комбайна від пилу, бруду, рослинних решток, які утримують вологу і викликають руйнування лако-фарбових покриттів та корозію деталей; немає підготовки механічних передач з гнучким зв’язком, натяжних пружин зрівноважувальних пристроїв і пружин запобіжних муфт, що спричиняє корозії ланцюгів, витягування та руйнування пасів і виникнення залишкових деформацій пружин; неповною мірою виконується обробка антикорозійним покриттям поверхонь, що сприяє розвитку корозії; неякісно проводиться герметизація заливних горловин місткостей, сапунів а інших порожнин, що призводить до забруднення робочих рідин і поверхонь.

Не забезпечивши належних умов зберігання комбайнів, не можна отримати жаданих експлуатаційних показників, а відтак і їх високоефективного використання. Мийно-очисні роботи є першочерговими в підготовці комбайнів до зберігання. Забрудненість поверхонь робочих органів залишками нафтопродуктів спричиняє налипання частинок пилу органічного і мінерального походження, що, своєю чергою, спричиняє зменшення ресурсу мастильного матеріалу та підшипникових вузлів. Залишки зерна у бункері, нагромаджуючи вологу, прискорюють процес корозії. При цьому інтенсивність зміни параметрів технічного стану внутрішніх поверхонь бункера майже вдвічі більша, ніж інтенсивність їх зміни в умовах експлуатації. А відтак зменшується термін служби бункера.

Жниварка комбайна має зберігатися в закритому приміщенні чи під наві-сом. Допускається зберігання на відкритому майданчику за обов’язкового виконання робіт із консервації, герметизації та демонтажу тих частин, які потребують складського зберігання.

На практиці через нестачу місця в закритих приміщеннях більш габаритні вузли та агрегати комбайна частіше за все зберігають просто неба. При цьому операції з підготовки машин до зберігання виконуються не в повному обсязі. Зокрема, гнучкі трубопроводи високого тиску та ножі різального апарата не знімають, не обробляють тертьові поверхні антикорозійним покриттям, що спричинює скорочення строку їх служби.

За даними багаторічних досліджень, більш гостро стоїть питання підготовки до зберігання механічних передач із гнучким зв’язком. Згідно з вимогами ГОСТ 7751–85, ланцюгові передачі (крім елеваторних і транспортерних) слід зняти, промити й продефектувати. Жодна із зазначених робіт не виконується. Відомо, що вартість ланцюга приблизно дорівнює вартості ведучої та веденої зірочок, взятих разом. Гранично спрацьований ланцюг додатково навантажує підшипникові вузли та підвищує інтенсивність спрацьовування зірочок.

За відсутності належних пристосувань спрацювання ланцюгів можна визначити за видовженням 10 ланок під навантаженням 30–40 кг (таблиця).

Трансмісія комбайна “Дон–1500Б” має 17 клинопасових передач і 3 кли-нопасових варіатори. Під впливом натягу та перепаду температур протягом тривалого часу зберігання паси втрачають еластичність, пружність та отримують залишкове видовження, що спричиняє втрати 25–50% їх ресурсу. Нині вартість комплекту таких пасів становить 2000–2500 грн.

Для збереження початкової жорсткості пружин запобіжних муфт і зрівно-важувальних пристроїв потрібною умовою під час зберігання є їх розвантаження. Дослідженнями встановлено, що пружини запобіжних муфт, які стиснені впродовж тривалого часу зберігання, втрачають свою жорсткість та отримують залишкову деформацію з такою самою інтенсивністю, як і в процесі роботи комбайна.

Відповідно до існуючих вимог зберігання, зовнішні поверхні гнучких трубопроводів високого тиску мають бути очищені, просушені та припудрені тальком. Згідно з інструкцією з експлуатації, допускається зберігання гнучких трубопроводів, не знімаючи з комбайнів, додатково обробивши їх світлозахисною сумішшю. Радіус кривизни осьової лінії має бути не менше 500–700 мм, у протилежному разі на поверхні трубопроводу виникатимуть надмірні напруження згину та з’являться тріщини.

Потрібною умовою безперебійної роботи системи електрообладнання комбайна є забезпечення належного контакту в з’єднаннях провідників. Незадовільна підготовка елементів електрообладнання до зберігання спричиняє відмову елементів електрогідравліки. Під час встановлення комбайна на зберігання потрібно роз’єднати зовнішні колодки, видалити рослинні рештки стисненим повітрям і закрити електрообладнання спеціальними пристроями. На превеликий жаль, як свідчить практика, зазначені роботи не виконують, а відтак у процесі експлуатації виникає небезпека короткого замикання і пожежі.

Для механічних, гідромеханічних, пневмомеханічних і електромеханічних систем машин основними негативними чинниками зовнішнього середовища є: вологість і температура повітря, радіактивне та електромагнітне випромінювання, а також різного роду гризуни, комахи, бактерії.

Забезпечити ідеальні умови зберігання для великої кількості деталей сільськогосподарських машин, а особливо комбайнів, виготовлених із різних матеріалів, практично неможливо. Тому перед виробниками та власниками техніки стоїть завдання створення оптимальних умов зберігання.

Я. Михайлович,
канд. техн. наук, доцент НАУ,
А. Рубець,
аспірант НАУ