Багатофункціональна кормозбиральна машина

Багатофункціональність — один із основних ефективних засобів здешевлення вартості стеблових коренів і, відповідно, тваринницької продукції — молока та м’яса. Кожні два відсотки зменшення вартості кормів знижують собівартість виробництва продукції тваринництва на 1,0–1,4%, або приблизно на стільки ж підвищують її рентабельність.

Під час заготівлі стеблових кормів — сіна, сінажу, зерносінажу та силосу — виконуються операції скошування, згрібання-ворушіння валків, підбирання, подрібнення маси та її завантаження в технологічний транспорт. Для цього використовують різноманітні косарки, граблі та кормозбиральні комбайни. Аналіз операцій і робочих органів кормозбиральної техніки дав змогу розробити концепцію створення багатофункціональної кормозбиральної машини. Як один із варіантів, за базу такої машини було взято самохідну частину з живильно-подрібнювальним апаратом вітчизняного кукурудзозбирального комбайна КСКУ-6 “Херсонець-200”, на який спочатку пристосували адаптери від білоруського самохідного кормозбирального комбайна КСК-100 (фото 1). Для цього розробили спеціальну перехідну начіпну систему (фото 2) та привід адаптерів (фото 3). Враховуючи фізико-механічні властивості кормових культур, було підсилено третьою опорою кріплення ножів (фото 4) та досягнуто міцне затягування спеціальним ексцентричним ключем (фото 5) болтів їхнього кріплення на барабані (фото 6). Цей захід унеможливив прогинання ножів від збільшення навантажень та зменшив кількість аварій подрібнювачів. Для підвищення якості подрібнення стебел і зерна кукурудзи на силос до 96% у фазі максимальної поживності за воскової стиглості зерна передбачено встановлення замість гладенького підбарабання ребристого рекатора (фото 7). Цей корм (фото 8), що нагадує розщеплену сінажну масу, обмішану із зерном, практично без відходів, охоче поїдає худоба. Як результат, надої підвищуються на 20%. Складний і ненадійний механізм повороту масопроводу замінено на простий привід, виконаний у вигляді малогабаритного серійного гідроциліндра (фото 9). Так було модернізовано п’ять комбайнів, у тому числі три безпосередньо в господарствах (фото 10). Після виробничої експлуатації цих комбайнів протягом кількох сезонів претензій до розробника не надходило, що свідчить про прийнятні для практики конструктивні рішення.
Трави у валок скошували трав’яною жаткою від КСК-100, для цього від’єднували привід живильно-подрібнювального апарата й відчиняли спеціально зроблений люк вихідного вікна жатки, який спрямовував скошену траву під комбайн між колесами. Це створювало умови для аерації валка та його швидкого висушування до кондиційної вологості 17% для сіна та 55% — для сінажу. Підбирання та ворушіння валків здійснює підбирач від КСК-100.
 Для підвищення продуктивності та якості скошування, розширення функціональності було розроблено просту, надійну й високопродуктивну фронтальну ротаційну косарку-граблі з чотириметровою шириною захвату. Під час роботи цей агрегат (фото 11) рухався з поступальною швидкістю 18 км/год, що забезпечувало продуктивність до 7 га/год. Висота зрізування була 3–6 см. Такі високі показники досягнуті завдяки верхньому клинопасовому приводу роторів, оригінальній конструкції та У-подібному розміщенню роторів і нахиленим шарнірним ножам (фото 12). Натягування пасів зручно регулюється переміщенням роторів з допомогою гвинтів. Цією косаркою можна скошувати і горох у валок у фазі, коли він ще не висипається (фото 13). Якщо на роторах замість ножів встановити граблини (фото 14) та зменшити кінетичний режим, то косарка перетвориться на роторні граблі-ворушилку, якими можна згрібати, ворушити, здвоювати та строювати валки (фото 15). Утворення потужного валка дає змогу істотно економити пальне під час підбирання маси та прискорити вивільнення площі під дальший урожай. Розроблено також спрощений начіпний варіант багатофункціональної кормозбиральної машини до універсальних енергетичних засобів із малогабаритним і надійним живильно-подрібнювальним апаратом перспективного прокочувального типу. Всі оригінальні конструктивні рішення багатофункціональної кормозбиральної машини захищено патентами України на винаходи та корисні моделі.
Отже, створена багатофункціональна машина може замінити цілу низку спеціалізованої збиральної техніки і, як свідчать розрахунки, якщо її застосувати, можна в кілька разів зменшити капітальні та наведені витрати на заготівлю стеблових кормів, а в кінцевому рахунку знизити на 25–30% собівартість тваринницької продукції. 

М. Карпенко,
канд. техн. наук, 

автор 20 наукових розробок, 45 патентів на винаходи, 190 публікацій