Ба­за да­них — помічник керівни­ка

Як­що уваж­но при­ди­ви­ти­ся до виз­на­чен­ня по­нят­тя «ба­за да­них» як комп’ю­тер­но­го терміну, то мож­на роз­г­ледіти ду­же ко­рис­ну скла­до­ву, яку має зна­ти ко­жен аг­ро­ном. Яку? Що яв­ляє со­бою ба­за да­них? Яким чи­ном во­на мо­же до­по­мог­ти аг­ро­но­му або влас­ни­ку? Від­повіді на ці та інші пи­тан­ня ви знай­де­те у цій статті.

М. Со­ло­ха, ст. на­ук. співробітник,
ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го»

По­вер­не­мо­ся до виз­на­чен­ня терміну. Ба­за да­них — це впо­ряд­ко­ва­ний набір логічно взаємо­пов’яза­них да­них, що ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся спільно та при­зна­чені для за­до­во­лен­ня інфор­маційних по­треб ко­ри­с­ту­вачів. Тоб­то будь-яка потрібна інфор­мація мо­же бу­ти за­не­се­на, об­роб­ле­на та візу­алізо­ва­на у базі да­них.
А про­сто­ро­ва інфор­мація, як-то: кон­ту­ри полів, по­тре­ба у вне­сенні до­б­рив, яких до­б­рив та де са­мо, влас­ник, ко­ли ора­ло­ся по­ле, де найбільша/най­мен­ша вро­жайність, є на­галь­но не­об­хід­ною ко­жен день. Постійно на­оч­но ба­чи­ти ре­аль­ний стан на полі (-ях), а не ма­лю­ва­ти десь на папірці цю інфор­мацію, — це має ро­би­ти ко­жен ро­зум­ний аг­ро­ном чи влас­ник. Іноді по­ля зміню­ють сво­го влас­ни­ка/орен­да­то­ра, то­му важ­ли­во зна­ти, що відбу­ва­ло­ся на полі до то­го мо­мен­ту, як на ньо­го зай­шов но­вий гос­по­дар. Дер­жа­ва теж не по­вин­на сто­я­ти ос­то­ронь. Ве­с­ти моніто­ринг та від­слід­­ко­ву­ва­ти стан полів що­до по­жив­них еле­ментів та скла­до­вих ро­дю­чості по­вин­но ста­ти пріори­те­том, а еле­к­тронні ба­зи да­них (БД) — шля­хом до вирішен­ня цьо­го пи­тан­ня.
На жаль, в Ук­раїні є ба­га­то ком­паній та навіть аг­ро­хол­дингів, які не приділя­ють на­леж­ної ува­ги розв’язан­ню цієї важ­ли­вої на­уко­во-прак­тич­ної за­дачі. Але потік інфор­мації що­до по­ля (-ів) зро­с­тає з ро­ку в рік, та про­сте її на­ко­пи­чен­ня не має ніяко­го зи­с­ку. От­же, тре­ба за­лу­чи­ти цей потік у сфе­ру бізнес-інте­ресів та за­ста­ви­ти йо­го пра­цю­ва­ти.
Чут­ли­вий та обе­реж­ний влас­ник з ро­ку в рік аналізує от­ри­ма­ну інфор­ма­цію з полів, тех­но­логію та час ви­ко­ри­с­тан­ня техніки на по­лях, їхню струк­ту­ру та логісти­ку та вирішує, як мож­на на цьо­му зе­ко­но­ми­ти. Вже існу­ють ла­бо­ра­торії та ор­ганізації, які мо­жуть на­да­ти серію кар­то­схем зе­мель з да­ни­ми що­до кількісної по­тре­би вне­сен­ня до­б­рив та вмісту по­жив­них еле­ментів.
На ос­нові про­аналізо­ва­ної інфор­мації прий­ма­ють­ся як стра­тегічні, так і так­тичні уп­равлінські рішен­ня, які вті­лю­ва­ти­муть­ся на­ступ­но­го се­зо­ну для от­ри­ман­ня май­бут­нь­о­го вро­жаю. Так, на рин­ку вже пред­став­лені го­тові тех­но­логічні рішен­ня на базі по­туж­них сер­верів та спеціалізо­ва­них інтер­фейсів, які швид­ко та по­туж­но вирішу­ють ці за­вда­н­­­­ня. Але є декілька ню­ансів. По-пер­ше, за це тре­ба пла­ти­ти, а по-дру­ге, як­що се­р­­­вер зна­хо­дить­ся не на те­ри­торії ва­шо­го гос­по­дар­ст­ва, то у разі при­пи­нен­ня від­но­син чи закінчен­ня стро­ку дії до­го­во­ру влас­ник мо­же втра­ти­ти мож­ливість от­ри­ман­ня інфор­мації. То­му з ме­тою еко­номії тре­ба вміти са­мо­му або на­вчи­ти своїх аг­ро­номів опе­ру­ва­ти та­ким інстру­мен­тарієм.
У цій статті на­да­но пе­релік най­не­обхідніших знань, на­ви­ко­вих ал­го­ритмів, які не­обхідно опа­ну­ва­ти ко­ри­с­ту­ва­чу, який пра­цює з цією інфор­мацією навіть на про­сто­му рівні.
Про­аналізу­ва­ти всю про­сто­ро­во роз­поділе­ну інфор­мацію на якісно­му рівні мож­на, тільки ви­ко­ри­с­тав­ши спеціальні геоінфор­маційні си­с­те­ми (си­с­те­ми еле­к­трон­ної кар­то­графії), де клю­чо­ву роль відігра­ють са­ме ба­зи да­них, в які за­но­сять роз­поділе­ну у про­сторі та часі ін­фор­­­мацію про всі про­це­си, що відбу­ва­ють­ся на по­лях.
Це дає мож­ливість на­ко­пи­чу­ва­ти та аналізу­ва­ти інфор­мацію по кож­но­му по­лю, фор­му­ва­ти йо­го еле­к­трон­ний жур­нал, на­да­ва­ти опе­ра­тив­ну інфор­мацію для про­гно­зу та аналізу по­точ­ної інфор­мації для порівняль­но­го аналізу. Це фун­да­мен­таль­на ос­но­ва, відправ­на точ­ка для будь-яко­го уп­рав­лінсько­го рішен­ня як у сільсько­му гос­по­дарстві, так і в про­мис­ло­вості, де ви­ко­ри­с­то­вується інфор­мація, яка має про­сто­ро­ву або ге­о­графічну прив’яз­ку.
На ук­раїнсько­му рин­ку пред­став­ле­но цілу низ­ку при­ст­роїв для обміру полів та виз­на­чен­ня їхніх площ (на­при­клад «Ге­о­метр», про­дукція фірм Magellan, Garmin та ін.). Ок­ре­мо тре­ба за­ку­по­ву­ва­ти про­грам­не за­без­пе­чен­ня та го­ту­ва­ти фахів­ців.
Але всі во­ни тільки виз­на­ча­ють пло­щу по­ля, але не ма­ють ніяких інстру­ментів, які б да­ва­ли змо­гу вно­си­ти у ба­зу да­них не­обхідні дані, такі як: уро­жайність на полі, по­тре­ба вне­сен­ня до­б­рив, не­обхідність про­ве­ден­ня технічних за­ходів. Для аг­ро­но­ма або керівни­ка потрібен більш гнуч­кий інстру­мент, який би за­до­воль­няв по­тре­би цілорічно. Але для цьо­го потрібно от­ри­ма­ти знан­ня у до­тичній об­ласті комп’ютер­них на­ук.

Що потрібно зна­ти про ба­зи да­них та різні ти­пи да­них
 Най­простіше та до­ступ­не у ви­ко­ри­с­танні — про­грам­не за­без­пе­чен­ня MapInfo. Про йо­го сильні та слабкі сто­ро­ни мож­на роз­мов­ля­ти го­ди­на­ми, але це до­стат­ньо по­туж­ний та про­стий інстру­мент, який вирішує за­вдан­ня на­ко­пи­чен­ня, струк­ту­ру­ван­ня й візу­алі­зації про­сто­ро­во роз­поділе­ної (у на­шо­му ви­пад­ку — сільсько­го­с­по­дарсь­кої) ін­фор­­мації. Поч­не­мо з про­стої про­фесіо­наль­ної інфор­мації, яку потрібно зна­ти та за­сто­со­ву­ва­ти ко­ри­с­ту­ва­чу — ти­пи да­­них.
Власні дані мож­на вно­си­ти тільки як ци­ф­рові у на­ступні ти­пи да­них: Decimal, Integer, Small Integer, Float. Ці ти­пи да­них не підтри­му­ють ні букв між ци­ф­ра­ми, ні від’ємних зна­чень, ні всіля­ких роздільників ти­пу дро­бо­вої ри­с­ки. Всі ти­пи да­них є універ­саль­ни­ми й ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся прак­тич­но у всіх по­пу­ляр­них ба­зах да­них не­за­леж­но від ви­роб­ни­ка та брен­да. Відміти­мо, що тільки на пер­ший по­гляд ро­бо­та з ба­за­ми да­них здається важ­кою, та будь-хто, знай­о­мий із ком­п’ю­­те­ром, мо­же ос­воїти її впро­довж тиж­­­ня або двох на рівні зви­чай­но­го ко­ри­с­ту­ва­ча.

Як вне­сти дані про стан по­ля в ба­зу да­них та об­ро­би­ти їх
Як­що ви як ко­ри­с­ту­вач тільки по­чи­наєте пра­цю­ва­ти з ба­зою да­них у MapInfo, то для то­го щоб по­ка­за­ти ба­зу да­них, тре­ба на­тис­ну­ти на клавіатурі клавішу F2. У базі да­них MapInfo ко­жен за­пис на мапі (об’єкт ма­пи — на­при­клад, по­ле) має свій уніка­ль­ний ря­док. Тоб­то ба­за да­них ство­рюється шля­хом на­не­сен­ня полів, їхніх меж та інших еле­ментів ма­пи (лісо­смуг, ма­шин­них дворів, на­се­ле­них пунктів, лісів то­що)(фо­то 1). Тоб­то як­що ми от­ри­ма­ли ре­зуль­та­ти тра­си­ру­ван­ня (об­ве­ден­ня кон­турів по­ля спеціаль­ним ма­лю­валь­ним інстру­мен­том), яке ми ба­чи­мо на фо­то ліво­руч, то во­ни ав­то­ма­тич­но за­пи­су­ють­ся і зберіга­ють­ся в базі да­них (на фо­то — під ім’ям test).
Важ­ли­во:  будь який об’єкт на мапі дорівнює за­пи­су в базі да­них, от­же, не тре­ба ро­би­ти над­пи­си на мапі, то­му що во­ни бу­дуть роз­гля­да­ти­ся цим про­грам­ним за­без­пе­чен­ням як об’єкти (на­при­клад по­ля).
По­ки що те­с­то­ва ба­за да­них скла­дається всьо­го з од­но­го за­пи­су. До­да­ти/видали­ти нові по­ля мож­на за до­по­мо­гою ме­ню Table Structure, як по­ка­за­но на фо­то 2. Після цьо­го ви­бо­ру відкри­вається ме­ню ке­ру­ван­ня по­ля­ми ба­зи да­них, де ми ба­чи­мо зга­дані ви­ще різні ти­пи да­них (фо­то 3).
Ме­ню Modify Table Structure скла­дається з:
   Пе­реліку за­писів у базі да­них (у на­шо­му при­кладі — ID, Пло­ща_га, Куль­ту­ра_2012, До­б­ри­ва, Дод_інфор­мація).
Важ­ли­во: зверніть ува­гу на ви­гляд назв на полі ба­зи да­них. Як­що на­зва скла­дається з двох слів або ско­ро­чен­ня, тоді між ни­ми обов’яз­ко­во тре­ба ста­ви­ти знак підкрес­лен­ня;
   Field Information — інфор­мація про за­пис у базі да­них;
   Name — на­зва за­пи­су в базі да­них;
   Type — тип да­них у базі;
   Width — ши­ри­на по­ля в базі да­них.
 На фо­то 4 ши­ри­на по­ля ста­но­вить 15 сим­волів. На­ве­де­мо при­клад, як тре­ба по­ка­зу­ва­ти інфор­мацію про ок­ре­ме по­ле, за­пи­си в базі да­них яко­го ми щой­но вне­сли (фо­то 5).
 В ме­ню Main (фо­то 5, ліво­руч) тре­ба кноп­кою I (на фо­то во­на на­тис­ну­та) на­тис­ну­ти на по­ле, яке вас ціка­вить (у центрі). З’явить­ся ме­ню з інфор­мацією про це по­ле. Те­пер мож­на ре­да­гу­ва­ти дані про по­ле по всім за­пи­сам (пло­ща, куль­ту­ра, до­б­ри­ва та ін.) і вно­си­ти ту інфор­мацію, яка потрібна са­ме вам. Ба­за да­них мо­же ма­ти декілька де­сятків оригіна­ль­них за­писів про по­ле або всі по­ля гос­по­дар­ст­ва. На мапі для на­оч­ності об­ве­де­но (тра­си­ро­ва­но) декілька полів, і дані по кож­но­му з них за­не­се­но у ба­зу да­них: но­ме­ра полів, їхня пло­ща; куль­ту­ра, яка ви­са­д­же­на; вро­жайність то­що (фо­то 6).
 Зга­даємо, що всі ці дані мож­на ре­да­гу­ва­ти, вно­си­ти за ро­ка­ми, періода­ми ве­ге­тації так, як це потрібно ко­ри­с­ту­ва­чу. Але й це не все. За­вдя­ки таб­лиці ба­зи да­них мож­на на­оч­но по­ка­за­ти на мапі вро­жайність та про­ве­с­ти будь-який аналіз. Для цьо­го потрібно зро­би­ти так зва­ну те­ма­тич­ну ма­пу, або у на­шо­му при­кладі — ма­пу вро­жай­ності (фо­то 7).
 На фо­то 7 по­ка­за­но пер­ший крок до ство­рен­ня кар­то­схе­ми з да­них, які за­не­сені до ба­зи. Для цього потрібно об­ра­ти ме­ню Map-Create Thematic Map та потім пе­рей­ти до на­ступ­но­го кро­ку побу­до­ви ма­пи (фо­то 8).
В ме­ню дру­го­го кро­ку по­бу­до­ви мож­на оби­ра­ти будь-який тип те­ма­тич­ної ма­пи, для на­оч­ності ми об­ра­ли варіант різно­ко­ль­о­ро­во­го за­барв­лен­ня, який пред­став­ле­но на фо­то 8.
Далі оби­раємо ко­лон­ку для по­бу­до­ви ма­пи (у на­шо­му ви­пад­ку — ма­па вро­жай­ності): в ме­ню Table оби­раємо файл test, а в ме­ню Field — ко­лон­ку з ба­зи да­них, на ос­нові якої бу­де бу­ду­ва­ти­ся ма­па (фо­то 9). Щоб по­ча­ти бу­ду­ван­ня те­ма­тич­ної ма­пи слід ко­ри­с­ту­ва­тись відповідни­ми клавіша­ми: <Back>(на­зад) або <Next>(впе­ред).
Ре­зуль­та­ти по­бу­до­ви те­ма­тич­ної ма­пи по­ка­за­но на фо­то 10. Як­що во­ни чо­мусь не за­до­воль­ня­ти­муть вас, слід зно­ву зай­ти в ме­ню Map, об­ра­ти по­бу­до­ву ма­пи та зміни­ти те, що тре­ба. Про­грам­не за­без­пе­чен­ня дає змо­гу дру­ку­ва­ти не тільки ко­ль­о­рові ма­пи, а й різні штри­хов­ки, як­що прин­тер не ко­ль­о­ро­вий або тре­ба зро­би­ти так зва­ну кон­тур­ну ма­пу для зруч­но­го ко­ри­с­ту­ван­ня в по­льо­вих умо­вах.
Важ­ли­во:  по­бу­до­ва­на ма­па мо­же бу­ти гнуч­ко пе­ре­роб­ле­на під ті ви­мо­ги, що ви­ни­ка­ти­муть у аг­ро­номів, керівників або інших зацікав­ле­них осіб. Зберіган­ня та на­ко­пи­чу­ван­ня інформації у базі да­них мож­ли­ве впро­довж три­ва­ло­го ча­су, що на­дає по­тужні мож­ли­вості для аналізу та си­с­тем­атизації рішень. Ба­за да­них підтри­мує більшість фор­матів, у то­му числі й Excel. От­же, її мож­на пе­ре­во­ди­ти і в інші фор­ма­ти.
Та­ким чи­ном, ба­зи да­них з ге­о­графічни­ми об’єкта­ми мо­жуть ста­ти зруч­ним помічни­ком у гос­по­дарстві
під час ро­бо­ти.