Озима пшениця Херсонська безоста

Схрещування вихідних батьківських форм проведено в 1989 році. Метою схрещування було поєднання в одному генотипі комплексу ознак і властивостей, які забезпечують високий адаптивний і продуктивний потенціал. Елітну рослину виділено в 1992 році з гібридної популяції F3. Конкурсні випробування в умовах зрошення виконані в 1996–1998 роках, у неполивних умовах — 1996–2001 роках.

Сорт Херсонська безоста належить до степової екологічної групи з широким адаптивним потенціалом. Різновидність — Лютесценс. Колос білий, безостий, циліндричної форми; довжина колосу — 7,5–8,5 см, щільність середня (17,5–21,5 колоска на 10 см колосового стержня). На верхівці колосу є короткі остюкоподібні загострення. Плече нижньої колоскової луски пряме, ширина середня, форма яйцеподібна; зубець прямий, довжина мала. Зерно червоне, яйцеподібної форми, довжина волосків чубка мала, борозенка неглибока. Маса 1000 зернин — 40–52 г.

Херсонська безоста — короткостебловий сорт, висота рослин — 80–90 см, завдяки чому має високу стійкість проти вилягання (Херсонська 86 — стандарт — 5 балів. Херсонська безоста — 5 балів).

Належить до ранньостиглих сортів, колоситься і достигає на дві доби раніше за поширені на Півдні України сорти Альбатрос одеський, Херсонська 86, Находка 4. Характеризується підвищеною посухостійкістю.

Херсонська безоста має надійну систему генетичного захисту від шкодочинного впливу несприятливих абіотичних та біотичних факторів довкілля.

Зимостійкість сорту висока; по різних попередниках у Степу, Лісостепу і Поліссі він одержав оцінки цієї властивості — 4,5–4,9 бала. Морозостійкість вища за середню. Характеризується високою стійкістю проти різних хвороб. За даними оцінок у конкурсному сортовипробуванні, ураження рослин борошнистою росою не перевищувало 7,5%, бурою іржею — 10, фузаріозом колосу — 5, септоріозом — 10%.

Херсонська безоста є універсальним сортом, що призначений для використання в умовах зрошення і в неполивному землеробстві по різних попередниках.

У середньому за чотири роки в конкурсному сортовипробуванні при вирощуванні по люцерні на зрошенні урожайність сорту сягала 72,3 ц/га, що вище, ніж у національного стандарту Альбатроса одеського, на 6,1 ц/га. При вирощуванні за водозберігаючою технологією (застосовувалися лише вологозарядкові поливи за 5–7 днів до посіву нормою близько 600 м3/га). Урожайність сорту в середньому за шість років (1996–2001) дорівнювала 58,9 ц/га, або на 3,4...6,4 ц/га вище, ніж урожайність інших сортів.

Новий сорт має високі показники якості зерна, за вмістом білка в зерні та клейковини в борошні, якістю клейковини, силою борошна, хлібопекарськими якостями Херсонська безоста не поступається національному стандартові — Альбатросу одеському, який належить до сильних пшениць.

Високу продуктивність сорту і стійкість проти несприятливих умов вирощування підтвердили й дані державного сортовипробування.

У степовій, лісостеповій і поліській зонах України Херсонська безоста забезпечила істотну й гарантовану прибавку врожаю зерна. Одержані в різних агроекологічних зонах результати сортовипробування свідчать про високий і надійний адаптивний потенціал сорту, завдяки чому він забезпечує високі й стабільні врожаї за різних умов вирощування.

Урожайний потенціал сорту Херсонська безоста високий — понад 90 ц/га. Разом з тим він належить до ресурсозберігаючих генотипів і не потребує застосування спеціальних засобів захисту рослин від різних шкодочинних факторів навколишнього середовища. Впровадження його у виробництво дасть змогу зменшити енергозатрати на одиницю продукції, порівняно з іншими відомими сортами, в 1,3–1,4 раза.

А. Орлюк, К. Гончарова, Г. Базалій,
Л. Василенко, О. Жужа, Л. Карамушка,
Інститут землеробства південного регіону, Херсон