Який практичний ефект від гідрогелів?

Останнім часом почастішали пропозиції гідрогелів. Продавці позиціонують ці продукти як речовини, що допомагають утримати вологу в грунті. В умовах, коли посухи стали частішими й тривалішими, такі пропозиції знаходять усе більший відгук у сільгоспвиробників. Та чи насправді ці речовини дають заявлений ефект? Сайт «Пропозиція» знайшов інформацію з незалежних джерел.

Гідрогелі, або, як їх називають у США, грунтові сурфактанти, здатні вбирати вологи у кілька разів більше власної маси, а потім утримувати її і по мірі висихання грунту – віддавати, можуть виступати однією зі стратегій економії води. Принаймні так пише американський журнал Turf, присвячений ландшафтному дизайну та озелененню.

«Важливою функцією грунтових сурфактантів є утримання наявної в грунті вологи і покращення її доступності для рослин», - говорить віце-президент фірми Precision Laboratories Дональд Спайєр. «Грунтові сурфактанти коригують водовідштовхуючі властивості грунтів і вирівнюють їх зволоження. Також вони зменшують витік води і грунтових препаратів, що вносяться під час посадки або сівби. Це означає, що внесені поживні речовини та пестициди рівномірніше розподіляються в грунті та прикореневій зоні, де вони саме потрібні», - додала Коллін Точчі, менеджер з маркетингу Engage Agro.

Водовідштовхувальних (або гідрофобних) властивостей грунт набуває, коли комплексні органічні кислоти, які мають гідрофобні властивості, огортають частинки грунту. Ці воскоподібні речовини є скрізь у родючому грунті. Вони виділяються мікроорганізмами або утворюються внаслідок розкладу рослинних та інших решток.  Нейтралізація гідрофобних властивостей грунту – одна зі сфер застосування грунтових сурфактантів, які знижують поверхневий натяг води, покращуючи їх інфільтрацію. В цій якості використовують аніонні та неіонні сурфактанти, фульвокислоти та блок-кополімери.

Кейл Біглоу, професор факультету плодоовочівництва та ландшафтного дизайну Університету Пердью, одного з провідних аграрних вузів США, зазначає, що існує три основних види грунтових сурфактантів. Перша оптимізує просочування води, друга – низхідний рух води в грунті і третя сприяє утриманню вологи в грунті. Він додав, що існують також продукти, які поєднують дві чи три вищезгаданих функції.

Деякі сурфактанти знижують поверхневий натяг води, сприяючи її інфільтрації в сухий грунт, навіть якщо їй заважає дерновий шар (наприклад, на газонах). Інші речовини вступають у реакцію з органічною речовиною в прикореневій зоні, продовжуючи гідратацію (тобто, забезпеченість грунту водою) на більш тривалий час. Інфільтраційні та гідратаційні сурфактанти можуть застосовуватися в баковій суміші або використовуватися виробником для виготовлення змішаного готового продукту.

«Деякі грунтові сурфактанти лише знижують поверхневий натяг води, але не мають водоутримуючого ефекту. Натомість блок-кополімери надають воді цілий набір властивостей, таких як поширення, проникнення та утримання», - пояснює Коллін Точчі. «Різниця в формулах і властивостях продуктів породжує різницю в їх ціні. Тому користувачам варто проаналізувати їх характеристики на відповідність своїм потребам, щоб обрати справді необхідний продукт за розумну ціну», - продовжує вона.

Кейл Біглоу відзначає, що грунтові сурфактанти з водоутримуючими властивостями покращили б забезпечення рослин доступною вологою в липні-серпні, коли часто спостерігаються посушливі умови. Водночас він застерігає від використання сурфактантів з поливною водою, яка містить бікарбонати: тоді це буде марною витратою коштів.

Сурфактанти існують у рідкій формі (вони можуть вноситися з поливною водою), так і гранульовані (для внесення в грунт). Відповідно, їх можна вносити разом з рідкими або гранульованими добривами. За словами Кейла Біглоу, внесені сурфактанти зберігають свій ефект протягом приблизно восьми тижнів. Тому за потреби їх можна вносити неодноразово протягом сезону.

Дональд Спайєр додає, що сурфактанти повинні бути зволожені в грунті, і їх внесення не виправить проблем, спричинених недоліками проектування чи обслуговування зрошувальних систем. Також він наголосив, що сурфактанти не допоможуть, коли води бракує в принципі: вони лише сприяють зменшенню витрат вологи і більш раціональному її використанню.

В Україні гідрогелі пропонують в першу чергу садівникам для внесення при посадці саджанців плодових і ягідних культур. Тому за коментарями щодо результатів практичного застосування цих речовин сайт «Пропозиція» звернувся до провідних фахівців галузі:

Олександр Матвієць, голова асоціації «Укрсадпром», канд. с.-г. наук:

Гідрогель вбирає вологи 700-800% свого об’єму. Його додають, наприклад, у варену ковбасу, щоб він абсорбував воду, якою розбавляють фарш для здешевлення продукту.

Садівники та виробники ягід застосовують його, бо завдяки замочуванню в гідрогелі коренева система саджанців не висихає під час перевезення, на ній краще зберігаються стимулятори росту та поживні речовини, якщо їх додають у гідрогель.

Крім того, гідрогель підвищує водоакумулюючу здатність грунту. Це важливо на легких грунтах. А якщо грунт важкий, то один фермер сказав: «Я й так місяць не міг зайти в поле, а з вашими гідрогелями ціле літо не міг зайти». На промислових насадженнях вигоду від використання гідрогелю слід розраховувати в кожному індивідуальному випадку.

Олег Босий, засновник фірми «ФруТек»:

Ідея гідрогелю в тому, що волога з поверхонь кристалів не випаровується, і рослина якось може її дістати. Він утримує вологу і разом з нею ще й добрива, якщо їх вносять. Колись при посадці саджанці суниці й малини з відкритим коренем замочували в бовтанці. В неї додавали інсектициди, фунгіциди – Превікур, Актару. Розчин глини утримував ці препарати на поверхні коріння, не даючи їм пересихати. Але для цього потрібна якісна глина, бовтанку потрібно якісно розмішати. А з гідрогелем ефект той самий, і це технологічно набагато простіше. А по вартості – копійки: для замочування коріння гідрогелю потрібно дуже мало.

Багато хто радить також сипати гідрогель у рядки. Якщо грунти піщані чи супіщані, а система зрошення не найкраща, то це питання економічної доцільності. На легких грунтах є сенс додавати гідрогель, навіть якщо є краплинне зрошення. Тоді можна поливати не щодня, а двічі на тиждень більшими нормами.

А у нас на Вінничині на суглинках вносити гідрогелі нема ніякого сенсу: суглинок і сам добре тримає воду. Чув історію, не знаю, чи правда, що на ягідній плантації накидали цього гідрогелю, а потім не могли зайти в поле до кінця травня. В субстрат додавати його сенсу нема, бо там цю роль виконують волокна торфу чи кокосу.

Отже, на легких грунтах від цього може бути користь, на важких – гроші на вітер і можна ще й нашкодити. Таким чином, гідрогелі -  штука непогана, але її гарно рекламують і продають навіть там, де вона недоцільна.