Нормандська молочна порода

У січневому номері на сторінках "Пропозиції" автори розповідали про продуктивні якості монбельярдської породи. Нормандська порода - третя за чисельністю порода молочних корів, її французи цінують за високу якість молока, з якого виробляють найсмачніші сири.

Франція належить до країн з високорозвиненим прибутковим молочним і м'ясним скотарством. Середня молочна продуктивність корів молочних порід коливається в межах 5759-6104 кг молока (табл. 1).
За останні сім років поголів'я корів молочних порід зменшилося на 13,9%, а стад поменшало на 28%. Проте середня кількість корів у стаді за цей період зросла на 19,3%, надій на корову - на 5,3, а вихід молочного жиру й білка - на 5,4 відсотка.
Завдяки чіткій організації ведення зоотехнічної роботи частка підконтрольних корів молочних порід у країні нині сягає 66% від загального поголів'я. В підконтрольних стадах зафіксовано таку саму динаміку зменшення поголів'я й підвищення продуктивності корів, як і загалом по країні (табл. 2).
У Франції понад 90% молока надоюють від трьох основних молочних порід: голштинської (71,5% загального поголів'я), монбельярдської (15,7%) і нормандської (10,3%).
Молочна худоба Нормандії походить, мабуть, від великої рогатої худоби, яку завезли вікінги у ІХ і Х століттях. Починаючи з ХVІІ століття, в Нормандії стали інтенсивно й спрямовано займатися поліпшенням цієї худоби. Вдосконалення проводили в напрямі поліпшення екстер'єру, молочності й жирності молока. Зокрема, прилив крові породи дюрам забезпечив нормандській худобі підвищення скороспілості та поліпшення (бажаний тип) екстер'єру. Але ці схрещування швидко припинили.
У наступному столітті цих тварин використовували як поліпшувачів стада в сусідніх районах. Племінну книгу породи було відкрито 1883 року. Тварини нормандської породи мають великі розміри, добре пристосовані до табірно-пасовищного утримання. Водночас їм властиві високі показники молочності, жирності молока та м'ясних якостей.
У забарвленні шерстного покриву (масть) тварин нормандської породи каштановий колір поєднується з білим за різних співвідношень. Тому є тварини як темної, так і дуже світлої масті. Голова у тварин біла, з плямами навколо очей і морди. Профіль увігнутий, лоб широкий, вдавлений поміж очей (характерна риса породи), очі випуклі, роги білі або жовті, тонкі, загнуті наперед у формі напівмісяця. Холка міцна, шия без підгрудка, спина широка й пряма, таз широкий і кремезний, крижі дужі. Вим'я об'ємисте, добре прикріплене, витягнуте під черевом, дуже високо піднімається між ногами. Дійки середньої товщини, далеко одна від одної.
За промірами повновікові корови та бугаї характеризуються середньою висотою в холці 136-150 см, обхватом грудей 209-245 см. Середня маса народжених теличок сягає 35-40 кг, бугайців - 40-45 кілограмів.
Середній надій корів нормандської породи перевищує 5 т молока за лактацію із вмістом понад 4,2 жиру і понад 3,6% білка (табл. 3). За останні сім років надій зріс на 566 кг, або на 11,2 %, вміст жиру в молоці дещо знизився (на 0,08%), а білка підвищився (на 0,06%).
Слід зазначити, що 1974 року середній надій від корови цієї породи становив 3467 кг із жирністю молока 4,09%. Середній вміст жиру в молоці корів завжди перевищував 4, а білка - 3,5%. Молоко нормандських корів за складом і поживністю вважають кращим в Європі для виробництва сирів. Із нього виготовляють сири камамбер, пон-л евек, ліваров, нефштатель та інші, які здобули загальне визнання. М'ясо худоби цієї породи теж високоякісне, ніжне, мармурове й смачне. Маса туші бугайців у віці 18 місяців сягає 377 кг, а вибракуваних корів - 345 кілограмів.
Нормандську породу у Франції розводять у багатьох регіонах, і вона переконливо довела свою здатність до адаптації в різних умовах утримання.
Розведенням нормандської породи займаються як у країнах Європи, так і Північної та Латинської Америки.
Вивчення досвіду Франції з розведення й експлуатації корів молочних порід дасть можливість упровадити у виробництво в нашій країні заходи генетичного поліпшення худоби та окремі елементи технологій, що сприятиме підвищенню ефективності галузі скотарства.

М. Гавриленко
Ю. Полупан,
канд. с.-г. наук, ІРГТ УААН