Африканська чума українським свиням не загрожує

Нинішня епізоотична ситуація в українському тваринництві - тема інтерв'ю з головою Державного комітету ветеринарної медицини України Петром Вербицьким.

- Петре Івановичу, якою Ви бачите сьогоднішню епізоотичну ситуацію в тваринництві?
- Держкомітет оцінює нинішню епізоотичну ситуацію як стабільну. В Україні немає особливо небезпечних хвороб тварин. Наша країна - член Міжнародного епізоотичного бюро. Через цю організацію ми маємо моніторинг епізоотичної ситуації у світі й відповідно до нього проводимо заходи загальної та специфічної профілактики: вакцинацію, дослідження тварин тощо.
- Чи залишається небезпека проникнення на територію України збудників африканської чуми свиней з Росії, яка виникла на початку цього року?
- Це дуже небезпечне захворювання. Засоби його діагностики вже є, а от ефективних вакцин ще не розроблено. Африканську чуму свиней було зареєстровано спочатку на території Грузії, а потім у Ставропольському та Краснодарському краях Росії.
У зв'язку з цим Україна вживає належних заходів профілактики. Ми заборонили імпорт із цих регіонів тварин, тваринницької продукції та сировини. Відповідну роботу здійснюємо на державному кордоні. Крім цього, почали переводити спеціалізовані тваринницькі господарства на закритий режим роботи.
Носіями цієї хвороби є дикі свині, які під час міграції з російської території на нашу можуть перенести збудників чуми. Тому ми проводимо моніторінг зразків крові диких кабанів, відстріляних на території України. На щастя, в жодному з 200 зразків дослідження не виявлено ні збудників, ані антитіл.
- Кілька років тому існувала небезпека занесення до України збудників губчастої енцефалопатії ВРХ. Чи є така загроза сьогодні?
- Ризик є завжди, бо ця хвороба нині поширена в усіх країнах Західної Європи. Тож ми вживаємо потрібних попереджувальних заходів. Заборонили імпорт в Україну тварин і тваринницької продукції з тих країн, де є загроза коров'ячого сказу. Маючи найсучасніше лабораторне обладнання в Києві та деяких обласних центрах, за рік проводимо близько 7 тисяч досліджень тварин з групи ризику, яких було імпортовано в нашу державу. На сьогодні у нас цієї хвороби немає.
До речі, і в самій Західній Європі захворюваність худоби на енцефалопатію різко зменшилася відтоді, як десять років тому там заборонили згодовувати тваринам м'ясокісткове борошно. Звісно, ця заборона діє також і в Україні.
- Часом від птахівників доводиться чути, що жодної небезпеки пташиного грипу в Україні не було й немає - її, мовляв, вигадали фармакологи для поліпшення збуту своєї продукції. Чи згодні Ви з такими твердженнями?
- Абсолютно не згоден. Почнемо з того, що наші фармацевти нині не дають нам засобів специфічної профілактики. А загроза пташиного грипу існує в Україні постійно. Річ в тім, що дикі птахи, не хворіючи клінічно, є носіями вірусів, у тому числі й патогенних Н5 і Н7. І періоди підвищеного ризику появи пташиного грипу якраз припадають на весну та осінь - час масових міграцій диких птахів.
В Україні спеціалісти проводять серйозний лабораторний моніторинг ситуації з пташиним грипом, і сьогодні вона в нас спокійна. Великі птахівничі підприємства працюють у закритому режимі: там свійська птиця не контактує з дикою, ізольовано також і корми. Тож ми вважаємо, що захворювання птиці в таких господарства практично унеможливлено. Що ж до приватного сектору, то ми тут теж контролюємо ситуацію. До речі, Україна нині вже має ефективні вакцини проти пташиного грипу, вони в нас є в резерві. І якщо будуть випадки підтвердження діагнозу, ми їх застосовуватимемо.
- Будь ласка, порадьте підприємцям у тваринництві та власникам худоби й птиці з приватного сектору, як уникнути важких захворювань у своїх господарствах?
- Державна ветеринарна служба має розгалужену мережу: районні й дільничні лікарні в сільських населених пунктах, науково-дослідні лабораторії та інститути. В разі захворювання чи загибелі в господарстві тварин або птиці з невідомих причин потрібно негайно повідомити про це представника Державної ветеринарної служби. Ми відберемо матеріал, проведемо дослідження й встановимо діагноз. Наприклад, тварина може просто отруїтися.
По-друге, слід уникати безконтрольної купівлі живих тварин, тваринницької продукції, яка може стати фактором ризику. Насамперед це стосується придбання м'яса на стихійних ринках: воно може бути уражене збудником якоїсь хвороби, небезпечної як для свійських тварин, так і для людей.
Нарешті, якщо в певній місцевості запроваджуємо карантин чи карантинні обмеження, ми обов'язково інформуємо про це населення через органи місцевої влади. При цьому потрібно й далі жити в звичайному режимі без жодної паніки.

Інтерв'ю вів
Сергій Пономарьов