Молочне скотарство: курс на ефективність

В останні дні лютого в Києві відбувся другий Всеукраїнський молочний конгрес, організатором якого була компанія "Дикун Глобал Консалт". Цього разу темою обрали "Закони молочного бізнесу. Перехід від хобі до індустріальної системи виробництва".

Можна подискутувати з приводу того, скільки українських фермерів мають таке ексцентричне хобі - молочне скотарство, - однак на захід зібралося понад 200 слухачів з усієї країни: керівники та спеціалісти провідних молочних господарств, представники переробних підприємств, іноземних представництв та комерційних компаній. Це люди, за висловом одного з доповідачів, які правильно розуміють слово "криза": криза означає і небезпеку, і можливості, тож на конгрес зібралися ті, хто вбачає можливості й має бажання створити виробництво.
Актуальність і своєчасність цієї події очевидна й не потребує окремого обгрунтування: чимало вже було сказано про надзвичайні можливості українського аграрного сектору, зокрема тваринництва, в кризовий період. Перспективи розвитку молочного скотарства, за певних умов, є цілком оптимістичними і в контексті світового ринку молока. Про тенденції світового та українського ринків молока, про нові реалії та шляхи створення конкурентоспроможного виробництва розповів присутнім Ян Баккер - провідний експерт і консультант у галузі скотарства з Нідерландів, країни, яка відома передовсім висококласною генетикою корів, найсучаснішими технологіями, і, як виявилося, найвищою собівартістю молока.
Щорічна світова прибавка виробництва молока становить 1,3%, але попит збільшується швидше - на 3-4%. До 2012 року спеціалісти Source Zenith International прогнозують підвищення попиту на 10%, зокрема, на тверді сири - на 39%, морозиво - на 30, йогурт - на 21%. Серед основних світових виробників молока та молочної продукції Україна займає одинадцяту позицію за обсягами виробництва молока і 20 - за обсягами продуктів переробки. Іноземні експерти вважають, що навіть за наявності високоякісної сировини в достатній кількості Україна не спроможна буде її переробити. Товарообіг найбільшої української переробної компанії в 2007 році становив 0,037 млрд євро, а, для прикладу, товарообіг лідерів ринку "Нестле" та "Лакталіс", відповідно, - 16,9 та 10,2 млрд євро. Втім, Україна має активний торговий баланс, хоча, на відміну від Білорусі, яка посідає четверте місце за обсягами експорту, ми - лише на п'ятнадцятому. За даними досліджень IFCN Dairy report 2008, українське молоко - одне з найдешевших у світі за собівартістю: третє місце після Аргентини та Білорусі. І водночас ми маємо один із найнижчих у світі показників продуктивності праці.
Отже, неефективність виробництва є чи не найголовнішою проблемою молочного скотарства в Україні. "Що більша ферма, - сказав Ян Баккер, - то легше нею керувати, то простіше домогтися потрібної якості продукції і зробити її конкурентоспроможною". Статистика протягом останніх років підтверджує загальну тенденцію до розширення молочних ферм.
На думку відомого в Україні та Російській Федерації консультанта в галузі молочного скотарства Ельмана Оруджева, максимальної ефективності можна досягти лише за умов промислового виробництва, основою якого є спеціалізація, концентрація та інтенсифікація. Він розповів про закони функціонування молочного бізнесу та принципи організації ефективного управління на фермі. Основне завдання керівника (власника) господарства - домогтися високої продуктивності всіх його складових: людей, обладнання й тварин. Неабияке значення при цьому мають мотивація та оплата праці персоналу, а головне - чітке усвідомлення поставленої мети: отримання максимального прибутку за мінімальних затрат (крім випадків, коли утримання ферми - просто хобі для задоволення й відпочинку).
У багатьох країнах, зокрема в Нідерландах, самі фермери є власниками переробних підприємств. В Україні для забезпечення конкурентоспроможності молочних комплексів фермерам доцільно об'єднуватися й організовано здавати молоко переробникам. Кооперативи мають і деякі інші переваги, скажімо, спільні лабораторії, холодильники, консультаційні послуги тощо.
Як працюють закони молочного бізнесу, учасники конгресу побачили під час відвідин двох господарств у Київській та Черкаській областях.
Молочний комплекс ВАТ "Терезине" багатьом відомий як зразково-показова ферма. Тут докладено чимало зусиль і вкладено немалі кошти в будівництво, устаткування та облаштування виробництва. Господарство має в своєму розпорядженні близько  4000 га землі та одну молочно-товарну ферму, де безприв'язно на моногодівлі утримують майже 1800 голів ВРХ, дійна череда налічує 825 голів. Побудовано три типові приміщення на 486 голів, є також доїльна зала типу "Паралель" на 32 місця та два міксери для роздавання кормів від компанії DeLaval.
Ферма має закритий цикл виробництва: на її території розміщено комбікормовий завод компанії BuschHoff потужністю до 30 т комбікорму за зміну, зерносушильний комплекс ємністю близько 7 тис. тонн зерна та біогазову установку Lipp для переробки гною на тепло, електрострум та газ. Розпочате будівництво родильного відділення мусили припинити через кризу.
- Корови доїмо двічі на день. Надій за минулий рік становив у середньому близько 8,5 тис. л молока на голову, або 15 т за день валу, - розповів головний ветеринар господарства Ігор Майборода. - Нині здаємо молоко на Білоцерківський молочний комбінат, але встигли попрацювати практично з усіма основними переробниками молока. Сировина відповідає вищій категорії якості за кількістю соматичних клітин та бактеріальною забрудненістю, має статус екологічно чистої. Жирність молока - 4,1%, вміст білка - 3,6-3,8 відсотка.
На думку голландського експерта, за таких сприятливих умов господарство має недостатньо високі надої. Проте, за словами Ігоря Майбороди, корови у ВАТ "Терезине" лактують чотири-п'ять років. Голландські ж рекордсменки, як відомо, живуть удвічі менше.
Друга ферма, яку показали гостям організатори конгресу, - ТОВ "Добра-Красноставка", що в с. Доброму на Черкащині. Про цей, так би мовити, бюджетний варіант розповів менеджер підприємства з тваринництва Леонід Гончаренко.
Починали з нуля. Два роки тому приміщення старої ферми було реконструйовано і переобладнано під безприв'язне утримання на солом'яній підстилці (до 30 см) 350 голів дійного стада, підлогу корівника зроблено під кутом. Такий тип утримання досить популярний у Франції. Нині тут тримають близько 300 голів, з яких 120 - дійні корови. Спершу була проблема з ратицями, але з допомогою голландського спеціаліста за два місяці її збороли. Пристосувавши неновий молокопровід DeLaval, облаштували й "стилізовану" доїльну залу типу "Ялинка" на 24 місця. Потім навіть самі дивувалися: працює ідеально, та й у корів маститів немає. Дорослих корів осіменяють штучно спермою голштинів, а молодняк - племінним бичком. Новонароджених телят перші три дні утримують у корівнику, потім переводять у двір в окремі денники.
Система водопостачання змонтована під бетонною підлогою, поїлки циркуляційного типу, тому вода в приміщенні практично не замерзає. Солому в корівник завозять невеликим навантажувачем. Для годівлі тварин є змішувач Schtrautmann, годівля однотипна протягом цілого року. На голову згодовують приблизно 40 кг кормів за добу.
Жирність молока - 3,6-4, вміст білка - 3,1-3,4%, а середній надій - 5250 кг на корову, собівартість продукту - 1,60 грн. На переробку молоко здають компанії "Лакталіс", що в Херсонській області.
Криза не дуже лякає молодих тваринників. У перспективі вони планують збільшити стадо до 3 000 голів. 

Лідія Кудрявцева