Олег Сідоров: «Важливо, щоб майбутній підприємець розумів як правильно використовувати фінансові ресурси»

За результатами опитувань, сьогодні найбільше ветеранів після демобілізації виявляють бажання займатися сільським господарством. Які можливості створюють для фермерів-початківців на Вінниччині, розповів Олег Сідоров, директор Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА.

Олеже, ви представляєте аграрний сектор у Вінницькій області — регіоні з потужним сільськогосподарським потенціалом. На вашу думку, який напрям розвитку сьогодні є більш доцільним: вирощування нових культур та покращення технології чи розширення посівних площ традиційних культур? Як ви оцінюєте розвиток сучасного аграрного ринку?

– Дійсно, Вінниччина — це аграрний регіон, який протягом багатьох років займає лідируючі позиції як щодо вирощуванню зернових, так і в галузі м’ясо-молочного скотарства, птахівництва тощо.

Якщо подивитися на розвиток аграрного бізнесу з 1991 року, то раніше, до цього періоду, ми звикли сприймати аграріїв як колгоспників — трактористів, комбайнерів, ланкових, доярок та інших працівників колгоспів.

Після 1991 року, а особливо протягом останнього десятиліття, аграрний сектор — не лише на Вінниччині, а й в усій Україні — стрімко розвивається, змінюється і адаптується до нових реалій нашого життя. Ці зміни особливо прискорилися з середини 2022 року. До нас почали активно приїжджати представники міжнародних проєктів, фахівці, які прагнули допомогти українським аграріям налаштувати та удосконалити бізнес.

Олег Сідоров, директор Департаменту агропромислового розвитку Вінницької ОВА

Коли ми привозили їх не на великі та сучасні агрохолдинги та підприємства, а, скажімо, у звичайні тепличні господарства, вони відверто дивувалися: перці, баклажани, інші культури — усе це виглядало значно краще, ніж вони собі уявляли. Так само було і під час ознайомлення з нашими садами. Іноземні експерти їхали навчати українських садівників, але, побачивши стан насаджень, рівень обрізки, технології збору врожаю, фактично опинялися в легкому ступорі. Виявилося, що в багатьох питаннях навчати їх могли вже ми. Іноземні колеги цікавляться українським аграрним бізнесом, а нам є про що розповісти. 

Якщо, наприклад, порівнювати європейське сільське господарство з українським, то різниця разюча. Для багатьох фермерів у Європі господарство на 25–40 га — це вже потужне підприємство. Обробляти 2–3 чи навіть 5 тис. га, як це часто буває в Україні, для них здається майже нереальним і навіть лякає. Європейський агросектор значною мірою тримається на дотаціях.

Тож закономірно виникає питання: як український аграрний сектор існує й розвивається без таких масштабних державних чи європейських дотацій? Відповідь проста – ми справляємося самостійно. Ми працюємо впевнено, ефективно й дуже часто — на високому рівні. 

Центр «Агро-Кемпа» виконує функції інноваційного навчального майданчика, де учасники програм здобувають практичні навички у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, використання сучасних технологій і альтернативних джерел енергії

Вінниччина має потужну наукову базу в аграрній сфері. У регіоні працює Вінницький аграрний університет, кілька профільних коледжів, Інститут кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України, де науковці проводять дослідження, вивчають вплив кліматичних змін, розробляють нові технології та допомагають адаптовувати аграрний бізнес до сучасних викликів. Тут створюють і виводять нові сорти зернових та інших культур. І, попри воєнний стан, розвиток не зупиняється. 

Розкажіть більш детально про проєкт «Агро Кемпа». Як виникла ідея розвивати такий агро-хаб та які результати на сьогодні ви вже маєте?

— Цей проєкт ми розпочали у 2021 році. Він створений на базі Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН, як інноваційна науково-освітня платформа, покликана поєднати науку, освіту, дорадництво і соціальну підтримку населення.

Спочатку пріоритетом була допомога переселенцям з Донецької та Луганської областей. Пізніше до цього напряму додалося ще одне важливе завдання — адаптація та підтримка ветеранів, які повертаються до мирного життя. Центр став ефективним механізмом соціально-економічної адаптації ветеранів, внутрішньо переміщених осіб та членів їхніх родин у період воєнної нестабільності та післявоєнного відновлення. 

Центр виконує функції інноваційного навчального майданчика, де учасники програм здобувають практичні навички у сферах органічного землеробства, тваринництва, кормовиробництва та переробки продукції, управління фермерськими господарствами, використання сучасних технологій і альтернативних джерел енергії. Цей проєкт уже починають називати перспективним регіональним агро-хабом. До «Агро Кемпи» вже активно приїжджають на екскурсії шкільні групи, відвідують переселенці, ветерани. 

Для розбудови «Агро Кемпа» ми взяли старий господарський комплекс, територія якого складає 105 га, який тривалий час фактично був занедбаним: ферми зруйновані, інфраструктура в занепаді, жодного розвитку. Ми вирішили повернути це місце до життя. Раніше тут стояли 12–15 закинутих, напівзруйнованих ферм. Ситуація почала змінюватися у 2021 році, коли одна з IT-компаній виявила бажання відновити одну з будівель і створити на її базі сучасний свинокомплекс. Вони оформили державне партнерство, провели капітальний ремонт, відбудували приміщення та завезли туди поголів’я свиней. Науковці Інституту кормів розробили раціони, технологію утримання й систему годівлі — і результат не забарився: добовий приріст сягає близько 1 кг 100 г на одну живу вагу, що демонструє ефективність поєднання науки та сучасних виробничих рішень.

Тобто підприємці з IT-сфери, маючи ресурси та інтерес до аграрного бізнесу, вирішили спробувати себе в новому проєкті. Через півтора року успішної роботи перший свинокомплекс показав перспективність ідеї, і команда взялася за другий. Вони орендували ще одну занедбану ферму, повністю демонтували старі конструкції, залишивши лише фундамент, і з нуля звели сучасний комплекс. Тут уже встановлені септики, вентиляційні системи, кондиціонування, автоматичні поїлки та інше необхідне обладнання. У господарстві встановили відеоспостереження. Інститут кормів продовжують супроводжувати проєкт та забезпечувати технологічну й наукову підтримку.

Закладання горіхового саду в «Агро Кемпі»

Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись таким напрямом як розведення оленів у промислових масштабах

Минулого року ми організували міжнародний форум, присвячений свинарству, на який запросили європейських експертів. Один із провідних професорів-науковців, автор десятків публікацій у цій галузі, провів онлайн-екскурсію по свинокомплексу «Агро Кемпи». Учасники форуму в режимі реального часу спостерігали весь виробничий процес — від годівлі та догляду до вакцинації та контролю умов утримання. Такий формат викликав великий інтерес. 

Паралельно з цим з’являються нові інвестори. Один із них вирішив започаткувати на території «Агро Кемпи» птахофабрику з розведення гусей — і вже створено новий такий комплекс. 

За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Вони обгородили ділянку, створили зелені насадження, підвели воду — і вже протягом кількох років успішно вирощують равликів та експортують їх до Франції. 
Ще одним напрямом «Агро Кемпа» став проєкт із розвитку вівчарства. Було створено модульну ферму для вирощування баранів. Тут до реалізації проєкту долучилася місцева територіальна громада. Комплекс продовжує розширюватись та розвиватись. 

До розвитку проєкту долучилася Вінницька територіальна громада: «У вас чудовий проєкт, ми готові підтримати його фінансово», — кажуть вони, виділивши 4 мільйони гривень на будівництво двох теплиць. У цих теплицях уже вирощують цибулю, помідори, перець, баклажани та інші культури.
Інститут кормів підтримує проєкт своїми науковими розробками. На господарському дворі, де територія була покрита старим асфальтом, науковці ефективно використали цей простір в наукових цілях. Наприклад, вони тюкують солому після збору зерна, добре зволожують її, укладають в тюки картоплю — і на асфальті у соломі успішно ростуть бульби. Це ще один приклад того, як наука допомагає максимально ефективно використовувати ресурси та адаптувати технології під реальні умови.

Два роки тому з’явились інвестори, які вирішили займатись таким напрямком як розведення оленів у промислових масштабах. Вони взяли кілька гектарів землі, обгородили ділянку та завезли поголів’я. На початку виникли труднощі: паркан був недостатньо міцним, дикі собаки лякали оленів, тварини проламували огорожу та втікали. Встановлення електропастухів вирішило проблему, і процес налагодився. Крім того, тут на території «Агро-Кемпи» також розводять бізонів.

За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції

За порадою ветеранів до проєкту долучилися підприємці, які відкрили на території хабу равликову ферму. Продукцію експортують до Франції

Минулого року іноземні інвестори виділили кошти на нові проєкти. Разом із працівниками Департаменту, адміністрації, територіальної громади, науковцями та студентами висадили горіхові сади, а також фацелію та мелісу. Один із ветеранів виявив бажання створити пасіку на території хабу. Сьогодні на базі «Агро-Кемпа» функціонує близько 13 різних модулів, що охоплюють різноманітні напрями агробізнесу та наукової діяльності. Наша ідея — розвинути до 20 модульних комплексів. 

Поділіться, будь ласка, докладніше, як саме ви працюєте з ветеранами. Що саме дає їм ваш проєкт і як він допомагає розпочати реалізацію їхніх задумів?

— У 2021 році, ще до повномасштабної війни, за даними Пенсійного фонду, на Вінниччині налічувалося близько 45 тисяч ветеранів. Сьогодні, за оперативними даними, їх вже понад 75 тисяч, і кількість зростатиме.

Восени ми організували захід, де взяли участь ветерани. Перед цим у районах та громадах ми проводили опитування щодо зайнятості — чим люди хочуть займатися після повернення з війни. Хтось планує повертатися на своє підприємство або шукати роботу на новому. Але більшість заявили, що хотіли б працювати у сільському господарстві. Серед ветеранів багато тих, хто цікавиться новими технологіями та аграрними напрямками: дрони, тваринництво, наприклад розведення коней. 

Центр «Агро Кемпа» сприяє інтеграції ветеранів і переселенців у місцеві громади Вінниччини, забезпечує доступ до знань і ресурсів для започаткування бізнесу, участь у спільних ініціативах, кооперативах і навчальних програмах, сприяє розвитку нових форм кластеризації агровиробництва, надає підтримку соціальної згуртованості та стійкості громад. 

Ветерани часто бояться ризикувати коштами, адже частина цих коштів — не лише грантові, а й власні. Які, на вашу думку, кроки допоможуть зменшити ризики?

— Те, що вони бояться, — цілком природно і зрозуміло. Але є ще один важливий аспект — фінансова грамотність. Ми усвідомлюємо, що ветеранам треба допомагати, і це наш обов’язок. Проте важливо, щоб майбутній підприємець розумів як правильно використовувати фінансові ресурси. Тут важливо не просто навчити рахувати, а пояснити і показати всі фінансові складові: витрати, ризики, можливі прибутки. Адже ризики нікуди не діваються.

Крім того, слід враховувати кліматичні та сезонні фактори, особливості співпраці з зовнішніми ринками та інші нюанси. Все це пізнається в процесі, і складнощі можна подолати.

Як я розумію, можливостей реалізувати свої ідеї на базі проєкту — безліч…

— Це дійсно так. Навесні, коли стане тепліше і все зазеленіє, запрошуємо відвідати наш агро-хаб. До того часу з’являться ще кілька екскурсійних модулів для ознайомлення. Ми відкриті до співпраці, готові допомагати і діяти, аби розвиватися та сприяти розвитку бізнесу ветеранів. Ми всі розуміємо, що, вступаючи до Євросоюзу, маємо бути обізнаними і дотримуватися тих стандартів, які там діють. Для цього ми працюємо і досягаємо поставлених цілей.

Юлія Наружна,  j.naruzhna@univest-media.com