Рак картоплі — небезпечне карантинне захворювання, що загрожує агровиробництву

Synchytrium endobioticum (Schilbersky) Percival, збудник раку картоплі, є одним із найбільш небезпечних карантинних організмів, що становить серйозну загрозу для сільськогосподарського виробництва. Ураження цим патогеном призводить до значних економічних втрат, а в окремих випадках — до повної втрати врожаю.

У разі занесення збудника на поле уся продукція стає непридатною для реалізації, а заражена ділянка надовго втрачає придатність для вирощування картоплі та інших культур. Через стійкість спор збудника в ґрунті, ліквідація вогнищ потребує тривалого часу та суворого дотримання агротехнічних вимог.

Збудник раку картоплі Synchytrium endobioticum із культурних рослин уражує лише картоплю. Припускається, що в Європу гриб було завезено з садивним матеріалом із Південної Америки (Перу).

Рак картоплі проявляється у вигляді наростів на бульбах. У ранній фазі розвитку зараження поширюється по всій поверхні. Пізніше ракові нарости з'являються переважно навколо вічок. Ракові нарости розвиваються на бульбах й у сховищах, якщо врожай вирощений на зараженій ділянці. Корені картоплі ніколи не уражуються.

Потрапляючи на поле, збудник швидко накопичується у ґрунті й через 2-3 роки уражує більшість рослин картоплі. Розповсюдження раку картоплі у природних умовах дуже повільне. Найчастіше рак картоплі поширюється із зараженими бульбами або бульбами нестійких сортів, які мають на своїй поверхні часточки ґрунту, а також іншим рослинним матеріалом, вирощеним на зараженій ділянці.

Спочатку нарости світлі, згодом буріють, поверхня їхня стає горбкувата. Ракові утворення можуть бути різними за величиною – від невеликих горошинок до розмірів, більших за бульбу. Довкола наростів відмирає тканина бульби, картопля згниває.

Рак бульби викликає стійкий гриб, спори якого активізуються за вологої і теплої – плюс 15 градусів і більше — погоді. Цикл розвитку гриба триває 10–12 днів. За вегетаційний період гриб може дати кілька поколінь. Втрати врожаю при цьому можуть становити до 80 %. Через високу здатність спор до виживання у несприятливих умовах, поширення збудника може бути малопомітним, але стрімким.

Картоплю, хвору на рак, ні в якому разі не можна вживати в їжу. Також не можна згодовувати заражену бульбу тваринам. Таку картоплю треба знищити. Також не можна згодовувати заражені бульби худобі в сирому вигляді, оскільки рак бульби розноситься з гноєм. Спори, що спочивають, пройшовши через травну систему тварин, залишаються життєздатними. Зимові спори в картоплинах гинуть тільки після години кип’ятіння при 100 °C. Інфіковані бульби краще знищити: наука поки не дала остаточної відповіді на питання про їх нешкідливість для людей і тварин. Уражені раком кущі разом із бульбами і бадиллям рекомендують спалювати або скидати в яму глибиною не менше метра і засипати хлорним вапном (як варіант – заливати формаліном або гасом). 

Основним джерелом інфекції раку картоплі є уражені бульби і заражений ґрунт. До овочів можуть прилипати грудочки землі, в якій є спори, що спочивають. Сільськогосподарський інвентар, тара, у якій зберігали або транспортували бульби із заражених ділянок, також можуть бути джерелом поширення збудника хвороби. Зафіксовано занесення раку картоплі на нові ділянки з паводковою водою. Особливо інтенсивно хвороба розвивається на присадибних ділянках, де нагромадженню патогена сприяє постійне вирощування картоплі.

Заходи щодо виявлення та локалізації раку картоплі складаються з обстеження, лабораторних підтверджень виявленого шкідника і оголошення про запровадження  карантинного режиму на територіях, де виявлено карантинний організм, та зон карантинних обмежень на територіях, які межують із зонами карантинного режиму. Чинні заходи мають за мету не допустити  подальшого поширення регульованого шкідливого організму – раку картоплі – у вільні зони.

Щоб уникнути зараження ділянки, необхідно:

•    дотримуватися правил сівозміни та садити картоплю на одному і тому ж місці не частіше, ніж один раз у 3-4 роки;
•    не висаджувати поряд із картопляними грядками інші культури родини пасльонових;
•    ретельно виполювати рослини родини пасльонових навколо картопляного поля;
•    не купувати посадковий матеріал і гній із карантинних зон;
•    використовувати посадковий матеріал стійких до раку сортів картоплі;
•    забороняється ввезення насіннєвого матеріалу картоплі із заражених районів країни, де зареєстровано рак картоплі;
•    при ввезенні імпортних партій картоплі проводиться ретельний догляд із обов'язковим проведенням лабораторної експертизи;
•    для вчасного виявлення хвороби проводяться обстеження посадок картоплі з обов'язковим відбором ґрунтових зразків.

Рекомендації Держпродспоживслужби для запобігання поширенню

Держпродспоживслужба закликає агровиробників та власників присадибних ділянок дотримуватись комплексу заходів, спрямованих на профілактику та раннє виявлення раку картоплі:

•    Використовуйте сертифікований, здоровий садивний матеріал, стійкий до S. endobioticum.
•    Здійснюйте сортозаміну кожні 4–5 років, навіть для стійких сортів, аби уникнути адаптації збудника.
•    Дотримуйтесь сівозміни — віддавайте перевагу вирощуванню зернових, зернобобових та технічних культур. Уникайте пасльонових.
•    Не залужуйте поля в осередках зараження. Вирощування багаторічних трав на таких ділянках є неприйнятним.
•    Забезпечуйте просторову ізоляцію насіннєвих посівів — не менше 1 км від виробничих площ.
•    На присадибних ділянках мийте бульби перед висадкою у слабкому лужному розчині.
•    Знищуйте уражені бульби та рослинні рештки шляхом спалювання. Не залишайте на полі або на компостних купах.
•    Не використовуйте сирі заражені бульби на корм худобі — лише після термічної обробки. Спори збудника не руйнуються у травному тракті тварин.

Що робити у разі підозри на рак картоплі?

У разі виявлення підозрілих симптомів на бульбах або інших частинах рослини:

•    Негайно зверніться до територіального органу Держпродспоживслужби у вашій області.
•    Не вживайте самостійних заходів боротьби! Неправильні дії можуть сприяти подальшому поширенню захворювання.

Рак картоплі становить загрозу не лише для конкретного поля чи фермерського господарства. У разі поширення збудника страждає увесь аграрний сектор, ускладнюється експортна діяльність та порушується фітосанітарна безпека держави.
Профілактика, моніторинг і дотримання агротехнічних вимог — основа ефективного захисту врожаю!

Спільно з європейським проєктом EU4SaferFood створено інформаційні матеріали щодо симптомів, шляхів поширення та профілактики раку картоплі