Фортифікаційні споруди на вашій ділянці: перспектива, яку й поганому сусідові не побажаєш

Такий сценарій як для сільгосппідприємств, так і для пересічних громадян у нинішніх реаліях цілком ймовірний. Народні обранці під час засідання парламентського аграрного комітету розглянули проект закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо користування земельними ділянками, необхідними для будівництва та утримання військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд в умовах правового режиму воєнного стану. Автором законодавчої ініціативи виступив Кабмін.

Існує можливість надання у власність іншої рівноцінної землі

Документ з реєстраційним номером 12130, наголосив головуючий під час засідання очільник комітету Олександр Гайду, покликаний вирішити низку проблемних питань, пов'язаних із будівництвом та утриманням військових інженерно-технічних і фортифікаційних споруд на земельних ділянках, що перебувають у приватній власності фізичних та юридичних осіб.

Передбачається внести зміни до Земельного кодексу, законів України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану», «Про правовий режим воєнного стану», згідно з якими, зокрема, пропонується запровадити можливості примусового тимчасового позбавлення власника та землекористувача права користування ділянкою (або її частиною), якщо там необхідно звести або вже  утримуються військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди.

Проєкт прописує, що місце розташування, конфігурація та розміри земель, необхідних для розміщення таких споруд визначає військове командування, та передає відповідну інформацію військовим адміністраціям для з’ясування кадастрових номерів, чи складання кадастрового плану – якщо ділянка несформована або планується використання її частини.

Передбачається примусове тимчасове позбавлення права користування наділом у разі використання більш як 75 % його площі. У іншому випадку дозволяється проводити сільгоспроботи на незайнятій частині ділянки відповідно до цільового призначення.

Обумовлено, що кадастрові плани та відомості про кадастрові номери таких земель та їх власників передаватимуться військовою адміністрацією до військового командування для прийняття ним рішення та складання акта про примусове тимчасове позбавлення права користування ділянкою (або її частиною).

Причому власнику (землекористувачу) під розписку вручається примірник акта та копія кадастрового плану.

Прописано, що примусове тимчасове позбавлення права користування ділянкою здійснюється без відшкодування завданих збитків.

Наголошується також, що не пізніше як через 90 днів після припинення чи скасування воєнного стану військове командування приймає рішення про демонтаж тих споруд або ж про потребу їх залишити, про що сповіщає військову адміністрацію. Саме їй і належить вжити заходів щодо інформування власників таких земель про припинення примусового тимчасового позбавлення права користування, демонтаж інженерно-технічних споруд або про викуп наділу відповідно до Закону «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності».

Представник Міноборони Ігор Синиця закликав депутатів під час засідання комітету підтримати цю законодавчу ініціативу, мовляв, документ не потребує додаткових витрат з державного бюджету. Водночас він підтвердив, що передбачено можливість викупу ділянки у разі необхідності – за рішенням обласних державних військових адміністрацій. Законопроєкт також визначає порядок складання акта про примусове тимчасове позбавлення права користування наділом (його частиною). При цьому існує можливість надання у власність іншої рівноцінної землі.

Аграрії мають право на компенсацію за час використання їхніх наділів

Представники Мінагрополітики, коли зайшлося про примусове вилучення гектарів, стали на бік сільгоспвиробників.

«Ми підтримуємо цей законопроєкт так як він урядовий, – повідомила заступниця міністра Людмила Шемелинець, – але маємо до нього ряд пропозицій. Неодноразово висловлювали свої зауваження Міністерству оборони під час процедур узгодження, які передбачені регламентом Кабінету Міністрів. На жаль, їх не було враховано, тому проситимемо комітет дослухатися до нашої позиції і почути аграріїв, земельні ділянки яких зайняті фортифікаційними спорудами і котрі не можуть використовувати свої наділи та мають право на компенсацію… Оскільки відповідно до Земельного кодексу, якщо держава спричинила обставини, які не дають можливості використовувати свої ділянки, то повинна компенсувати за цей період. І ми вважаємо… що проєкт потребує доопрацювання в частині визначення механізму компенсації за період, поки ділянки знаходяться під фортифікаційними спорудами. Пропонуємо передбачити компенсацію у розмірі 12 відсотків від нормативної грошової оцінки за час з моменту її зайняття і допоки вона буде звільнена і буде прийняте те рішення, про яке доповів представник Міноборони, щодо вилучення (викупу) або щодо повернення земельної ділянки. Тому що в будь-якому разі, незалежно від того, буде вилучення чи не буде, власники наділів уже втратили можливість їх обробляти, отримувати дохід. Багато земель перебувають в оренді. Це цивільно-правові відносини між власником і орендарем, в які держава не має права втручатися. Відповідно наявні негативні наслідки встановлення фортифікаційних споруд – як для власників, так і для орендарів. Тому… необхідне врегулювання питання компенсації за період використання ділянок».

За словами заступниці міністра, «єдиним дискусійним питанням залишаються саме компенсації в період воєнного стану. Оскільки сьогодні бюджетом не визначено таких витрат, то, можливо, передбачити законом, що виплати відбуватимуться після завершення воєнного стану, але за весь період. І громадяни повинні розуміти, що держава не забула про них… І що необхідні заходи для захисту країни не виключають можливості людей використання їхнього права власності, гарантованого Конституцією».

Такий підхід підтримав і перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.

«Ви самі знаєте це, – звернувся він до присутніх на засіданні. – І хочу знов наголосити, що ми отримуємо постійно звернення і відчуваємо це в регіонах. На жаль, це питання не вирішувалося ще з 2014 року, якщо говорити про Донецьку і Луганську області. То, дійсно, виходимо з проханням, щоб до другого читання знайти конструкцію, яка б ту справедливість привнесла. Може бути декілька варіантів… Звернення (передусім з охоплених бойовими діями регіонів) і надалі надходять…»

Виплати потягнуть більше мільярда гривень. Де їх взяти?

Натомість у пояснювальній записці до документу, підписаній Міністром оборони Рустемом Умєровим, наголошується, що «під час узгоджувальної наради… представник Мінагрополітики… зазначив, що проєкт не підтримується у зв’язку із тим, що не містить норм відповідно до яких власникам земельних ділянок приватної форми власності, на яких побудовано (заплановано будівництво) військові інженерно-технічні і фортифікаційні споруди та облаштовано оборонні рубежі, надаватиметься компенсація за їх використання для зазначених потреб… Мінагрополітики надало пропозиції, суть яких передбачає доповнення проєкту закону нормами щодо обов'язку сплачувати щорічно власникам ділянок або землекористувачам відшкодування збитків у розмірі 12 % нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі (по відповідній області) пропорційно площі земельних ділянок за рахунок коштів Державного бюджету.

Відповідно до проведених Міноборони розрахунків, щорічна потреба коштів на відшкодування збитків власникам і користувачам ділянок (при врахуванні пропозицій Мінагрополітики) становить: для вже збудованих споруд – 356,6 млн грн, для спланованих до будівництва споруд – 772,1 млн грн, разом – 1 млрд 128,7 млн грн.

Мінфіном не підтримані вказані пропозиції, адже кошти на зазначені цілі не передбачені у Державному бюджеті… а також у Бюджетній декларації на 2025–2027 роки».

У підсумку в цій непростій ситуації депутати аграрного комітету запропонували проміжне «соломонове рішення». З одного боку народні обранці рекомендували парламенту внести питання до порядку денного та за наслідками розгляду проєкту в першому читанні прийняти його за основу.

Водночас вирішили звернутися до Голови Верховної Ради оголосити на пленарному засіданні під час обговорення цієї законодавчої ініціативи про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроєкту.

Відтак, уже всьому депутатському корпусу доведеться замислитися, яким чином владнати це непросте, важливе для аграріїв земельне питання.

Валерій Друженко

Малюнок Олексія Кустовського