Cтан українських ґрунтів: як було і до чого ми прийшли?

Українські ґрунти сьогодні бажають кращого… Внаслідок воєнних дій сільськогосподарські землі зазнають щоденного руйнування, до того ж ґрунти забруднюються залишками вибухових речовин, які виділяються внаслідок детонації снарядів, боєприпасів, ракет тощо. До того ж не всі аграрії перейшли на ощадливе ведення сільського господарства і продовжують застосовувати хімічні ЗЗР, добрива, використовують традиційні технології обробітку ґрунту та інше, що згубно впливає на землі. А ще зміни кліматичних умов негативно відображаються на стані ґрунтів Україні.

На конференції «Національний виклик: деградація ґрунтів чи відновлення їх родючості?», яку організувала компанія БТУ-ЦЕНТР, зібралися експерти різних сфер діяльності, які переймаються українськими ґрунтами. Говорили про наболіле, шукали шляхи вирішення проблем.

ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» здійснює агрохімічне обстеження ґрунтів на землях сільськогосподарських угідь. Результати досліджень представила в рамках конференції заступниця генерального директора з наукової діяльності ДУ «Інститут охорони ґрунтів України» Світлана Романова.

Світлана Романова

«За 59 років з періодичністю п’ять років було проведено 11 турів обстеження земель України і наразі триває 12-й тур дослідження ґрунтів, який закінчиться у 2025 році. Впродовж 11-го туру (2016–2020 рр.) наші фахівці обстежили приблизно 10 млн га земель сільськогосподарського призначення за 25-ма агрофізичними, агрохімічними, радіологічними і токсикологічними показниками. При цьому було відібрано приблизно 1 млн 300 тис. ґрунтових зразків і виконано 4 млн 400 тис. лабораторних аналізів», — повідомила Світлана Романова.

Внаслідок воєнних дій сільськогосподарські землі зазнають щоденного руйнування, до того ж ґрунти забруднюються залишками вибухових речовин, які виділяються внаслідок детонації снарядів, боєприпасів, ракет тощо

11-й тур агрохімічного обстеження ґрунтів показав, що 24,4 % земель є кислими, 57,2 % — близькі до нейтральних та нейтральні, 18,4 % — лужні. Середньозважений показник кислотності по Україні становить 6,2, що відповідає нейтральній реакції ґрунтового розчину. Проте через зменшення хімічних меліорантів, застосування переважно фізіологічно кислих добрив, спостерігається тенденція щодо підкислення ґрунтів (Дніпропетровська, Житомирська, Запорізька, Миколаївська, Сумська, Хмельницька і Черкаська області), внаслідок чого зменшується площа ґрунтів з нейтральною реакцією ґрунтового розчину.

За 59 років з періодичністю п’ять років було проведено 11 турів обстеження земель України і наразі триває 12-й тур дослідження ґрунтів, який закінчиться у 2025 році

«За останні 30 років показник вмісту гумусу в ґрунтах в середньому зменшився до 3,07 % і сьогодні переважають ґрунти з середнім підвищеним вмістом гумусу (61,8 %). Ґрунти з дуже значним його вмістом складають 20,3 %, з низьким і дуже низьким — 17,9 %. За останні п’ять років ці показники зменшилися в 10 областях України, найбільші зміни відбулися в ґрунтах Херсонської, Хмельницької, Одеської, Кіровоградської областей», — зазначила експертка.

90 % ґрунтів характеризуються низьким і дуже низьким вмістом легкогідролізованого азоту, середньозважений показник становить 111 мг/кг ґрунту, порівняно з 2015 роком вміст цього азоту збільшився на 6 мг/кг. Проте в ґрунтах Харківської, Черкаської , Рівненської, Львівської, Хмельницької, Кіровоградської областей даний показник знизився.

68,1 % обстежених площ характеризується середнім і підвищеним вмістом рухомих сполук фосфору, 23,8 % мають високий і дуже високий вміст, 8,1 % — низький і дуже низький. У окремих областях України (Львівська, Одеська, Сумська, Хмельницька, Запорізька, Чернігівська, Волинська області) спостерігається зменшення його вмісту.

91 % ґрунтів має середній, підвищений, високий і дуже високий вміст рухомих сполук калію і лише 9 % — низький і дуже низький.

Переважна більшість обстежених площ, 62 %, характеризується середнім вмістом рухомими сполуками сірки. Зменшення вмісту цього елемента, порівняно з 2015 роком спостерігається в ґрунтах 12 областей України, найбільше цей показник знизився на Харківщині, Чернігівщині та Рівненщині.

Дещо краще українські ґрунти забезпечені рухомими сполуками бору, майже 90 % обстежених площ характеризуються середнім та підвищеним його вмістом.

62 % ґрунтів характеризуються високим і дуже високим вмістом кобальту, найвищі показники його вмісту відмічені в зоні Лісостепу, а найнижчі — в зонах Полісся та Степу.

Також відмічено високий ступінь забезпечення ґрунтів марганцем, 30 % земель характеризуються дуже високим вмістом цього елемента. Найвищий вміст марганцю відзначено в зонах Полісся та Степу.

Цинку в ґрунтах України дуже мало, 96 % площ мають критично низький його вміст. Найбільше цинку міститься в ґрунтах Львівської та Закарпатської областей, а найменше — у ґрунтах Кіровоградської області.

Міді в ґрунтах дещо більше, 49 % обстежених площ характеризуються підвищеним її вмістом. Найбільше міді в ґрунтах Львівської, Харківської, Чернівецької областей, найменше — на Чернігівщині, Сумщині, Кіровоградщині.

«Також 8,6 млн га земель наші фахівці обстежили на вміст важких металів. Лише 1,5 % площ мають високий і дуже високий рівень забруднення свинцем. Значний показник ГТК свинцю відмічено в Дніпропетровській, Одеській та Миколаївській областях. Щодо кадмію, середній вміст цієї речовини відмічено в Дніпропетровській, Львівській Черкаській областях, перевищене значення ГТК спостерігається в Дніпропетровській, Миколаївській та Одеській областях.

99,7 % площ України умовно чисті від цезію-137 і на цих землях можна вести сільське господарство без обмежень. Щодо стронцію-90, то цей показник сягає 99,4 %», каже Світлана Романова.

Загалом, враховуючи вищенаведені результати, ґрунти України відповідають середній якості. Середньозважений показник еколого-агрохімічної оцінки ґрунтів складає 50 балів.

Вирішити проблеми з якістю ґрунтів, на думку фахівців, можуть заходи з підвищення родючості (впровадження систем точного землеробства, нульовий обробіток ґрунту, використання органічних добрив тощо), важливим прийомом є також ведення агрохімічного паспорту ґрунтів.

Важливим прийомом щодо моніторингу якості ґрунтів є ведення агрохімічного паспорту

Експерти сподіваються, що згодом Україні вдасться відновити втрачене, а саме — відродити землі, збагатити їх корисною мікрофлорою. Закликають агровиробників сумлінно ставитися до праці на землі, переглянути технології в бік ощадливих, застосовувати більше органіки, а не хімії та ін. Так, сільське господарство зможе розквітнути з більшою силою і щорічно давати високі врожаї.

Вікторія Полевик, v.polevik@univest-media.com