Майстри свинячої справи

Свинокомплекси, як у сільськогосподарській асоціації “Нива Переяславщини”, що на Київщині, з повним правом можуть вважатися бюджетоутворюючими.

Голова Київської облдержадміністрації Віра Ульянченко після відвідин підприємства так і сказала:
— Ми зацікавлені в таких комплексах, це теж робочі місця — нові, технологічні. Але це вже інше село, де не треба 50 людей, щоб обробити 50 гектарів поля.
Відповідно, не потрібно мати величезну кількість працівників для того, щоб обслуговувати таку ферму. Далі завдання: соціальна сфера села, розвиток сфери послуг, — і там уже будуть задіяні люди.

Обережно — роздягають!
В тому, що свинарство у “Ниві Переяславщини” поставлено на широку ногу, пересвідчилися й столичні журналісти. Комплекс (таких налічується за підприємством два, а тепер будують третій) вразив не лише розмірами, а, насамперед, суворими санітарними вимогами. Пишучу й знімаючу братію зустріли на фермі радо, але пустили всередину лише тих, хто погодився пройти процедуру перевдягання. Спочатку на вході довелося залишити верхній одяг і взуття, а в “санітарному шлюзі” наказали “зняти все своє” й убратися в одноразовий суцільний комбінезон з розрізами лише для рук і обличчя.
Такі застереження на фермі пояснили намаганням захистити свиней від інфекцій. Адже лікування “п’ятачків” антибиотиками, навіть якщо воно й пройде без ускладнень, на якості м’яса неодмінно позначиться. Невелика кількість персоналу (а обслуговує один комплекс дванадцять осіб) теж обумовлена бажанням мінімізувати участь людини у виробництві.

Тваринам тут комфортніше, ніж багатьом громадянам 
Продуктивність двох нині діючих комплексів — 6 тис. т м’яса щороку, й торік, приміром, вони дали 42 млн грн прибутків. Приміщення “нашпиговані” автоматикою. Перепрошую за некоректне порівняння, але свиням на фермі, схоже, живеться комфортніше, ніж у нашій державі багатьом громадянам. За раціоном і часом годування збалансованими кормами стежить комп’ютер. Тут усі “людські” зручності: обігрівання та вентилювання приміщень, світло, холодна й гаряча вода, навіть каналізація — самопливна система видалення гною. Вона дає можливість продукти життєдіяльності тварин “складати” в спеціальних резервуарах. А восени, “після дозрівання”, таке біодобриво зі сховищ вивозять на поля, чим сприяють значній прибавці врожаю. Зернових збирають додатково близько 15% з гектара.

Знають, як зберігати м’ясо свіжим без холодильника
Як розповів засновник “Ниви Переяславщини” Олександр Мостіпан (на знімку), напівтуші “на ура” забирають столичні супермаркети. Сьогодні свинина на внутрішньому ринку за рівнем продажу майже наздогнала курятину. Яловичини в структурі реалізації — лише відсотків десять. Тому на підприємстві свіже м’ясо — головний продукт. Тут не бачать поки що доцільності диверсифікувати виробництво: зайнятися вирощуванням великої рогатої худоби або вдатися до продукування ковбас чи копченостей. Свинина має надходити до торгової мережі і якнайдовше залишатися свіжою. Цьому сприятиме придбане нове австрійське обладнання. Планують, що незабаром почне працювати цех фасування. Технологія дасть можливість за температури до плюс п’яти градусів зберігати м’ясо протягом десяти днів. Причому жодних консервантів для цього використовувати не треба, а на вигляд воно, немов тільки-но нарізане. Секрет у тому, що до герметичної упаковки закачують інертний газ, який беруть зі звичайного атмосферного повітря. Тож м’ясо не псується. За цими технологіями працюють в об’єднаній Європі.

І. Лазнюк, О. Мостіпан
Фото Г. Квітки