Banner
20 грудня 2016

Україна може перетворитися на нетто-імпортера молокопродукції?

- У селі 450 дворів, і в кожному ще недавно тримали від 1 до 3 корів. Зараз корова теж є практично в кожному дворі, але зазвичай одна, – розповідає голова кооперативу «Лосятинське молочне джерело» Микола Новосад. Свого часу село Лосятин, що поблизу Почаєва на Тернопільщині, було обрано у якості сировинної бази всесвітньо відомою компанією Danone, яка допомогла тут створити кооператив постачальників і стати кооперативу на ноги. Зараз селяни з Лосятина продовжують здавати високоякісне молоко для Danone. Однак обсяги його заготівлі скоротились приблизно вдвічі порівняно з тим, що було ще рік тому.Николай Новосад, председатель кооператива «Лосятинский молочный источник»

Подібна ситуація характерна для всієї країни. Так, за попередніми оцінками Держслужби статистики, протягом 2016 р. кількість корів у господарствах населення скоротилася до 1590 тис. голів, тобто на 4,2%. Лобісти агрофірм використовують це як ще один аргумент на користь того, що майбутнє за великими господарствами. Однак там, де корова – не годувальниця, а всього лише джерело прибутку, ситуація нічим не краща: за попередніми оцінками Держстату, у великих господарствах стадо скоротиться до 483 тис. - на 4,4%, тобто ще більше, ніж у приватних подвір’ях. Виробництво молока, щоправда, як очікується, скоротиться не так сильно – всього на 2,3%, тобто до 10,3 млн т. 

Василий Винтоняк, директор аналитического агентства «Инфагро» «Якщо виробництво молока скоротиться відсотків на 8 проти нинішнього рівня, Україна перетвориться на нето-імпортера молочної продукції», - попереджає директор аналітичного агентства «Інфагро» Василь Вінтоняк. Основною причиною він називає зниження виробництва на особистих подвір’ях, якого не може компенсувати зростання у великих господарствах. Адже домашні господарства досі дають три чверті всіх надоїв у державі. «Поки що загрози того, що Україну заллє європейським молоком немає, адже на переробку надходить на 20% більше молока, ніж потрібно внутрішньому ринку», - продовжує В. Вінтоняк. 

Андрей Ярмак, экономист FAO Разом з тим, як зауважує інший експерт, економіст FAO Андрій Ярмак, якщо виробництво молока знижуватиметься такими темпами й надалі, Україна вже через пару-трійку років перетвориться на нето-імпортера молочної продукції. Він звертає увагу на те, що імпорт молочних продуктів зростає вже зараз: так, за перші 3 квартали 2016 р. він збільшився на 24%. Найбільш агресивно тіснять українських конкурентів на нашому ринку польські сировари. За перші 3 квартали 2016 р. імпорт молочної продукції з Польщі збільшився на 80%, що зробило цю країну найбільшим експортером цього товару до України, і 85% цього імпорту припадало на сири.

Основною причиною такого спаду експерти називають зниження цін на молоко. Воно призвело до безпрецедентно низьких фінансових результатів у тваринників. 

Анна Лавренюк, вице-президент Ассоциации производителей молока

Рівень збитковості у 2016 р., за інформацією віце-президента Асоціації виробників молока Ганни Лавренюк, став одним з найвищих за всі роки незалежності – 22,5%. У травні-вересні, за оцінками експертів FAO, виробництво молока встановило історичний мінімум рентабельності.

З жовтня ціни на молоко і в світі, і в Україні ростуть. Станом на 2 декаду грудня вони досягли в середньому 9 грн/кг на клас екстра, 8,11 грн/кг за вищий ґатунок і 7,97 грн/кг за 1-й ґатунок. Однак, як зазначає М. Новосад, 2-3 місяці росту цін – це ще не сигнал для особистих господарств: «Прийняття рішення завести ще одну корову залежить не тільки від ситуації в молочній галузі, а від економіки домогосподарства в цілому. Якщо в останні роки мої односельці стали добре заробляти на ягодах, то навіщо їм ті корови?». До того ж подальше зростання цін, як зауважили в Асоціації виробників молока, стримується низьким рівнем платоспроможності пересічного споживача.

Щоправда експерти вбачають у нинішній ситуації й певний позитив. Насамперед вона підштовхує виробників, зокрема й сільгосппідприємства, до кооперації. Причому вперше кооперація стає чисто добровільним процесом, а не результатом державних програм підтримки чи іноземних грантів. Об’єднавши зусилля, виробники молока можуть суттєво поліпшити свої позиції на ринку, стати цікавішими для переробників і отримують змогу реалізовувати масштабні проекти з удосконалення технології.

Жертвами конкуренції на ринку молока в першу чергу стануть найменш ефективні господарства. Так, при скороченні поголів’я молочних корів у країні на 4,3% надої впали всього на 2,3%. Натомість виробництво якісного молока зросло, завдяки чому частка екстра класу досягла за підсумками перших трьох кварталів 13,8%, а вищого ґатунку – 36,4%. «Щоб переламати тенденцію зниження виробництва молока, потрібно насамперед інвестувати в технології тваринництва», – резюмував В. Вінтоняк.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Banner

Читайте також

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи
22 жовтня 2024

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи

У сучасних умовах аграрний сектор України стикається з безпрецедентними викликами, і підтримка з боку держави та міжнародних організацій стає важливим інструментом для продовження роботи.
Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі
8 січня 2026

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі

Початок 2026 року приніс зниження котирувань на світових біржах. Протягом першого тижня року ціни на пшеницю просіли на 0,5-2%.

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року
5 грудня 2025

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року

Закупівельні ціни на основні зернові та олійні культури в Україні станом на 5 грудня 2025 року демонструють різноспрямовану динаміку.

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
19 травня 2025

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Незважаючи на значну кількість досліджень з азотними добривами, питання щодо оптимальних доз, способів і строків їхнього внесення з урахуванням попередника є актуальними, що пов’язано зі зн

Banner
Banner

Наші партнери