Чому зростає кількість шкідників

За оцінками ФАО, шкідники та хвороби рослин є причиною скорочення від 20 до 40 % світової врожайності сільськогосподарських культур на рік.

Зростає ймовірність того, що через зміну клімату шкідники рослин стануть більш небезпечними для сільськогосподарських культур, адже їхня активність і територія поширення поступово збільшуються.

Зберегти вологу, не зашкодивши рослинам

Останніми роками зими стали значно теплішими та малосніжними, і це суттєво впливає на технологію підготовки ґрунту. Раніше на полях активно застосовувалась оранка. Шкідники, які в ґрунті проходять певні стадії розвитку, під час глибокого обробітку частково механічно знищувались ще восени, що зменшувало їхню чисельність. 

Сьогодні ж оранка використовується все рідше. Через нестачу вологи в ґрунті фермери надають перевагу менш інтенсивним технологіям: чизелюванню, поверхневому обробітку, no-till, strip-till тощо. Мета кожного фермера – зберегти якомога більше вологи в ґрунті на осінньо-зимовий період, менше рухаючи ґрунт.

Але тут проявляється й зворотна сторона: без інтенсивного втручання, шкідники залишаються в ґрунті, успішно заляльковуються, а м’яка зима допомагає їм вижити. Навесні комахи відновлюють активність і починають завдавати шкоди.

Отже, причинами поширення шкідників, сьогодні є:

М’які зими. Відсутність сильних морозів сприяє виживанню шкідників, які раніше частково гинули в холодний період.
Підвищення температур. Шкідники чутливо реагують на суму високих температур – чим тепліше, тим раніше вони виходять із місць зимівлі. «Якщо раніше прихованохоботники з’являлись у посівах ріпаку наприкінці березня – на початку квітня, то сьогодні ми вже фіксуємо їхню активність у кінці лютого – на початку березня. У південних регіонах деякі фермери вже в лютому змушені працювати інсектицидами» — розповідає Володимир Железков, експерт з технологічного супроводу бізнесу ЗЗР «Байєр».

Пожнивні рештки. Часто на полях залишається незібраний врожай культур, наприклад, кукурудзи чи соняшника. У таких умовах гусінь стеблового метелика успішно перезимовує в старих стеблах кукурудзи і навесні відновлює свою шкідливу дію.

Часто на полях залишається незібраний врожай культур, наприклад, кукурудзи чи соняшника. У таких умовах гусінь стеблового метелика успішно перезимовує в старих стеблах кукурудзи і навесні відновлює свою шкідливу дію

Якщо порівнювати з кліматичними умовами п’ятирічної давнини, то сьогодні посушливий клімат південних регіонів поступово зсувається до центру країни. 

«Минулого року ми спостерігали наскільки клімат змістився з півдня в центральні регіони України. Завдяки такому явищу, якщо раніше на півдні спостерігалось дві генерації стеблового метелика, а в центрі країни лише одна, то минулого року вже було дві генерації шкідника» — пояснює Володимир Железков. 

Іноді шкідники не пошкоджують рослину безпосередньо. Натомість вони переносять хвороби рослин і поширюють їх по полю. Найчастіше, це вірусні хвороби. Але в деяких випадках трапляються гриби, бактерії тощо. Шкідники, які переносять ці патогени, можуть бути більш шкідливими ніж ті, які просто харчуються рослиною. 

Інтенсифікація агровиробництва

Тим часом, інтенсивне сільське господарство послаблює природну боротьбу зі шкідниками, роблячи спалахи поширення комах більш частими та серйозними. Глобальне потепління знижує негативний вплив холоду на шкідників. Натомість високі температури, екстремальні погодні явища підвищують вразливість рослин до хвороб і шкідників.

Підвищення температури дає шкідникам змогу мігрувати далі від екватора в північні регіони, а інтенсифікація торгівлі прискорює поширення інвазійних видів.

Якщо раніше прихованохоботники з’являлись у посівах ріпаку наприкінці березня – на початку квітня, то сьогодні ми вже фіксуємо їхню активність у кінці лютого – на початку березня

Якщо раніше прихованохоботники з’являлись у посівах ріпаку наприкінці березня – на початку квітня, то сьогодні ми вже фіксуємо їхню активність у кінці лютого – на початку березня

За даними Carbon Brief, останні дослідження показують, що глобальне потепління на 2 °C вище до межі, встановленої Паризькою угодою, може призвести до зростання втрат врожаю через шкідників: пшениці на 46 %, рису – на 19 %, а кукурудзи – на 31 %. 

Як пояснює видання, підвищення температури прискорює перетравлення їжі комахами, що призводить до швидшого знищення врожаю. Також у регіонах з помірним кліматом, підвищення температури може призвести до того, що комахи, які є  холоднокровними, стануть більш активними і, отже, більш здатними до розмноження.

Журнал Science приводить дані про те, що світові втрати врожаю зернових культур, а саме рису, кукурудзи та пшениці через комах, за прогнозами, зростатимуть на 10–25 % з кожним підвищенням середньої глобальної температури на 1 °C. 

Одночасно з цим, агровиробникам не варто забувати і про інший бік:  надміру використовуючи препарати для захисту рослин, треба пам’ятати, що продукти харчування повинні бути безпечними, корисними та доступними для всіх, а природні ресурси повинні використовуватись належним чином, щоб підтримувати функції екосистеми. Зменшуючи кількість пестицидів, що використовуються на полях, таким чином зменшується кількість їхніх залишків у продуктах рахування, кормах для тварин, не забруднюючи надміру навколишнє середовище.

Ю. Наружна, j.naruzhna@univest-media.com