Вплив норми витрати робочого розчину на ефективність фунгіцидів

Досить часто постає питання про оптимальну норму витрати робочого розчину при застосуванні фунгіцидів на зернових культурах, оскільки норми, рекомендовані компаніями — виробниками ЗЗР, вказані на рівні 100–400 л/га.

На практиці аграрії України вже давно працюють із нормою витрати робочого розчину на 1 га на рівні 100–200 л, а також є значна кількість господарств, які практикують використання 30–70 л/га. Актуальність цієї теми останні роки тільки зростає. Зараз багато аграріїв приймають рішення зменшувати кількість витрати робочого розчину, намагаючись пришвидшити темпи обробок, компенсувати (хоча б частково) нестачу персоналу, зекономити час і кошти на підвезенні та заправці обприскувача, провести обробку в оптимальний період або фазу розвитку культури, компенсувати обмежений доступ та відстань до місць забору води, а також підвищити прибутковість та ефективність використання всієї залученої техніки. Однак при цьому часто виникає питання щодо рівня ефективності самого захисного заходу та його результативності.

Зменшення норм витрати робочого розчину має низку переваг і ризиків, які необхідно враховувати при плануванні та проведенні технологічної операції:

Оцінка ураження листкового апарату хворобами проводилася на 33-й, 35-й та 42-й день (найкраще демонструє різницю в ефективності між варіантами досліджень) після внесення препаратів у фазу ВВСН 39.

Як видно на рис. 1, ураження прапорцевого листа іржею на 42-гу добу після внесення становить 18 % на необробленій ділянці. Ураження на ділянці з Міравіс^® Нео складає від 7 до майже 9 %, тимчасом як на ділянці з Елатус^® Ріа ураження від майже 4 до 6 %. В обох препаратів ефективність у контролі іржі нижча на варіантах із виливом робочого розчину 50 і 70 л/га, проте всі варіанти демонструють високу ефективність у порівнянні з контролем.

Як видно на рис. 2, ураження прапорцевого листка септоріозом на 42-гу добу після внесення становить 10 % на необробленій ділянці. Ураження на ділянці з Міравіс^® Нео складає від 0,4 до майже 1,0 %. На варіантах з витратою робочого розчину від 50 до 100 л/га, а також із виливом 150 та 200 л/га можемо спостерігати, що ураження септоріозом відсутнє, і це, своєю чергою, демонструє важливість якісного нанесення та покриття поверхні листкового апарату. Відсоток ураження на варіантах з Елатус^® Ріа становить від 3 до 3,5 % на варіантах з витратою робочого розчину 50 та 70 л/га, а на виливі від 100 до 200 л/га — від 0,5 до 1 %.

Як видно на рис. 3, ураження підпрапорцевого листа септоріозом листя на 42-гу добу після внесення становить 41 % на необробленій ділянці. Ураження на ділянці з Міравіс^® Нео складає від 1,5 до майже 5 %, тимчасом як на ділянці з Елатус^® Ріа ураження становить від 2 до 9 %. В обох препаратів ефективність у контролі септоріозом нижча на варіантах з виливом робочого розчину 50 і 70 л/га, водночас всі варіанти демонструють відмінну ефективність у порівнянні з контролем.

Як видно на рис. 4, ураження третього листка септоріозом на 42-гу добу після внесення становить 88 % на необробленій ділянці. Ураження на ділянці з Міравіс^® Нео складає від 10 до 21 %. Відсоток ураження на варіантах з Елатус^® Ріа становить від 15 до 28 %. На схемах з обома препаратами чітко прослідковується залежність між кількістю витрати робочого розчину та ефективністю, і чим вона вища, тим краща ефективність у контролі хвороб.

Рис. 5 демонструє вплив кількості робочого розчину на подовження вегетації та збереження асиміляційної поверхні, що позитивно позначається на збільшенні врожайності. Як видно на цьому рисунку, Елатус^® Ріа і Міравіс^® Нео демонструють найвищі показники збереження площі вегетації з нормою витрати робочого розчину 150 та 200 л/га, що, своєю чергою, підтвердилось і в показниках урожайності.

Рис. 6 демонструє найвищу врожайність після застосування Елатус^® Ріа та Міравіс^® Нео з нормою витрати робочого розчину 150 та 200 л/га, зокрема, врожайність вища на 1,6–1,8 т/га за контроль і на 0,2–0,5 т/га за варіанти з витратою робочого розчину 50 і 70 л/га.

За результатами досліджень бачимо, що у фазу ВВСН 39 (прапорцевий листок) ефективність препаратів має чітку залежність від кількості витрати робочого розчину, і для тих продуктів, які мають у своєму складі карбоксаміди (SDHI) та стробілурини, це особливо актуально. Як результат, варіанти з нормою витрати робочого розчину 50 і 70 л/га демонструють гіршу ефективність у контролі хвороб та збереженні асиміляційної поверхні протягом тривалого періоду, що призводить до недоотримання врожайності та неповного розкриття потенціалу препаратів. Надалі зі збільшенням кількості витрати робочого розчину ефективність підвищується, прояв хвороб знижується, а показники збереження площі вегетації зростають. Розкриття потенціалу препаратів й отримання максимальних показників ефективності та урожайності в системах захисту при профілактичних обробках починаються від норми витрати робочого розчину 100 л/га, а найвищий рівень фіксується при нормі 150–200 л/га.