НЕВИДИМИЙ ВОРОГ УРОЖАЮ КАРТОПЛІ

Якість картоплі під час зберігання залежить від наявності та перебігу хвороб, які передаються бульбами. До них відносять, зокрема, такі найпоширеніші збудники бактеріальних гнилей картоплі, як чорна ніжка, кільцева та бура гниль.

Чорна ніжка —  бактеріальна хвороба картоплі, збудниками якої є кілька видів бактерій родини Enterobacteriaceae – Pectobacterium carotovorum (Jones) Hauben et al., P. atrosepticum (van Hall) Garden et al. та Dickeya spp.

Хвороба широко поширена у традиційних зонах картоплярства на території України та сусідніх країн.

Основний шлях передачі інфекції – насіннєвий матеріал, де бактерії перебувають у латентному (прихованому) або активному стані. Крім того, можливе вторинне ураження бульб під час обробки, збирання, зберігання та сортування. Із решток бульб, що згнили, бактерії потрапляють у ґрунт та уражують молоді бульби через сочевички, вічка або через механічні пошкодження. Збудник може зберігатись до двох років у рослинних рештках та ґрунті.

Дуже часто проявляється на бульбах у формі мокрої гнилі, коли Інфікована та здорова зона в уражених бульбах часто відділяються чіткою темною смужкою. (рис.1).

Рис 1. Мокра гниль картоплі

Рання діагностика латентної інфекції бульб має велике значення для попередження розвитку чорної ніжки. Для масових аналізів та ідентифікації видів Dickeya і Pectobacterium розроблено комерційні набори для полімеразно-ланцюгової реакції, імунофлюоресценції, імуноферментного аналізу та експрес-тести.

Кільцеву гниль картоплі спричинює бактерія Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus (Spieckermann & Kotthof) Davis, Gillaspie, Vidaver & Harris.

На даний час збудник кільцевої гнилі в Україні занесений до списку регульованих некарантинних організмів, тобто хвороба є досить поширеною і шкодочинною, а її наявність не допускається в насіннєвому матеріалі.

Якщо бактерії проникають у бульбу через столони, симптоми на бульбах можуть бути відсутні (латентний перебіг хвороби) або проявлятись як пожовтіння та мацерація судинних тканин, починаючи зі столонного кінця (рис. 2–3).

Рис. 2. Пожовтіння та мацерація судинних тканин столонного кінця бульби

Рис. 3. Виділення бактеріального ексудату і решток мацерованих тканин при стисканні бульби

Коли бактерії проникають у бульбу через механічні пошкодження, розвивається ямчаста форма гнилі, яка має вигляд округлих плям кремового або світло-жовтого кольору під шкіркою (рис. 4). М’якуш у місцях плям вигниває з утворенням ямок, або ж бульба згниває повністю. Інкубаційний період цієї форми хвороби триває 5–6 місяців за стандартних умов зберігання бульб і скорочується до 1,5–2 місяців за умов підвищеної температури. Основним шляхом передачі інфекції є бульби, тара, знаряддя та уражені рослинні рештки. Проте слід відмітити, що бактерії не здатні до виживання і нагромадження в ґрунті, оскільки гинуть під дією антагоністів та погодних факторів. Важливе значення для ефективного вирощування картоплі має додержання сівозміни.

Рис. 4. Ямчаста форма кільцевої гнилі

Бура гниль або слизистий бактеріоз (збудник Ralstonia solanacearum (Smith) Yabuuchi et al.) належить до найнебезпечніших хвороб картоплі і відрізняється стрімким перебігом та підвищеною шкодочинністю.

R. solanacearum уражує близько 200 видів рослин та є карантинним організмом, відсутнім в Україні. Основним джерелом поширення є інфіковані бульби, ґрунт, де збудник може зберігатись тривалий час, а також зрошувальні води та бур’яни.

Бактерія проникає в картоплю через пошкодження на коренях, стеблах та столонах, а також через продихи. Поширенню інфекції сприяють комахи, нематоди, підвищена температура і вологість ґрунту. R. solanacearum спричинює побуріння та розм’якшення судинного кільця (рис. 5). Специфічною ознакою бурої бактеріальної гнилі є виділення бактеріального ексудату через вічка (рис. 6) до якого налипають частинки ґрунту. Такий симптом не спостерігається внаслідок ураження бульб кільцевою гниллю.

Рис. 5. Ураження бактерією R. solanacearum судинного кільця (виділення бактеріального слизу)

Рис. 6. Виділення бактеріального слизу через вічка бульби, ураженої R. Solanacearum

Існує швидкий тест, щоб відрізнити буру гниль від інших бактеріальних або грибних уражень. З відрізка стебла, який інфікований Ralstonia solanacearum, в воді витікає слиз у вигляді в’язких тяжів. Найбільший ризик для поширення хвороби територією України несуть бульби з латентною (прихованою) інфекцією.

Отже, шкідливість бактеріальних хвороб картоплі залежить від рівня агротехніки, своєчасної та систематичної діагностики фітопатогенних бактерій у насіннєвому матеріалі, а також наявності чи відсутності фітосанітарних  заходів. Для діагностики збудників карантинних бактеріозів картоплі фахівці ДУ «Чернігівська обласна фітосанітарна лабораторія» використовують діагностичні протоколи (стандарти) ЕОЗКР РМ 7/21(1) Ralstonia solanacearum, РМ 7/59(1) Clavibacter michiganensis subsp. sepedonicus та ДСТУ 4709:2006, які передбачають детальні схеми виявлення, ідентифікації збудників бурої та кільцевої гнилі картоплі з застосуванням сертифікованих комерційних наборів європейського виробництва. 

І. Романова, провідний фахівець відділу фітосанітарного аналізу ДУ «Чернігівська фітолабораторія