ВНЕСЕННЯ РІДКИХ КОМПЛЕКСНИХ ДОБРИВ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ АГРОЗАХІД

Вперше важливість рухомих сполук фосфору в мінеральному живленні рослин відмітив вчений Дендональд ще в 1795 році. З тих пір цьому елементу мінерального живлення приділяється належна увага. Це пов’язано з тим, що фосфор в житті рослин відіграє дуже важливу роль, оскільки є одним із основних компонентів в складі ключових молекул: нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, фосфопротеїди, фітину, цукрофосфати, АТФ та інших. Більша частина фосфору міститься в репродуктивних і молодих органах рослин, де інтенсивно відбуваються синтетичні процеси. Оптимальне фосфорне забезпечення сприяє добрій перезимівлі озимих за рахунок кращого синтезу вуглеводів. 

Він зв’язаний з усіма системами використання енергії в живій клітині та приймає активну участь в регулюванні і контролі головних ферментативних реакцій, які проходять з його участю в рослинному організмі. Особливо чутливі рослини до нестачі фосфору в молодому віці. Нині вже переконливо доведено, що життя без цього елемента неможливе. 

Підводячи підсумок викладеного вище, можна сказати наступне: без участі фосфору в рослинному організмі не буде проходити жодна біохімічна реакція, бо для того, щоб вона пройшла потрібна енергія, яку надають клітинам рослин лише молекули АТФ і НАДФ, що містять в своєму складі фосфор. Безумовно, для того, щоб всі ці біохімічні реакції проходили вчасно і активно, потрібно забезпечити рослини в достатній кількості водорозчинними сполуками фосфору, особливо в критичні фази їхнього розвитку. 

Важливість фосфору для рослин полягає ще й у тому, що він приймає активну участь у формуванні кореневої системи, а це досить важливо на ранніх етапах онтогенезу рослини і в умовах посухи. Адже завдяки фосфору коріння рослин здатне проникати в глибокі більш зволожені шари ґрунту і забезпечувати їх поживними речовинами навіть за несприятливих погодних умов. Тому кожному агроному потрібно дбати про належне фосфорне забезпечення рослин. З цією метою при сівбі насіння в ґрунт обов’язково вносять фосфоровмісне добриво. Але стартове добриво не забезпечує потребу рослин в фосфорі в повній мірі, у зв’язку з чим його необхідно поєднувати з внесенням фосфорних добрив під основний обробіток ґрунту. 
Беззаперечним є той факт, що оптимальне фосфорне живлення потрібне рослині впродовж всього періоду органогенезу, оскільки він міститься в стеблах, листках та інших вегетативних органах рослини. Але особливо високий вміст елементу відмічається в зерні, яке зазвичай вивозять з поля і таким чином виснажують фосфорні запаси ґрунту. 

Враховуючи одну з ключових ролей елементу в розвитку рослин, щорічно перед аграріями постає два вкрай важливих питання:

1. в якій формі вносити фосфор;
2. як забезпечити пролонгованість дії фосфоровмісних добрив і уникнути непродуктивних втрат (з метою підвищення вкрай низького коефіцієнту використання, який навіть за локального внесення цих туків дуже рідко перевищує позначку 30 %). 

В умовах сьогодення основне удобрення в зв’язку з високою вартістю мінеральних добрив у господарствах проводять не завжди. Підживлення виконують по мірі необхідності, яка виникає за результатами ґрунтової та рослинної діагностик, а от рядкове удобрення проводять завжди майже в усіх без винятку господарствах, причому навіть із різним фінансовим їх станом. Це пов’язано з тим, що цей агротехнічний захід забезпечує стабільний приріст урожаю в роки з різним рівнем зволоження, він є високорентабельним і не потребує великої кількості добрив та за цього способу за один прохід сівалки виконуються дві технологічні операції: сівба насіння і внесення добрив. До того ж за рядкового удобрення завжди буде найвища окупність внесених туків вирощеним урожаєм, а його ефективність порівняно з іншими способами внесення добрив, удвічі вища. В агрономічній практиці до цього часу не відомо жодного випадку, коли б за рядкового удобрення не отримали очікуваного результату. 

Для проведення рядкового удобрення фермери починають все більше звертати увагу на внесення РКД. Це перш все пов’язано з тим, що в складі РКД фосфор наявний у вигляді орто-і поліфосфатів у повністю засвоюваній формі. Традиційно ж внесені у вигляді гранул мінеральні добрива повинні спочатку розчинитись у воді і тільки потім будуть поглинуті кореневою системою рослин. Рідким добривам розчинятись у воді не потрібно і тому вони відразу ж дисоціюють на іони та поглинаються кореневою системою рослин, тобто вони краще і швидше починають «працювати» на полі. 
Нині РКД вже стали прямим замінником амофосу та іншим комплексним добривам. Оскільки перехід на живлення РКД дає змогу аграрію економити до 30 % витрат на внесення добрив. 

Для підвищення коефіцієнту використання фосфору із внесених в ґрунт фосфоровмісних добрив потрібно переходити на рідкі комплексні добрива виготовлені на основі водорозчинних солей поліфосфорних кислот (ліворуч оброблені РКД посіви, праворуч без обробки))

Для підвищення коефіцієнту використання фосфору із внесених в ґрунт фосфоровмісних добрив потрібно переходити на рідкі комплексні добрива виготовлені на основі водорозчинних солей поліфосфорних кислот (ліворуч оброблені РКД посіви, праворуч без обробки))

Для підвищення коефіцієнту використання фосфору із внесених в ґрунт фосфоровмісних добрив потрібно переходити на рідкі комплексні добрива виготовлені на основі водорозчинних солей поліфосфорних кислот (ліворуч оброблені РКД посіви, праворуч без обробки)

Сама операція з внесення РКД відбувається набагато швидше, ніж з гранульованими добривами, набагато легшою є й логістика рідких добрив. Аграрії самі вже побачили на своїх полях позитивний ефект від внесення РКД і стверджують, що це найкращий варіант внесення добрив в умовах посухи і нестабільної погоди. 

За рахунок РКД можна реально за мінімальних витрат отримати максимум приросту врожаю. Для цього потрібно докорінно змінити підходи і філософію системи удобрення. Приміром, аграрії часто нарікають на дефіцит у ґрунті амонійних і нітратних форм азоту, проте для підвищення врожаю потрібно наявність в ґрунті більше рухомих форм фосфору. А розбалансування мінерального живлення рослин, норм і строків внесення добрив призводить до неефективної роботи всіх раніше внесених добрив. Слід більше приділяти уваги не кількості внесених добрив, а збільшенню рівня засвоєння рослиною рухомих поживних речовин з ґрунту і внесених добрив. В цьому плані значну роль відіграє рядкове удобрення. Воно отримало значного поширення з використанням РКД в господарствах, які впроваджують в виробництво ресурсозберігаючі технології сівби: без обробітку ґрунту або з мінімальним обробітком –no-till і mini-till.

В зв’язку з цим РКД стає усе більш популярним серед аграріїв, які розпочали впроваджувати в себе в господарствах технології POP-UP (рядкове внесення, внесення добрив на насіння, або ультралокальне внесення добрив), що передбачає внесення добрив у посівну борозну на насіння або максимально близько від нього. Цей агрозахід гарантує забезпечення максимального стартового ефекту й мінімізує негативний вплив стресу на початку розвитку рослин. Така локалізація добрив дає змогу суттєво підвищити коефіцієнт використання елементів живлення, тобто дає можливість зниження норм та робить можливою економію коштів. 

Але в цьому випадку зростає ризик ураження проростків у результаті створення поблизу них зони високої концентрації солей. Відносно безпечними можна вважати добрива, що мають сольовий індекс 20 і менше. Зазвичай, таким умовам відповідають РКД, спеціально розроблені для внесення в насіннєве ложе. Важливо також мати на увазі толерантність культур до сольового впливу. Звичайно, можна частково спрогнозувати ризик ураження, звернувши увагу на показники сольового індексу. Найбільш толерантними вважаються зернові та бобові, а от для олійних (соняшнику та ріпаку) сольовий вплив є важливим фактором. 

Сама операція з внесення РКД відбувається набагато швидше, ніж з гранульованими добривами, набагато легшою є й логістика рідких добрив

Сошник для внесення рідких добрив Conceal сівалки Fendt MOMENTUM: добрива вносяться максимально точно (на відстані 7,5 см вбік від боріздки та на глибину від 2 до 4 см глибше від рівня розміщення зерна)

З метою уникнення можливих пошкоджень проростків за ультралокального рядкового внесення добрив розроблені спеціальні рідкі стартові добрива. Вони є спеціалізованими туками, оскільки містять в своєму складі поживні речовини у повністю водорозчинній та доступній для рослин формі і мають високу хімічну чистоту, тобто не містять у своєму складі шкідливих для рослин домішок. В них дуже низький сольовий індекс (20 або навіть менший ніж 20), а тому вони максимально безпечні для насіння і проростків. Слід відмітити, що РКД різних марок, які вносять зазвичай в рядки під час сівби за традиційною схемою на відстані 2 см збоку, або під насіниною і на 4 см глибше від неї, не можна вносити ультралокально за сучасною технологією (Pop-Up), в зв’язку з тим, що в них відносно високий сольовий індекс. 

Науково-обґрунтована доза внесення РКД марки 10-34-0 для рядкового удобрення в посівне ложе становить мінімум 20, а максимум 50 кг/га. Ця норма внесення обумовлена кількома чинниками. Основний із них — це ризик пошкодження проростка насінини високими концентраціями солей РКД, оскільки вони перебувають із насінням в безпосередньому контакті. Насамперед пошкодження може бути викликане сольовим опіком, а це потім призведе до пригнічення ростових процесів в молодій рослині. Найкращим варіантом є використання для припосівного внесення РКД, які не містять в своєму складі баластних речовин і мають низький сольовий індекс — не вище 20 одиниць. Для порівняння, сольовий індекс розчинів КАС становить 71, а аміачної селітри 104 одиниці. За внесення доз 20–50 кг/га РКД під час сівби на один погонний метр буде внесено 20–50 крапель цього рідкого добрива. З розбавленням розчину РКД до 60 л/га зростає рівномірність їхнього внесення. Одним із можливих способів збільшення об’єму припосівного внесення РКД є введення до їхнього складу розчину біогумату до 4,4 л/га та розбавлення водою. За правильного змішування досягається повна однорідність і стабільність суміші РКД та розчинів біогуматів. 

Звичайно переважна більшість агрономів переносять цей агрозахід на більш пізній період, але в такому разі є великі ризики втрати вологи, що особливо актуально враховуючи посушливі умови степової зони. Що в свою чергу дає змогу надавати перевагу рідким добривам (КАС, РКД), або створенню бакових сумішей на основі розчинів селітри, карбаміду, РКД. Багаторічний досвід доводить, що найкращі результати дає суміш КАС і РКД у співвідношенні 1:1. 

Підсумовуючи все вищесказане можна зробити висновок, що для підвищення коефіцієнту використання фосфору із внесених в ґрунт фосфоровмісних добрив потрібно переходити на рідкі комплексні добрива виготовлені на основі водорозчинних солей поліфосфорних кислот. Такі добрива мають низку переваг щодо твердих туків, отриманих на основі ортофосфорної кислоти. Особливо чітко це проявляється в посушливих умовах.

О. Крамарьов, к. е. н., старший науковий співробітник, Державна установа Інститут зернових культур (ДУ ІЗК НААН)