А в сусідів з СНД…

Казахстан — один із найбільших виробників і експортерів зерна серед країн СНД. На казахстанську пшеницю в дефіцитному для України 2003/2004 МР припала левова частка українського імпорту. Проте, коли врожаї в Україні багаті, пшениці з України й Казахстану конкурують на зовнішніх ринках.

Уряд Казахстану проводить політику, спрямовану на збільшення виробництва пшениці за рахунок підвищення врожайності. Аграрії країни отримують державні субсидії на закупівлю сільгосптехніки, ПММ, добрив і посівного матеріалу. Але якими є результати сільськогосподарської політики, якщо подати їх у цифрах?
У листопаді Іноземна сільськогосподарська служба при Мінсільгоспі США (FAS USDA) опублікувала свої оцінки та прогнози основних балансових показників ринку зернових Казахстану.
В 2007/2008 МР у Казахстані зібрали 20 млн т зернових, із них 16 млн пшениці (рекордний показник) і 2,3 — ячменю (у 2006/2007 — 13,5 і 1,9 млн т, відповідно). Зернові культури, за оцінками американських експертів, було зібрано з площі 15,4 млн га, в т. ч. пшениці — з 12,75 мільйона гектарів.
За якісними показниками майже три четверті врожаю пшениці зараховано до першого-третього класів. Хороші погодні умови посприяли прибавці врожайності пшениці на 15% більшій, ніж торік: 12,5 проти 10,9 ц/га.
Погода сприяла й розвитку посівів ячменю. На незмінній площі висіву валовий збір ячменю проти минулого МР збільшився на 0,4 млн т — до 2,3 млн т (урожайність зросла на 2,2 ц/га — до 12,8).
Щодо споживання пшениці в 2007/2008 МР, то воно, як очікують, залишиться на рівні минулого сезону — 7,5 млн т. Споживання на корми стримуватиметься високими цінами й теж не зміниться (становитиме 2,7 млн т). Використання пшениці для виробництва біоетанолу дещо зросте після пуску другого біопаливного заводу в Таразі (річна потреба заводу в зерні оцінюється на рівні 150 тис. тонн).
Попит на ячмінь на внутрішньому ринку доволі стабільний. Фуражне споживання ячменю останні кілька років повільно знижується. Ця тенденція, як вважають експерти Мінсільгоспу США, збережеться і в поточному сезоні. На зовнішньому ринку казахстанський ячмінь має меншу конкурентоспроможність, ніж російський чи український. Однак у поточному МР, зважаючи на брак фуражного зерна на світовому ринку, очікується збільшення експорту ячменю з Казахстану до 1 млн т (проти 600 тис. т у 2006/2007 МР і 100 тис. т два роки поспіль, що йому передували).
Експорт казахстанської пшениці в поточному сезоні, за прогнозом FAS USDA, становитиме 8 млн т (на рівні минулого сезону). Мінсільгосп Казахстану дає вищий прогноз: понад 10 млн т. Але деякі аналітики з СНД вважають, що казахстанський експорт стримуватимуть технічні та інфраструктурні чинники, серед яких і нестача вагонів-зерновозів. АТ “НК “Казахстан темір жоли” (КТЖ) має близько 5,2 тис. таких вагонів, тоді як їх потрібно 11 тисяч.
У вересні, через складнощі з отриманням експортних ліцензій і брак вагонів, було експортовано 250 тис. т пшениці — замість очікуваного 1 млн т. Щоб вирішити проблему з вагонами, уряд Казахстану звернувся до сусідніх країн СНД з проханням надати країні зерновози в оренду. Проте, як показали вересень-жовтень, може йтися лише про 350 вагонів-зерновозів, що не міняє ситуації докорінно.

Підготувала
Марина Моісеєва