Прогноз розвитку шкідників на озимому ріпаку та особливості їх контролю

Значне похолодання та рясні опади в ряді регіонів України вплинули на весняний розвиток озимих культур загалом та фітосанітарний стан посівів. Можна спрогнозувати, що приморозки можуть негативно вплинути на стан рослин, які активно почали вегетацію. Але, на жаль, така погода майже не вплине на розвиток шкідників, а тільки сприятиме перезараженню та розповсюдженню хвороб на посівах.

Проте, після відновлення стабільних позитивних температур, найбільше занепокоєння буде викликати ситуація із шкідниками на посівах озимого ріпаку. На сьогоднішній день, ми вже мали практично дворазовий вихід із місць зимівлі капустяного стеблового прихованохоботника та початок виходу із місць зимівлі оленки волохатої.

На ріпакових полях аграрії вже зробили один раз інсектицидну обробку контактними або ж контактно-системними препаратами у період потепління та масового виходу жуків. Але погодні умови складаються так, що похолодання припинило процес харчування комах та затримує в часі період їх виходу. Тому, скоріше за все, пік чисельності прихованохоботника і оленки волохатої припаде на фазу бутонізації, яке співпаде із традиційним заселенням полів квіткоїдом. Ріпакові білани, попелиця та пильщик приєднаються пізніше - орієнтовно з середини цвітіння (середина травня).

Квіткоїд ріпаковий

Таким чином, стратегію захисту посівів озимого ріпаку (вибір препарату та його норму застосування) слід орієнтувати на найбільш стійкий вид шкідника, присутній на полі, а також звертати особливу увагу на літ бджіл, що буде починатися в цей період, та підбір продуктів безпечних для корисної ентомфауни.

Оленка волохата

Не слід розраховувати, що контактний інсектицид буде мати успішну дію після значних коливань температури, а системний препарат, внесений до похолодання в першій декаді квітня, в таких умовах зможе довго «тримати». Вже з підняттям температури слід знову відновити моніторинг за допомогою жовтих пасток і при потраплянні більше 10 особин довгоносика – повторити обробки інсектицидами. Не слід сподіватися, що плодючість самок жуків за негативних умов впаде, бо навіть незначне пошкодження личинками прихованохоботника може стати причиною зламу стебла або ж вилягання посівів від вітру. Сильне пошкодження призведе до недорозвинення квітконосів та загибелі суцвіть, що значно зменшить урожайність культури.

Прихованохоботник

Стебловий прихованохоботник

В портфоліо «Самміт-Агро Юкрейн» для контролю шкідників в посівах ріпаку є цілий ряд дієвих інсектицидів – це Іназума, Ф’юрі і, звичайно, Моспілан.

Інсектициди Іназума та Ф’юрі доцільно застосовувати на початку бутонізації, коли відбувається масове заселення посівів ріпаку шкідниками, а льоту бджіл ще немає.

Іназума, крім піретроїдного компоненту лямбда-цигалотрин, має в своєму складі системний компонент ацетаміприд. Завдяки такій комбінації препарат має потужний нокдаун ефект та тривалу системну дію - від 2-х до 3-х тижнів.

Завдяки цьому можна значно знизити інтенсивність та частоту обробок. Крім того, препарат Іназума ефективний в широкому діапазоні температур від +5°С, тому стабільний навіть за весняних перепадів температур. Норма застосування Іназума становить 0,24 кг/га. А от проти оленки волохатої слід застосувати підвищену норму препарату – 0,35-0,4 л/га.

Більш бюджетним рішенням є застосування інсектициду Ф’юрі з нормою 0,1-0,15 л/га. Діюча речовина зета-циперметрин має потужну контактно-шлункову дію проти квіткоїда та інших шкідників. Захисний ефект триває від 7 до 10 днів. Основним завданням при застосуванні Ф’юрі є якісне покриття та утримання робочого розчину на обробленій поверхні, навіть в умовах випадання опадів.

На кінець бутонізації-початок цвітіння та в цвітіння, коли на полях ріпаку спостерігається масовий літ бджіл, а загроза пошкодження рослин ріпаковим квіткоїдом лишається, доцільно застосувати оригінальний японський інсектицид Моспілан.

Моспілан – перевірений досвідом потужний та безпечний для комах-запилювачів інсектицид. Цей високоефективний оригінальний препарат на основі високосистемної діючої речовини ацетаміприд здатний контролювати комплекс шкідників, таких як: ріпаковий квіткоїд, попелиці, капустяний стручковий комарик, ріпаковий клоп, ріпаковий пильщик та інші. Норма застосування: 0,12 кг/га.

Для підвищення стійкості до змивання опадами та зниження поверхневого натягу робочого розчину варто додати ад’ювант Вайс Про (0,1% розчин).

Оскільки урожай ріпаку буде напряму залежати від наявності і ступеню пошкодження шкідниками, то зневажати інсектицидними обробками, навіть за мінімальної технології захисту, не варто. Підходити до вибору препаратів слід виважено, враховуючи вимоги по забороні хлорпірифосу для експортної продукції в країни ЄС та видового складу шкідників на посівах, не застосовуючи інсектициди з однаковими діючими речовинами кілька разів поспіль та не беручи нижчі ніж рекомендовані норми застосування, щоб не викликати резистентність у комах.

Автор статті: Оксана Собченко, Технічний експерт «Самміт-Агро Юкрейн» у Центральному регіоні

За більш детальною інформацією, будь ласка звертайтеся до регіональних представників"Самміт-Агро Юкрейн" та офіційних дистриб’юторів компанії у вашому регіоні.