Мінімізація ризиків шляхом використання каскадних експортно-імпортних операцій

Стаття містить пропозиції щодо мінімізації маркетингових, фінансових, транспортних та інших факторів ризику, що можуть виникати під час здійснення експортних операцій із зерновими. Продаючи зерно на експорт, можна використати одну з двох стратегій:
А) безпосередній експорт;
Б) оптимізація експорту через здійснення каскадного експорту-імпорту. Розглянемо спочатку стратегію А. Значний обсяг зерна потребує використання глибоководного порту (портів). Це можуть бути порти Миколаєва, Одеси, Іллічівська. Навантаження може здійснюватися як через портовий елеватор, так і безпосередньо з вагонів. У першому випадку виникають додаткові затрати, пов’язані із зберіганням зерна в портовому елеваторі, проте час навантажування при цьому скорочується. У другому випадку можливі затрати, пов’язані з простоюванням вагонів, їхнім неприбуттям, конвенцією в порту. Хоча останній — економічніший, проте ймовірність затрат, що призводять до демереджу, значно вища. А тепер перейдемо до стратегії Б. Відмінність каскадного експорту-імпорту від безпосереднього експорту така:
- прибуток, отриманий на першому етапі (b) (каскаді), розподіляється на дві частини. Перша (с) використовується як обігові кошти для здійснення внутрішніх (е) і експортних (f) контрактів; друга — для закупівлі дорогої продукції (олії) (g) та поставки її на експорт;
- ПДВ, що мав би бути компенсований після експорту дорогої продукції, а також після експорту за рахунок використання обігових коштів (f), може бути компенсований за рахунок постачань імпортних нафтопродуктів (h);
- отриманий прибуток від реалізації нафтопродуктів (h), а також від торгових операцій (с) трансформується в обігові кошти для здійснення подальших торговельних операцій (і) як на внутрішньому (j), так і на зовнішньому (k) ринках. На цьому перший цикл каскадного експорту-імпорту завершено, і починається наступний цикл (l).
Порівняння двох стратегій дає змогу зробити такі висновки:
1) Використання стратегії безпосереднього експорту дає змогу одержати за 12 місяців:
- 1,56 млн грн прибутку;
- 4,5 млн грн експортного ПДВ;
- 6,06 млн грн сумарного прибутку.
2) Використання стратегії каскадного експорту-імпорту дає змогу одержати за 6 місяців:
- 11,0 млн грн прибутку;
- 4,0 млн грн експортного ПДВ;
- 15,0 млн грн сумарного прибутку.
3) За стратегії А повернення ПДВ пов’язане з певними труднощами.
4) Стратегія Б у 2,7 раза ефективніша, ніж стратегія А. Підвищити ефективність стратегії А можна шляхом організації паралельного відвантаження з двох портів, скоротивши термін відвантаження до 6 місяців, проте це потребує подвоєння необхідних ресурсів. Слід зазначити, що реалізація обох стратегій має низку особливостей. За стратегії А:
1. Потрібна однорідна група виконавців (лінійних менеджерів) для роботи на елеваторах, а також залучення фірм-експедиторів для відвантаження зерна з елеваторів та його перевалки в порту.
2. Однорідність операцій полегшує бухоблік, координацію дій та їхню синхронізацію.
3. Великий обсяг робіт, пов’язаний з відвантаженням зерна з елеваторів. За стратегії Б:
1. Потрібні кілька груп виконавців: для продажу зерна на елеваторах; для роботи в зовнішньому циклі на обігових коштах, отриманих від продажу зерна на елеваторах; для залучення фірм-експедиторів з метою доставки олії в порт і перевалки її в танкери; для постачання нафтопродуктів.
2. Різнорідність операцій (продаж зерна на елеваторах, закупівля і доставка олії, робота в зовнішньому циклі, постачання нафтопродуктів) ускладнює облік і вимагає чіткої синхронізації.
3. Наявність обігових коштів усуває потребу залучення кредитної лінії. Отже, використання каскадного експорту-імпорту дає змогу зменшити ризики недоотримання прибутку, накладення штрафних санкцій, невиконання плану експортних надходжень. С. Рубан,
канд. техн. наук,
начальник Управління
АПК ДАК “Укрресурс”