Ринок зернових: метаморфози поточні та майбутні

Свій виступ на конференції “Управління ризиками в агробізнесі”, що відбулася в Києві 17–18 грудня минулого року, заступник директора компанії “ПроАгро” Марина Моїсеєва присвятила головним тенденціям експорту зернових і соняшнику з України в останні два сезони та його перспективам на наступний маркетинговий рік. Далі “Пропозиція” вміщує виклад цього виступу. У сезоні 2002 року Україна вдруге поспіль зібрала високий урожай зерна: за офіційними даними, близько 40 млн т, за нашими оцінками — 37–38 млн т. Це дало змогу збільшити пропозицію зерна на внутрішньому ринку, сформувати добрий експортний потенціал. Проте сформувати потенціал мало — треба, щоб надлишки зерна були запитані зовнішнім ринком. На щастя, зовнішній попит під час останніх двох сезонів сприяв розвитку експорту українських зернових, особливо пшениці і ячменю. Минулого маркетингового року недобір урожаю спостерігався у країнах ЄС, що дало Україні змогу не лише частково замістити європейське зерно на його традиційних ринках експортного збуту (Середземномор’я і Північна Африка), але й непогано закріпитися на ринках Південної Європи (Іспанія, Італія, Португалія), яка є внутрішнім експортером Євросоюзу. Упродовж 2001/02 маркетингового року до ЄС було відвантажено 3 млн т зернових, з них пшениці — 2,6 млн т. У поточному маркетинговому році Україна щодо Європи поводиться ще більш агресивно: поставки зерна на початку сезону було значно активізовано, і станом на кінець жовтня на ринки країн ЄС Україна відвантажила 2 млн т зерна, в тому числі 1,6 млн т — до Іспанії. Активно розвивається торгівля ячменем, здебільшого у напрямку Саудівської Аравії та інших країн Близького Сходу. Менш вдало складаються справи у торгівлі житом: якщо минулого маркетингового року станом на кінець зими було відвантажено на ринки країн Південної Європи понад 250 тис. т жита, то цього сезону станом на кінець 2002 року обсяги поставок становлять 30 тис. т. Проте існує ймовірність, що у другій половині сезону цікавість до поставок жита виявить Іспанія. Якщо говорити про перспективи на наступний сезон, то ситуація для експортерів вбачається не такою вже сприятливою. По-перше, експерти прогнозують значне збільшення світового виробництва зерна. Зокрема, Міжнародна зернова рада вважає, що виробництво, порівняно з поточним сезоном, зросте на 35 млн т. Проте це не означає, що на ринку виникнуть надлишки зерна: такий рівень виробництва забезпечить лише споживання і навіть не дасть змоги відновити запаси, які знизилися до критичного рівня. Відбудеться певний перерозподіл зернових запасів серед головних країн-експортерів на користь першої п’ятірки, тобто відновляться запаси в головних експортуючих країнах і дещо знизяться у неголовних, до числа яких входить і Україна. Друга причина погіршення експорту визначається ситуацією на внутрішньому ринку. Очікується зниження експортного потенціалу: зменшаться обсяги виробництва пшениці, оскільки гірше було проведено осінню посівну кампанію — лише 50% озимини було висіяно в оптимальні строки. Відбулося скорочення озимого клину, до того ж, на посіви негативно вплинули грудневі морози і відсутність снігового покриву. Усе це означає, що озимої пшениці Україна збере менше, а врожайність ярої завжди є нижчою проти озимої. Та й невідомо поки що, скільки ярих культур ми зможемо висіяти навесні. З іншого боку, не все так погано. Враховуючи зниження темпів експортних відвантажень у другій половині нинішнього сезону, Україні все ж таки вдасться утримати певний страховий запас, що стабілізує пропозицію у 2003/04 маркетинговому році. Попит з боку зовнішніх ринків буде нижчим порівняно з нинішнім маркетинговим роком, і це дасть змогу певною мірою стримати ріст внутрішніх цін на зерно. А тепер більш докладно зупинімося на поточній ситуації з експортом трьох культур — пшениці, кукурудзи та соняшнику. Пшениця. В останні два сезони головні напрямки її експорту пролягли до Європи (Іспанії, Італії, Португалії, країн Бенілюксу) та Північної Африки (Єгипту, Алжиру, Марокко). На початку поточного сезону доволі успішно розвивався експорт у напрямку Ізраїлю. Останнім часом Україна освоює і нетрадиційні для себе ринки збуту пшениці (Бразилія). На жаль, не склалися відносини з Японією: туди було відвантажено лише 30 тис. т зерна, і на цьому поставки припинилися. Україна поставляє пшеницю на ринки Північної та Південної Америки. Зокрема, до Канади протягом 4 місяців сезону було відвантажено 73–74 тис. т, до Перу — 85–86, до Бразилії — 120 тис. т. Кукурудза. Головні ринки збуту кукурудзи — це країни СНД і Прибалтики. До ЄС українська кукурудза не йде, оскільки, по-перше, деякі країни Східної Європи мають спеціальні квоти на безмитне ввезення зерна кукурудзи. Зокрема, квота Угорщини становить 225–250 тис. т. По-друге, якість угорської кукурудзи вища, а ціни — нижчі. Тож Україні на європейському ринку немає чого робити. Нинішнього сезону було організовано декілька поставок кукурудзи до Лівану, Тунісу і Лівії: у кожну з цих країн відвантажили по 5–10 тис. т. Але продаж у цих напрямках загальмувався, хоча не виключено, що згодом відновиться (проте його обсяги навряд чи будуть великими). Є ймовірність, що Україна активізує поставки у другій половині сезону до Білорусі: на той час там знизиться внутрішня пропозиція, і взагалі, Білорусь — традиційний покупець української кукурудзи. Існує непевність щодо закупівель української кукурудзи Єфремовським крохмале-патоковим комбінатом у Росії: поки що він їх не провадить через непогану внутрішню пропозицію сировини на російському ринку. Соняшник. Нині діють обмеження на його експорт: 17-відсоткове вивізне мито і заборона на вивіз як давальницької сировини. Отож, якщо у сезоні 2001/02 маркетингового року насіння соняшнику було вивезено менше 100 тис. т, то цього сезону його експорту немає взагалі. Таким чином, український ринок соняшнику — це ринок переробників. Трейдери нині переорієнтувалися: вони переробляють насіння за давальницькою схемою в Україні, а вивозять сиру олію та шрот. Що ж до експортних цін, то на рафіновану бутильовану олію вони останнім часом не змінювалися, а на сиру — знизилися. Стрімко впали ціни на шрот: до 83 $/т DAF проти пересічних 100 $/т минулого сезону. Записав Павло Коротич