Аграрні інвестиції: «за» і «проти»

Запорукою успішного бізнесу є капіталовкладення. Яскравий приклад цього — аграрні підприємства. Там, де запроваджені сучасні технології господарювання, підкріплені новими зразками техніки та обладнання, досягаються кращі виробничі та економічні показники. Проте нестабільна економічна та політична ситуація в країні вносить свої корективи в інвестиційні програми аграріїв. Одні відкладають свої наміри поновлення основних засобів та інфраструктурних об’єктів до кращих часів, а інші все ж таки знаходять більш вигідні джерела залучення коштів.

О. Мас­лак, канд. екон. на­ук, керівник Цен­т­ру стра­тегічних досліджень АПК, Сумсь­кий національ­ний аг­рар­ний
універ­си­тет

Не­обхідність капіта­ло­в­кла­день
Сільське гос­по­дар­ст­во Ук­раїни завжди при­ваб­лю­ва­ло інве­с­торів. Ук­раїна має 30% світо­во­го чор­но­зе­му, спри­ят­ливі кліма­тичні умо­ви, за­без­пе­че­на людсь­ким ре­сур­сом, ад­же у сільській місце­вості про­жи­ває до тре­ти­ни всьо­го на­се­лен­ня. З іншо­го бо­ку, зро­с­та­ю­чий по­пит на про­до­воль­ст­во у світі, мож­ли­вості роз­ши­рен­ня внутрішньо­го про­до­воль­чо­го рин­ку до­дат­ко­во спо­ну­ка­ли інве­с­торів до вкла­ден­ня коштів у вітчиз­ня­ний аг­рар­ний бізнес.
Нинішній технічний стан сільсько­­гос­по­дарсь­ких підприємств не по­вною мірою відповідає по­тре­бам ви­роб­ництва. Ма­шин­но-трак­тор­ний парк мо­раль­но і технічно спрацьова­ний та за­без­пе­че­ний ли­ше на 60–65% до тех­но­ло­гіч­ної по­тре­би, що відо­б­ра­жається на ви­роб­ни­чих по­каз­ни­ках. За інфор­мацією Міна­гро­політи­ки Ук­раїни, щорічне міні­маль­не на­уко­во обгрун­то­ва­не онов­лен­ня ма­шин­но-трак­тор­но­го пар­ку до тех­но­логічної по­тре­би оцінюється у 35 млрд грн, у то­му числі трак­торів — 15 (близь­ко 40 тис. од.) та зер­ноз­би­раль­них ком­байнів — 10,5 млрд грн (май­же 7 ти­с.). За збільшен­ня капіта­ло­в­кла­день ви­роб­ництво сільсько­го­с­по­дарсь­кої про­дукції в Ук­раїні ста­не більш при­ваб­ли­вим бізне­сом, а са­ма країна закріпить­ся як по­тужний кон­ку­рент­ний гра­вець на світо­вих аг­рар­них рин­ках. Ра­зом з тим, інве­с­тицій по­тре­бує не ли­ше ви­роб­ництво, але й тех­но­логії, на­ука, інфра­струк­ту­ра. Не­обхідність капіта­ло­в­кла­день у сільське гос­по­дар­ст­во оцінюється у близь­ко 150 млрд дол. За та­ких над­хо­д­жень технічне та тех­но­логічне ос­на­щен­ня га­лузі відповіда­ти­ме кра­щим світо­вим ана­ло­гам, а ви­роб­ничі по­каз­ни­ки до­сяг­нуть зна­чень більш роз­ви­не­них аг­рар­них країн.

Прямі іно­земні інве­с­тиції
Ос­нов­ни­ми фор­ма­ми здійснен­ня пря­мих іно­зем­них інве­с­тицій в АПК Ук­раїни є ство­рен­ня спільних або влас­них дочірніх підприємств. За да­ни­ми Держ­стат­у ста­ном на 1 черв­ня 2014 р., аг­ро­про­мис­ло­вий ком­плекс Ук­раїни впро­довж 1994–2014 рр. за­лу­чив 3,6 млрд дол. пря­мих іно­зем­них інве­с­тицій (акціонер­но­го капіта­лу), що ста­но­вить 7,2% за­галь­но­го об­ся­гу пря­мих іно­зем­них інве­с­тицій в еко­номіку країни. Зо­к­ре­ма, в підприємства хар­чо­вої та пе­ре­роб­ної про­мис­ло­вості вкла­де­но 2,9 млрд дол. та май­же 0,7 млрд — у сільсько­го­с­по­дарські підприємства.
Ос­нов­ни­ми інве­с­то­ра­ми сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Ук­раїни є, млн дол.: Кіпр
(277), Німеч­чи­на (66), Ве­ли­ка Бри­танія (61), Данія (63), Поль­ща (33), Франція (21). Більше за ін­ших інве­с­ту­ва­ли в хар­чо­ву про­мис­ло­вість, млн дол.: Кіпр (692), Нідер­лан­ди (666), Беліз (393), Люк­сем­бург
(209), Ве­ли­ка Бри­танія (136).
Ра­зом із тим, уп­ро­довж пер­шо­го пів­річчя 2014 р. в аг­ро­про­мис­ло­во­му сек­­торі відбув­ся відтік іно­зем­но­го ка­піта­лу в розмірі 379,1 млн дол. При цьо­му га­лузь сільсько­го гос­по­дар­ст­ва втра­ти­ла 104,1 млн дол., хар­чо­ва про­мис­ловість — 275 млн. На це впли­ва­ла низ­ка фак­торів, які при­зве­ли до ви­лу­чен­ня ча­с­ти­ни коштів із вітчиз­ня­но­го аг­рар­но­го бізне­су та стри­му­ва­ли при­плив но­вих інве­с­тицій.

Стри­му­ючі фак­то­ри
За да­ни­ми Міжна­род­ної фінан­со­вої кор­по­рації (IFC), об­сяг пря­мих іно­зем­них інве­с­тицій в Ук­раїну за­ли­шається мен­ше мож­ли­во­го. По­тенційні та на­явні інве­с­то­ри не поспіша­ють прий­ма­ти рішен­ня що­до фінан­су­ван­ня вітчиз­ня­но­го АПК. Та­ка си­ту­ація скла­ла­ся че­рез не­спри­ят­ли­ве діло­ве се­ре­до­ви­ще, інве­с­ти­ційний клімат та за­над­то ве­ликі ви­т­ра­ти на ве­ден­ня гос­по­дарсь­кої діяль­нос­ті в Ук­раїні. Як підтвер­д­жен­ня цьо­го, у рей­тин­гу Світо­во­го бан­ку «Ве­ден­ня біз­не­су-2014» Ук­раїна за «про­сто­тою ве­ден­ня бізне­су» посідає 112 місце се­ред 189 країн.
Про спри­ят­ли­вий інве­с­тиційний клімат не вар­то зга­ду­ва­ти, до­ки три­ва­ють військові дії на Дон­басі. На­пру­жені сто­сун­ки між Росією та Ук­раїною і конфлікт на сході к­раїни (у До­нецькій і Лу­ганській об­ла­с­тях) про­дов­жу­ють чи­ни­ти силь­ний тиск на політич­ну і еко­но­мічну стабільність Ук­раїни. Ге­о­політичні ри­зи­ки є серй­оз­ною за­гро­зою для ви­ко­нан­ня Ук­раїною своїх зовнішніх зо­бов’язань.
До стри­му­ю­чих фак­торів інве­с­ту­ван­ня в сільське гос­по­дар­ст­во та­кож на­ле­жать не­вирішені зе­мельні пи­тан­ня, сти­хійність у про­це­сах орен­ди та ку­пів­лі-про­да­жу землі. Так, не­раціональ­на струк­­ту­ра ви­роб­ництва та інтен­сивні тех­но­логії в рос­лин­ництві при­зво­дять до по­ру­шен­ня на­уко­во обгрунтованих си­с­тем ве­­ден­ня сільсько­го гос­по­дар­ст­ва, мо­но­куль­ту­ри­зації зем­ле­роб­ст­ва, де­гра­дації сільго­с­пугідь. Досі не ство­ре­но цивілізо­ва­ний ри­нок аг­ро­про­дукції, тож існу­ють ри­зи­ки не­пе­ред­ба­чу­ва­ності адміністра­тив­но­го ре­гу­лю­ван­ня цін та мож­ли­вих об­ме­жень ек­с­пор­ту. От­же, ці та інші наявні фак­то­ри стри­му­ють над­хо­д­жен­ня іно­зем­них та вітчиз­ня­них інве­с­тицій в аг­рар­ний сек­тор.

Дже­ре­ла інве­с­ту­ван­ня
Ос­нов­ним дже­ре­лом фінан­су­ван­ня суб’єктів аг­рар­но­го сек­то­ру за­ли­ша­ють­ся власні ко­ш­ти. По­над дві тре­ти­ни за­галь­них інве­с­тицій фор­му­ють­ся за ра­ху­нок влас­них коштів, тоді як ре­ш­та є за­лу­че­ни­ми фінан­со­ви­ми ре­сур­са­ми, се­ред яких доміну­ють банківські кре­ди­ти. Та­ким чи­ном об­ся­ги інве­с­ту­ван­ня за­ле­жать від ефек­тив­ності ве­ден­ня бізне­су.
За по­пе­редніми підсум­ка­ми Держ­стат­­у, фінан­со­вий ре­зуль­тат від ос­нов­ної діяль­ності сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємств у 2013 р. ста­но­вив
12,5 млрд грн при­бут­ку, що май­же вдвічі мен­ше ми­ну­ло­го ро­ку. Рівень рен­та­бель­ності (без ура­ху­ван­ня бю­д­жет­них до­тацій і до­плат) за­га­лом ста­но­вив 11,5% про­ти 20,2% по­пе­ред­нь­о­го ро­ку. При­бут­ки від ви­роб­ництва про­дукції сіль­сь­ко­го гос­по­дар­ст­ва от­ри­ма­ли дві тре­ти­ни підприємств, у се­ред­нь­о­му на одне під­приємство су­ма при­бут­ку ста­но­ви­ла 3,1 млн грн. Водночас ре­ш­та під­приємств зазнали збит­ків, су­ма яких роз­ра­хун­ко­во на одне підприємство ста­но­ви­ла 2,1 млн грн. Тож мож­ли­вості аг­раріїв до капіта­ло­в­кла­день за ра­ху­нок влас­них коштів суттєво змен­ши­ли­ся.
Аль­тер­на­ти­вою вла­сним ко­ш­там у за­вер­шенні існу­ю­чих інве­с­тиційних про­ектів та за­по­чат­ку­ванні но­вих мо­же ста­ти банківське кре­ди­ту­ван­ня. В Ук­раїні по­над 100 банків на­да­ють підприємствам аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­плек­су ко­рот­ко- та дов­го­ст­ро­кові кре­ди­ти. Про­те вартість кре­дитів за­ли­шається до­сить ви­со­кою. Відсоткові став­ки, під які за­лу­ча­ли кре­ди­ти вітчиз­няні аг­рарії у 2014 р., у се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ли 24–26% річних. Під­приєм­ст­ва, які ма­ють стабільний фінан­со­вий стан, але відчу­ва­ють по­тре­бу в за­лу­ченні до­дат­ко­вих фінан­со­вих ре­сурсів, мо­жуть ско­ри­с­та­ти­ся по­слу­га­ми фінан­со­вих ус­та­нов. При цьо­му підприємства аг­рар­но­го сек­то­ру пе­ре­бу­ва­ють у вигіднішо­му ста­но­вищі порівня­но з пред­став­ни­ка­ми інших га­лу­зей. Банкіри зацікав­лені в кре­ди­ту­ванні са­ме суб’єктів аг­ро­про­мис­ло­во­го ком­плек­су. За­раз ба­га­то банків ство­рю­ють цілі струк­турні підрозділи та ок­ремі про­гра­ми кре­ди­ту­ван­ня аг­рар­но­го сек­то­ру, про­во­дить­ся ак­тив­на ро­бо­та з по­зи­чаль­ни­ка­ми. Про­те не вар­то за­бу­ва­ти, що існу­ють інші інстру­мен­ти за­лу­чен­ня інве­с­тицій. Вибір інстру­мен­ту за­лу­чен­ня капіта­лу за­ле­жить від рівня роз­вит­ку ком­панії. У нашій країні за­лу­чен­ня капіта­лу, частіше за все, здійснюється за до­по­мо­гою при­ват­но­го, а не публічно­го розміщен­ня акцій. Для ви­хо­ду аг­ропідприємства на IPO потрібно вий­ти на ви­со­кий рівень гос­по­да­рю­ван­ня, а це під си­лу да­ле­ко не кож­но­му. У цьо­му ви­пад­ку провідни­ка­ми капіта­лу ра­зом із фон­да­ми пря­мих інве­с­тицій, фінан­со­ви­ми інве­с­то­ра­ми мо­жуть бу­ти та­кож стра­тегічні інве­с­то­ри — кор­по­рації, що діють в ана­логічних або суміжних сфе­рах бізне­су до суб’єкта інве­с­ту­ван­ня. Тож під час  ви­бору дже­ре­ла інве­с­тицій не­обхідно роз­гля­да­ти всі наявні мож­ли­вості.

Ви­мо­ги інве­с­торів
Більш по­ши­ре­ни­ми є інве­с­тиції, за­лу­чені че­рез банківські кре­ди­ти. Ос­нов­ним по­каз­ни­ком інве­с­тиційної при­ваб­ли­вості кож­но­го ок­ре­мо взя­то­го під­приємства є йо­го кон­ку­рен­то­с­про­мож­ність. Це сто­сується аб­со­лют­но всіх гос­по­­да­рю­ю­чих суб’єктів, не­за­леж­но від сфе­ри їхньої діяль­ності.
Як пра­ви­ло, фахівці банківських ус­та­нов під час  оцінки кон­ку­рен­то­­спро­мож­ності підприємства вра­хо­ву­ють такі факти.
По-пер­ше, фінан­со­вий стан ком­панії по­ви­нен бу­ти ви­нят­ко­во стабільним.  По-дру­ге, до ува­ги бе­реть­ся її при­бут­ковість, а та­кож кон­солідо­ва­на звітність. Крім то­го, пе­ревіряється факт на­яв­ності у аг­раріїв постійних кон­трактів на ре­алізацію про­дукції ве­ли­ким ком­паніям. До то­го ж уточ­нюється на­явність ви­роб­ни­чих ак­тивів у до­б­ро­му стані, а та­кож сільсько­го­с­по­дарсь­кої техніки з терміном ек­сплу­а­тації до 5 років. Як­що всі пе­ре­ра­хо­вані по­каз­ни­ки в нормі, то підприємство мож­на вва­жа­ти надійним і вкла­да­ти у ньо­го ко­ш­ти.

Міжна­род­на підтрим­ка
Мож­но­владці всіля­ко на­ма­га­ють­ся за­лу­чи­ти міжна­родні ор­ганізації та ком­панії до вкла­ден­ня коштів у вітчиз­ня­ний аг­рар­ний сек­тор. Од­ним з го­ло­вних за­вдань при цьо­му вба­ча­ють га­ран­ту­ван­ня без­пе­ки інве­с­то­рам в умо­вах військо­вих дій на сході Ук­раїни. В ос­нові та­кого співробітництва ма­ють бу­ти інве­с­тиції в техніку та тех­но­логії за­кор­дон­них парт­нерів, спільне ви­роб­ництво та ре­алізація про­дукції. З цьо­го пи­тан­ня Ук­раїна про­во­дить пе­ре­го­во­ри із США, з євро­пейсь­ки­ми ви­роб­ни­ка­ми сільсько­го­с­по­дарсь­кої техніки. Зо­к­ре­ма, уряд роз­гля­дає мож­ливість на­дан­ня доз­волів євро­пей­сь­ким ком­паніям з ек­с­пор­ту сільсько­го­с­по­дарсь­кої техніки в Ук­раїну. Крім цьо­го, є наміри щодо от­ри­ман­ня знач­них інве­с­тиції у вітчиз­ня­ну аг­рар­ну га­лузь та кре­дитів під 2% річних. Про­те на пе­ре­шкоді міжна­род­ним інве­с­тиціям ста­ють хибкі га­рантії їхньої без­печ­ності.
Міжна­родні до­но­ри, вклю­ча­ю­чи США, ЄС, Ка­на­ду і Японію, а та­кож низку міжна­род­них ор­ганізацій відзна­ча­ють як не­обхідну умо­ву для за­лу­чен­ня інве­с­тицій в Ук­раїну зміцнен­ня її кор­донів та відпра­цю­ван­ня спеціаль­ної «пост-конф­ліктної ре­абілітаційної про­гра­ми» для Дон­ба­су.