Banner
12 березня 2014

Бізнес на «тропіках»

Ана­толію Ва­си­ль­о­ви­чу, ко­ли і чо­му виріши­ли зай­ня­ти­ся ви­ро­щу­ван­ням ек­зо­тич­них рос­лин?

— Усе це ро­дом із ди­тин­ст­ва. Ко­ли я ще був шко­ля­рем, на Різдво до нас із Моск­ви приїхав дядь­ко. Привіз гос­ти­­нець — апель­син. Тоді ці фрук­ти бу­ли у ве­ли­чез­но­му дефіциті, і раніше я їх ніко­ли не ба­чив. То­му вирішив по­са­ди­ти у ва­зон кісточ­ку і ви­ро­с­ти­ти влас­не апель­си­но­ве де­ре­во. Закінчив шко­лу, пішов до армії, а ко­ли по­вер­нув­ся, мій апель­син зустрів ме­не пер­ши­ми квіта­ми. Спра­ва в то­му, що кісточ­кові ци­т­ру­сові всту­па­ють у пло­до­но­шен­ня ду­же пізно — че­рез 20–30 років, отож тре­ба на­бра­ти­ся тер­пін­ня, щоб от­­ри­ма­ти від них бо­дай один екзотичний плід. Ме­не такі спра­ви не вла­ш­то­ву­ва­ли, по­чав шу­ка­ти літе­ра­ту­ру, аби дізна­ти­ся про це більше. У бібліотеці знай­шов кни­ги, з яких дізнав­ся про 300-літній досвід ви­ро­щу­ван­ня ли­­мо­нів, апель­синів, ана­насів, інжи­ру( екзотичних фруктів) в грунті за­кри­тих приміщень (теп­лиці, пар­ни­ки, бу­дин­ки) на те­ри­торії се­ред­ньої сму­ги Росії та Ук­раїни. Все це бу­ло настільки ціка­вим, що я став слу­ха­чем сільсько­го­с­по­дарсь­кої ака­демії, аг­ро­номічно­го фа­­ку­ль­те­ту, вже ма­ю­чи дип­лом інже­не­ра-си­с­те­мо­техніка цивільної авіації. Пра­цю­ва­ти у цій га­лузі мені вже бу­ло неціка­во, отож, за­ли­шив­ши дип­лом, аби за­ро­би­ти гро­шей на влас­ний бізнес, поїхав до Сибіру: бу­ду­вав бу­дин­ки, склив теп­личні ком­плек­си. Уже тоді зро­зумів, що зви­чайні скляні теп­лиці ду­же енер­гоємні, 70% теп­ла ви­ки­дається у повітря. Пе­ред­ба­ча­ю­чи про­бле­ми з енер­го­носіями у май­бут­нь­о­му, як ін­же­нер я за­мис­лив­ся над ство­рен­ням прин­ци­по­во но­вої кон­ст­рукції теп­лиці. Так на­ро­ди­ла­ся енер­го­ощад­на теп­ли­ця-тер­мос. За цією тех­но­логією мож­на бу­ду­ва­ти будь-які спо­ру­ди: бу­дин­ки, га­ражі, хліви, скла­ди, ма­га­зи­ни, теп­лиці, які по­­тре­бу­ють теп­ло­вої енергії у 15 ра­зів мен­ше, ніж зви­чайні. Пер­шою спро­бою пе­ре­віри­ти свою тех­но­логію у дії бу­ли власні три бал­ко­ни у моїй квар­тирі. Ви­ро­щу­вав са­д­жанці ли­монів та про­да­вав їх на ба­за­рах, яр­мар­ках, ви­с­тав­ках. Ча­си бу­ли склад­­­­ні — кінець 80-х, в країні — без­лад і без­грошів’я. А в ме­не спра­ви йшли не­по­га­но, от­же, зва­жив­ся по­бу­ду­ва­ти пер­шу ек­с­пе­ри­мен­таль­ну теп­ли­цю на своїй дачній ділянці — розміром 12,5 на 2,5 м. З цьо­го, влас­не, і роз­по­чав­ся мій бізнес. Кон­ст­рукція теп­лиці-тер­мо­са для вирощування екзотичних фруктів се­бе ви­­прав­да­ла, во­на бу­ла настільки уні­каль­ною, що у 1995 р. у Німеч­чині я за­па­тен­ту­вав свій ви­нахід. Сьо­годні вже про­да­но по­над 600 про­ектів по Ук­раїні і по­над 200 — в СНД.

У чо­му ж особ­ливість Ва­шої теп­лиці?
— Те­пер у ме­не вже три теп­лиці-тер­мо­си (за­га­лом 700 кв. м), го­ло­вна особ­ливість яких по­ля­гає в унікальній енер­го­ощадній тех­но­логії: во­ни не впу­с­ка­ють хо­лод і не ви­пу­с­ка­ють теп­ло, і са­ме то­му в 15 разів мен­ше, ніж зви­чайні, по­тре­бу­ють обігріван­ня. Взим­ку, навіть за силь­них мо­розів, як­що на ву­лиці сон­це, не тре­ба то­пи­ти цілий день (на­при­клад, за мінус 20°С у такі дні мій ко­тел пра­цює 3–4 год/до­бу). Як­що, скажімо, на ву­лиці мінус 30°С і не­має сон­ця, то все од­но у моїй теп­лиці бу­де плюс 3° навіть без опа­лен­ня! Ха­рак­тер­но, що теп­ло рівномірно роз­поділяється всім про­сто­ром примі­щен­ня: і біля стін, і під да­хом, і над зем­лею тем­пе­ра­ту­ра бу­де од­на­ко­вою. За­вдя­ки цьо­му екзотичні рос­ли­ни кра­ще рос­туть, а їхня вро­жайність підви­щується. На­при­клад, у теп­лиці-тер­мосі ли­мо­ни цвітуть уже за тем­пе­ра­ту­ри плюс 10°С, тоді як у зви­чайній — не цвітуть у грудні навіть за 20°С. Пло­ди ба­на­на тісно при­ля­га­ють один до од­но­го, ут­во­рю­ю­чи ве­ли­кий ке­тяг — бан­чу, яка дає 450–500 плодів. Екзотична рос­ли­на пло­до­но­сить круг­лий рік.
Улітку зовні на теп­ли­цю на­тя­гуємо тем­но-зе­ле­ну сітку для притінку — от­же, не маємо про­блем із шкідни­ка­ми, які мо­жуть сюди за­летіти. Са­ме то­му не за­сто­со­вуємо шкідли­вих для здо­ров’я за­собів за­хи­с­ту рос­лин, ви­ко­ри­с­то­вуємо ли­ше біологічні пре­па­ра­ти — відповідно, от­ри­муємо еко­логічно чи­с­ту про­дукцію. Раніше я звер­тав­ся до пред­став­ників дер­жав­них ор­ганізацій із тим, щоб мій ви­нахід за­сто­су­ва­ти ма­со­во, на дер­жав­но­му рівні, оскільки всі на­явні в Ук­раїні теп­лиці ду­же енер­го­за­т­ратні й не­ефек­тивні. Як уже бу­ло за­зна­че­но, до 70% теп­ла ви­ки­дається у повітря — фак­тич­но во­ни гріють не­бо і по­ру­шу­ють теп­ло­вий ба­ланс ат­мо­сфе­ри. Але, на жаль, не знай­шов зацікав­ле­них у цій про­блемі лю­дей, то­му вирішив по­ши­рю­ва­ти свої знан­ня са­мо­туж­ки — се­ред фер­мерів, влас­ників при­ват­них са­диб. Сьо­годні ме­не за­про­шу­ють чи­та­ти лекції на аг­рар­них ви­с­тав­ках, мої статті публі­ку­ють у на­уко­во-по­пу­лярній пресі, про ме­не зня­то сотні сю­жетів на те­ле­ба­ченні, ра­зом із дру­жи­ною про­во­ди­мо цікаві, пізна­вальні ек­с­курсії для дітей та до­рос­лих.

Чи важ­ко по­бу­ду­ва­ти та­ку теп­ли­цю для вирощування екзотичних фруктів?
— Теп­ли­цю-тер­мос мо­же спо­ру­ди­ти ко­жен — для цьо­го я роз­ро­бив зро­зумі­лий інже­нер­ний про­ект та­кої теп­лиці. Її мож­на збу­ду­ва­ти як капіталь­ну, так і на­півкапіталь­ну або тим­ча­со­ву спо­ру­ду. Бу­дівництво не по­тре­бує ви­со­кої квалі­фікації робітників. Спеціалістів за­лу­чаєте ли­ше на вста­нов­лен­ня теп­ло­во­го об­лад­нан­ня. Ши­ри­на теп­лиці не пе­ре­ви­щує 5 м, до­вжи­на мо­же бу­ти різною, але оп­ти­маль­на — від 20 до 50 м. До­вжи­на на­шої теп­лиці — 55 м, цьо­го ви­с­та­чає для ком­форт­но­го розміщен­ня ти­сяч рос­лин. У «тер­мосі» мож­на ви­ро­щу­ва­ти не ли­ше ек­зо­ти­ку — чу­до­во пло­до­но­сять і ма­ють уро­жайність удвічі— втричі ви­щу, ніж у зви­чайній теп­лиці, огірки, помідо­ри, зе­лень, гри­би, квіти. До­дам, що про­даю не про­сто про­ект­ну до­ку­мен­тацію, а, прак­тич­но, го­то­вий бізнес.

Де Ви бе­ре­те са­д­жанці?
— Під час на­вчан­ня у сільсько­го­с­по­дарській ака­демії ра­зом із вче­ни­ми зай­мав­ся се­лекцією і ви­во­див при­сто­со­вані до на­ших умов сор­ти екзотичних фруктів - ли­мо­на, ба­на­на, ін­жи­ру. Так з’явив­ся на світ Київський круп­ноплідний ли­мон, гібрид апель­си­на з ли­мо­ном (ли­мон Київський F1), ін­жир, який ви­т­ри­мує хо­лод у мінус 27°С (у ме­не він рос­те на ву­лиці в теп­лиці, що не обігрівається, і по­за­ми­ну­лої зи­ми ча­ст­ко­во ви­т­ри­мав мо­роз мінус 33°С!). Іноді при­во­зять са­д­жанці екзотичних фруктів з Грузії, Індії, Іспанії та інших тропічних країн, які ми акліма­ти­зо­вуємо, при­сто­со­вуємо до на­ших умов, пе­ре­щеп­люємо.
Ціка­ва історія з ба­на­ном. За­зви­чай у при­роді ця екзотична рос­ли­на має 5–6 м зав­виш­ки — та­ку в ха­ту не по­ста­виш! Але є з-поміж них кар­ли­ко­вий сорт (Ка­вен­диш), ви­со­та яко­го — 3,5 м. За­для змен­шен­ня роз­мі­рів спро­бу­вав схре­с­ти­ти йо­го з тек­с­тиль­ним ба­на­ном, який має ви­со­ту 1 м, але не дає плодів. Та­ким чи­ном от­ри­мав пер­ший низь­ко­рос­лий екзотичний сорт Тропіка­ну (2,5 м). Але цьо­го мені ви­да­ло­ся за­ма­ло. І че­рез декілька років на­пру­же­ної на­уко­вої праці от­ри­мав два чу­до­вих екзотичних сор­ти — Київський кар­лик (1,5 м) та Київський су­пер­кар­лик (до 1 м). Усі во­ни мо­жуть пло­до­но­си­ти в кімна­тах, зи­мо­вих са­дах, теп­ли­цях навіть за теп­ла в 15°С, а та­кож да­ва­ти 30–40 відростків за рік для роз­мно­жен­ня.

Скільки видів екзотичних рос­лин рос­те у Вашій теп­лиці?
— Десь близь­ко 30 видів, і постійно щось з’яв­ляється но­ве, ад­же не при­пи­няю зай­ма­ти­ся се­лекцією. Са­мих ли­ше ци­т­ру­со­вих куль­тур у світі на­ра­хо­вуєть­ся по­над 300 видів, і всіх їх гіпо­те­тич­но мож­на пе­ре­ще­пи­ти на од­ну рос­ли­ну будь-яко­го ци­т­ру­са. Зна­ю­чи про це, вирішив ство­рю­ва­ти екзотичні де­ре­ва-са­ди, де на одній гілці рос­туть апель­си­ни, на іншій — ли­мо­ни, на третій — ман­да­ри­ни і т. д. Та­кож є екзотичні рослини- мир­то­ве де­ре­во, яке очи­щує по­віт­ря, карісса — ав­ст­ралійська сли­ва, му­райя, пло­ди якої омо­ло­д­жу­ють ор­ганізм лю­ди­ни, лімо­нел­ла, кінкан, аво­ка­до, муш­му­ла, ма­ра­куйя, па­пайя, або дин­не де­ре­во, а та­кож по­лу­нич­не, олив­ко­ве, ка­во­ве де­ре­ва та ба­га­то ін. Пло­до­но­шен­ня цих екзотичних рос­лин три­ває цілорічно, на­при­клад, у кімнат­них умо­вах ли­мон­не де­рев­це здат­не да­ва­ти до 50 ли­монів на рік, ба­нан — до 20 кг смач­них плодів, а ще ви­ро­с­та­ють ана­на­си ва­гою до 15 кг. Ми не ре­алізуємо екзотичні пло­ди (ли­ше вжи­ває­мо їх самі та да­руємо дру­зям), на­ша ме­та — ви­ро­с­ти­ти здо­ро­вий якісний са­д­жа­нець, який дасть мож­ливість кож­но­му спро­бу­ва­ти се­бе у справі кімнат­но­го садівництва.

Скільки про­даєте са­д­жанців екзотичних рослин і чи є на них по­пит?
— За­га­лом ви­ро­щуємо близь­ко 40 тис. са­д­жанців різних куль­тур на рік. Але вже ба­чу, що цьо­го за­ма­ло — ча­сом по­пит пе­ре­ви­щує про­по­зицію. На­при­клад, один ана­нас у 10-літро­во­му гор­ш­ку дає 40 відростків. Ко­жен із них мо­же далі сам пло­до­но­си­ти, отож відса­д­жуємо екзотичні саджанці в ок­ремі гор­щи­ки і про­даємо як са­мостій­ну рос­ли­ну. На од­но­му ква­д­рат­но­му метрі мож­на роз­та­шу­ва­ти 6 та­ких горш­ків, із яких по­­тім мож­на зня­ти 240 са­д­жанців. Продав­ши кож­ний навіть за мі­ні­мальною ціною 50 грн, мож­на от­ри­ма­ти 12 000 грн/рік! І це — в кімнат­них умо­вах, прак­тич­но з 1 кв. м! При­бу­ток, от­ри­ма­ний тільки лише від ана­на­са (а ще ж є й інші ви­ди)! До речі, рос­лин­ка ду­же не­ви­баг­ли­ва — мо­же жи­ти без по­ли­ван­ня шість місяців, рідко хворіє, да­рує смачні пло­ди. Ним заціка­ви­лись ен­тузіас­ти-пен­сіоне­ри, які для нас ви­ро­щу­ють у се­бе в кімна­тах ці екзотичні рос­лин­ки і ма­ють до­дат­кові при­бут­ки, так би мо­ви­ти, си­дя­чи біля те­левізо­ра.
По­пит на різні екзотичні са­д­жанці ду­же ве­ли­кий — фак­тич­но мені вже потрібно близь­­ко 700 тис. оди­ниць на рік. Але бу­ду­ва­ти до­дат­кові площі теп­лиць не хо­чу — про­по­ную ро­би­ти це іншим лю­дям і за­про­шую їх до співпраці. Та­ким чи­ном ви­бу­до­вую влас­ну дис­три­бу­торсь­ку ме­ре­­жу. Ціни на са­д­жанці екзотичних рослин фор­мує і ре­гу­лює спо­жив­чий по­пит, а та­кож — їхній роз­мір та вік рос­ли­ни.

Як­що хтось за­хо­че зай­ма­ти­ся подіб­ним бізне­сом, то з чо­го по­ра­ди­те роз­по­ча­ти?
— Роз­по­чи­на­ти тре­ба із будівництва теп­лиці-тер­мо­са. Її вартість, за­леж­но від розмірів, обійдеть­ся в 40–100 дол./кв. м. На­при­клад, теп­ли­ця розміром 100 кв. м із рос­ли­на­ми підприємцю ко­ш­ту­ва­ти­ме близь­ко 7 тис. дол. На про­дажі са­д­жан­ців екзотичних рослин во­на мо­же оку­пи­ти­ся за од­не літо. І не ска­жу, що я цілі дні й ночі пра­цюю у теп­лиці. Ро­бо­ти не так ба­га­то, як у полі: по­лив, піджи­вив, обрізав, за­че­рен­ку­вав, при­ще­пив — і все в за­до­во­лен­ня! У ціло­му ви­хо­дить так, що три місяці на рік я пра­цюю, а дев’ять — відпо­чи­ваю.

І. Бірюкова
i.byrukova@univest-media.com

Banner

Читайте також

Інтерв'ю

Banner

ТОП новин за тиждень

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи
22 жовтня 2024

Актуальні програми підтримки для аграріїв: державні та міжнародні ініціативи

У сучасних умовах аграрний сектор України стикається з безпрецедентними викликами, і підтримка з боку держави та міжнародних організацій стає важливим інструментом для продовження роботи.
Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі
8 січня 2026

Світові ціни на пшеницю падають, а в Україні вартість зерна тримають обмежені продажі

Початок 2026 року приніс зниження котирувань на світових біржах. Протягом першого тижня року ціни на пшеницю просіли на 0,5-2%.

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни
17 лютого 2025

Ціни на зерно в Україні на 17 лютого 2025 року: аналіз та зміни

Станом на 17 лютого 2025 року середньозважені закупівельні ціни на зернові та олійні культури в Україні залишаються відносно стабільними.

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року
5 грудня 2025

Огляд цін на зерно в Україні на 5 грудня 2025 року

Закупівельні ціни на основні зернові та олійні культури в Україні станом на 5 грудня 2025 року демонструють різноспрямовану динаміку.

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ
19 травня 2025

ВПЛИВ АЗОТНИХ ДОБРИВ НА ВРОЖАЙНІСТЬ ТА ЯКІСТЬ ЗЕРНА ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ

Незважаючи на значну кількість досліджень з азотними добривами, питання щодо оптимальних доз, способів і строків їхнього внесення з урахуванням попередника є актуальними, що пов’язано зі зн

Banner
Banner

Наші партнери