Спецможливості
Архів

Цілеспрямовано боріться з кишковими інфекціями

08.11.2012
689
Цілеспрямовано боріться  з кишковими інфекціями фото, ілюстрація

Основні втрати поросят після відлучення трапляються через кишкові інфекції, збудником яких є Escherichia coli. Д-р Дерте Норден з Брокеля дає поради, як ефективно запобігати цим проблемам.

Основні втрати поросят після відлучення трапляються через кишкові інфекції, збудником яких є Escherichia coli. Д-р Дерте Норден з Брокеля дає поради, як ефективно запобігати цим проблемам.

Досить часто кишкова інфекція проявляється у найсильніших поросят гнізда. Одним із характерних симптомів ешеріхіозу є діарея (пронос) з явищами токсемії. Здебільшого хворі поросята гинуть. А серед інших спостерігається постійне відставання у рості та розвитку.
Колібактеріоз є причиною загибелі до 21% поголів'я поросят, а у формі набрякової хвороби може охопити до 40-60% всіх поросят після відлучення. Для більшості свинарів E.coli - велика проблема, адже, як подолати її, впливаючи при цьому безпосередньо на збудника, не всі добре знають. На деяких свинокомплексах антибіотикотерапія не виправдовує себе через неправильно обрану тактику їхнього застосування. За допомогою послідовних профілактичних заходів часто вдається уникнути гіршого.
Аби успішно боротися з кишковими інфекціями, збудником яких є E.coli, насамперед, потрібно чітко розуміти, що це за збудник, яким чином відбувається процес зараження тощо.
Отже, ентеропатогенна кишкова паличка, що належить до родини Enterobacteriaceae, роду Escherichia і, на відміну від непатогенних серотипів (постійно перебувають у кишечнику тварини), має адгезивні та токсигенні властивості. Чинниками адгезії збудника, що сприяють його прикріпленню до кишкової стінки, є пальцеподібні білкові відростки, так звані фімбрії, або ворсинки (типи F4 та 18ac). Свої токсигенні властивості E.coli проявляє за допомогою екзотоксину (нейротропна й некротизуюча дія) та ендотоксину (спричинює дегенеративні зміни в кишечнику).
Особливо небезпечну форму колібактеріозу - набрякову -  викликають  бактерії E.coli  за допомогою цитотоксину (токсину Шига), який є одним з найсильніших інгібіторів синтезу білка. Саме шига-токсин впливає на всмоктування натрію та води, порушує проникність кровоносних судин травного каналу, легень, шкіри, центральної нервової системи та спричинює загальну інтоксикацію організму. Внаслідок ушкодження стінок капілярів дрібнодисперговані альбуміни проникають у тканини, де, завдяки своїй здатності зв'язувати воду, сприяють утворенню набряків. Адгезивна здатніть збудника при набряковій хворобі забезпечується ворсинкоподібними  фімбріями (тип F18ab).
Розлади центральної нервової системи виникають за нестачі кисню.  У тварин відмічають збудження або, навпаки - стан заціпеніння. Причиною раптової смерті тварини може бути асфіксія, що розвивається на фоні набряку легень.
Колібактеріоз може спостерігатися як у окремих тварин, так і охопити все поголів'я.

Стрес після відлучення послаблює імунітет
Щодо виникнення стресових явищ: якщо порося після відлучення споживає мало корму, то кишечник зазнає значних функціональних змін. Спочатку руйнується епітелій кишкових ворсинок, що, своєю чергою, призводить до порушення всмоктування поживних речовин та води. Отже, що більше ворсинок відмерло, то більше послаблюється імунітет кишечника.
Постає питання: «Які фактори впливають на виникнення інфекції, збудником якої є E.coli, та як цьому запобігти?»
Відомо, що поросята після відлучення перебувають в абсолютно новій для них ситуації: відсутність свиноматки, різка зміна умов годівлі та утримання. Все це, зрозуміло, спричинює сильний стрес організму.
Отже, в такому разі наявні три основні чинники, що викликають стрес у поросят, даючи змогу бактеріям E.coli взяти гору:
   Зміни в раціоні: поросята повинні змінити свій раціон, тобто перейти від легкозасвоюваного молока свиноматки на корм іншої складової категорії.
   Вода замість молока: відтепер, замість молока, яке має температуру тіла, поросят поїтимуть холодною водою.
   Нове середовище: від теплих, комфортних, з оптимальним мікрокліматом умов, в яких вони перебували разом зі свиноматкою, поросят переводять до цеху дорощування, де часто буває досить холодно. Сюди ж слід додати і той факт, що у новому середовищі серед поросят має утворитися нова ієрархія.
Якщо ви хочете стримати швидке розмноження хвороботворних бактерій кишкової палички, ви мусите взяти ці три фактори до уваги і зробити все можливе, аби забезпечити комфорт тваринам.

Молочним поросятам корм давайте вчасно
Правильні заходи під час годування - найефективніша зброя проти кишкової палички! Для ефективної протидії слід знати і розуміти фізіологічні особливості травлення поросят.
Травлення в шлунково-кишковому тракті поросят відбувається за допомогою ферментів. Використання та засвоєння поживних речовин залежить від розвитку ферментних систем у травному тракті. У молочний період активність ферментів скерована на те, аби якомога повніше засвоїти молоко свиноматки. Ось чому й активність лактази, яка розщеплює лактозу, є високою. При цьому активність ферментів, що розщеплюють білки (трипсин), жири (ліпаза) та крохмаль (амілаза), зростає протягом перших чотирьох тижнів життя. Тобто власна ферментативна система поросят має сформуватися саме в цей період.
Не забувайте, шлунково-кишковому тракту молодої тварини треба дати можливість адаптуватися до зміненого складу раціону. Тут важливо, щоб поросятам корм давався вчасно, що сприятиме плановій перебудові ферментної системи та формуванню кишкових ворсинок.
Водночас слід звертати увагу не лише на склад самого корму, але й на активність ферментів. Адже тільки таким чином можна уникнути надходження великої кількості неперетравленого крохмалю до тонкого кишечника, який для E.сoli є ідеальним джерелом живлення. Слідкуйте й за тим, аби корм для поросят був смачним! Це підвищує споживання їжі, що, своєю чергою, позитивно впливає на ферментоутворення.
Травний процес, як відомо, відбувається за безпосередньої участі шлункового соку, який складається з соляної кислоти, ферментів і ще низки речовин, необхідних для розщеплення їжі. Отже, пам'ятайте, вміст шлунка має якомога швидше закислюватися, тому що низька кислотність сприяє збільшенню кількості бактерій, і хвороботворні мікроби можуть вільно потрапити до тонкого кишечника. У перші три-чотири тижні життя поросята не в змозі самі виробляти соляну кислоту в шлунку. Тільки у віці сім-десять тижнів травна система тварини перебудовується і може сама впливати на кислотність шлунка.
Для цього стартер та спеціалізований корм, призначений для поросят у перші два-три тижні після відлучення, має містити злаки, що пройшли гідротермічну обробку, високоперетравні білки (сироватка, соєвий білок, картопляний білок), а також високоякісні жири.
Вміст сирого протеїну не має перевищувати 18%. Також буферна ємність корму має бути якомога нижчою, аби у шлунку не відбувся процес нейтралізації. Буферні речовини містять, в основному, білки та мінерали.
Рекомендується додавати органічні кислоти (пропіонову та мурашину), адже вони не тільки захищають корм (натуральний консервант), підкислюють вміст шлунка, а ще й виконують антимікробну дію в травному тракті (органічні кислоти - інгібітор патогенних бактерій E.coli). Як противників потенційно небезпечних мікроорганізмів розглядають і пробіотики, тому вони завжди мають додаватися до корму для поросят.
Для заохочення споживання корму поросятам в період після відлучення слід декілька разів на день у невеликих кількостях давати корм кашоподібної консистенції. Це можна робити за допомогою додаткових годівниць. Але при цьому дуже важливо дотримувати єдиного правила: чаші або корита годівниці мають бути чистими! Для поросят, що адаптувалися, через два дні слід додавати все більше і більше сухого корму, щоб через п'ять-шість днів завершити процес підгодовування.
Під час відлучення добре себе показали борошноподібні кормові суміші. Вони краще змочуються слиною і швидше перетравлюються у шлунку тварини. Ідеально в перші дні після відлучення застосовувати ті корми, якими поросят годували з другого тижня життя, коли вони перебували поряд зі свиноматкою. Для того щоб уникнути різких змін в раціоні харчування, перехід від одного типу раціону до іншого відбувається шляхом змішування.

Контролюйте якість води та поїлки
У молочний період поросята разом з молоком свиноматки споживають достатню кількість рідини. Після відлучення тварина повинна сама знайти собі нове джерело питної води. Тому важливо, щоб поїлки були легкі у використанні та розміщені на правильній висоті, найкраще з можливістю регулювання.
Поросятам слід споживати від 1 до 3,5 л води на день, що відповідає приблизно 10% маси тіла. Для забезпечення цього у сосках поїлок швидкість потоку має бути від 0,5 до 0,8 л/хв. Дванадцять тварин на один сосок - це ідеально, що і визначено відповідною нормою.
Споживання корму тісно пов'язано зі споживанням води. Тому вода для тварин є найціннішим фактором збільшення показників. Але вона може стати й великим джерелом проблем, а отже, якість питної води слід перевіряти регулярно! Для видалення біоплівки (шар слизу), забруднень, кальцієвих відкладень та мікроорганізмів з труб рекомендується періодично очищувати трубопровід. Для цього на ринку можна знайти різноманітні дезінфекційні засоби: органічні кислоти, що використовуються в 0,3%-му розчині, а також засіб для дезінфекції питної води на основі перекису або діоксину хлору.

Полегшіть поросятам перехід
Коли порося потрапляє до відділення для молодняку, йому все здається новим: немає свиноматки, яка забезпечує їжею, а воду й корм знайти не так вже і легко. Крім того, тварина стикається із іншими представниками свого виду, що викликає бійки за «місце під сонцем». І на довершення: теплих умов утримання, що були раніше, більше немає. Що це означає для тварини? Стрес... Стрес, який може негативно вплинути на здоров'я молодої тварини.
Найкращим варіантом буде той, коли поросят після відлучення спочатку залишать у станку для опоросу. Однак у багатьох свинокомплексах цього не можна зробити через потребу економії місця. Крім того, «найдорожчі місця» для тварин невиправдано довго будуть заблоковані.
Тому дуже важливо, щоб приміщення (цех) для молодняку стало для поросят якомога більш знайомим. Наприклад, тримайте поросят одного опоросу разом, аби мінімізувати боротьбу за місце в ієрархії. І коли перегруповання неминуче, тоді принаймні вже слідкуйте за рівномірним розподілом тварин за зростом! Найменших поросят краще розмістити разом з самого початку в окремий відсік.
Поросята досить добре знайомі з годівницями ще з відділення для опоросу. А щоб вони могли орієнтуватися краще, світло протягом перших двох або трьох ночей після переведення у відділення для молодняку має горіти безперервно. Це дає змогу тваринам спостерігати за своїми одноплемінниками під час їжі, що стимулюватиме їх просуватися до корита.
Оскільки немає свиноматки та гнізда як джерела тепла, простір для відпочинку у відділенні для молодняку має достатньою мірою обігріватися. Поросята, які почувають себе комфортно, лежать поруч, а не скупчуються одне на одному.
Досить часто спостереження за поросятами дає змогу отримати суттєвішу інформацію щодо клімату у відділенні, аніж моніторинг показників комп'ютера системи вентиляції!

Зверніть увагу на тих, хто відмовляється від їжі
Перші кілька днів після відлучення - це вирішальні дні. Набряки чи діарея спостерігаються зазвичай протягом одного тижня після відлучення. Причина криється у недостатньому споживанні корму та води саме в цей період.
Для стимулювання утворення ферментів і для підтримання клітин кишечника у здоровому стані важливим є, аби поросята не припиняли споживання корму. Натомість перехід на інший раціон слід зробити якомога більш рівним.
Особливому ризику піддаються найрозвиненіші поросята в гнізді. Адже вони годувалися від багатих молоком сосків свиноматки і через це мало призвичаєні додатково харчуватися твердим кормом. Їм спершу слід навчитися покривати свою потребу в поживних речовинах та рідині за рахунок корму та води.
Зверніть увагу на тих, хто відмовляється від їжі! Як правило, їх можна розпізнати за злегка впалими боками. Найкраще - облаштуйте для таких проблемних випадків окремий станок у відділенні для молодняку, аби можна було доглядати за цими поросятами з особливою увагою. Рекомендується також встановити додаткове джерело тепла, яке захищатиме поросят від переохолодження.

Тепер підсумуємо
Проблеми з діареєю та набряками в період після відлучення є, першою чергою, проблемами годівлі. Поросят слід своєчасно привчати до споживання твердого корму, аби кишкові ворсинки, кишкова флора та ферментна система мали час перебудуватися на змінений склад раціону.
Важливо при цьому, щоб поросята після відлучення наїлися досхочу. Пристосований до травної системи поросяти корм, достатня кількість високоякісної води, а також середовище, яке не створює стресів, є ключовими факторами підтримання здоров'я відлучених поросят.

Інтерв'ю
Питанням свідомого ведення агробізнесу приділяється все більше уваги. Центр екологічних ініціатив «Екодія» — це громадська організація, яка об’єднує експертів та активістів навколо ідеї збереження довкілля через вплив на прийняття рішень.... Подробнее
Український агрокомплекс відзначає експортна орієнтованість. Тому логістична складова для аграріїв має не менше значення, ніж власно агровиробництво. Зокрема, протягом врожайного минулого року обсяги перевалки зерна в українських портах... Подробнее

1
0