Багаті теж плачуть: як агрохолдинги виживають в умовах війни

Наслідки повномасштабного вторгнення для сільського господарства – знищена техніка та будівлі, заміновані поля, подорожчання палива, добрив і ЗЗР, складнощі з логістикою – відчули на собі всі, від малих фермерів до агрохолдингів. Агрокомпанії вимушені активно шукати можливості для рефінансування своїх боргів – оформлення нового кредиту з метою погасити попередні кредити або випуски єврооблігацій.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Delo.ua.

Нещодавно один з найбільших аграрних холдингів України МХП уклав угоду про рефінансування своїх євробондів. Мова йде про випуск 2017 року на суму $500 млн з дохідністю купона 7,75% і строком погашення у травні 2024 року. Холдинг відкрив кредитну лінію на загальну суму до $400 млн з низкою міжнародних фінансових інститутів і установ, включаючи Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР), який виділить чверть необхідної суми ($100 млн).  

Ця новина є знаковою для українського АПК. З одного боку, вона свідчить про готовність іноземних фінустанов кредитувати великі українські агрохолдинги. З іншого, це чергове нагадування про велике кредитне навантаження, яке український АПК обслуговував до війни і по якому має зобов'язання перед інвесторами та кредиторами досі. 

Деякі компанії домовляються з кредиторами про звільнення від погашення основної суми боргу по євробондам. Так, агрохолдинг «Кернел» на початку 2023 року погодив відстрочку по євробондам на $600 млн до кінця червня нинішнього року, хоча продовжив виплачувати відсотки.

Домовився про реструктуризацію умов кредитного договору і «Нібулон», продовживши 2 жовтня строки виплати кредиту, раніше залученого у OTP Bank.

Інші агрокомпанії випускають облігації для закупівлі техніки для проведення посівної або реконструкції тваринницьких потужностей. Так, 3 жовтня група компаній KSG Agro випустила облігації в доларі на $1,5 млн з купоном 7% і на строк в 1,5 роки, а також в гривні на 110 млн грн з купоном 25% на строк в 5 років. 

Все це призводить до зростання боргового навантаження вітчизняного АПК.

«В країнах з розвинутою економікою допустиме співвідношення Net debt/EBITDA [боргове навантаження] може сягати 5 або більше, тоді як для українського агросектору цей показник складає 3», – пояснив голова департаменту стратегії лондонського фінтех-стартапу Finteum Андрій Нестерук.

Згідно з даними зі звітів агрокомпаній, у компанії «Кернел» показник Net debt/EBITDA зріс з 0,9 у 2021 році до 6,8 у 2022 р. За перший квартал він складає 3. В МХП – з 1,9 у 2021 р. зріс до 3,2 у 2022 р., а за перше півріччя 2023 складає 2,3. Краща ситуація в «Астарта» –їхнє боргове навантаження практично не змінилось – у 2021 році показник складав 0,8, за 6 місяців 2023 року – 0,7.

Стрибок показника боргового навантаження в 2022 році для найбільших агрохолдингів пояснюється не збільшенням об'ємів запозичень, а різким зниженням прибутковості в агросекторі в перші місяці війни.

«Агробізнес вже розуміє, що рентабельності в секторі в 30-40% не буде, і що новий Toyota Land Cruiser 200 з виручки вже не купиш. Але він пристосовується навіть до умов нинішнього коливання цін на сільгосппродукцію та зовнішніх факторів, які унеможливлюють її реалізацію, як-от з зупинкою зернової угоди чи багатократним збільшенням логістичних витрат», – зазначає комерційний директор ATOM Finance Сергій Милько.