Зупинімо ходу підробок!

Виробники та постачальники підробних засобів захисту рослин мають бути покарані, адже їхня діяльність - злочин.

Проблема підробок на ринку засобів захисту рослин в Україні не втрачає своєї актуальності впродовж кількох років. Боротьба з нечистими на руку ділками об'єднала практично всіх знаних виробників галузі. Вітчизняний споживач часто-густо не надто прискіпливо ставиться до оригінальності продуктів. Відтак, і має головний біль. Адже підробки можуть становити серйозну загрозу як довкіллю, так і здоров'ю людей. За оцінками фахівців Агрохімічного комітету ЄБА, обсяг ринку фальсифікованих агрохімічних препаратів в Україні перевищує 120 млн доларів.
Світові виробники оригінальних продуктів щороку інвестують мільйони доларів у наукові розробки, покликані вивести на ринок якнайдосконаліший продукт. Натомість нелегальні виробництва не обтяжують себе такими витратами й не переймаються науковим супроводом своїх бізнесових "досягнень". Для них важливо заробити тут і зараз. Аграрій, набивши гулі, звісно, потроху приходить до розуміння того, що працювати треба виключно з оригінальними продуктами. Але фінансова скрута, на жаль, не сприяє тяжінню до якісних препаратів, і забувається народна мудрість: скупий платить двічі. Адже сьогодні, ситуативно зекономивши на засобах захисту рослин, завтра сільгосптоваровиробник не дорахується врожайних дивідендів і в підсумку витратить набагато більше, ніж зекономив.
Агрохімічний комітет Європейської бізнес-асоціації наполегливо бореться за позбавлення ринку пестицидів і агрохімікатів від низькоякісного бруду. Та до перемоги відстань наразі не близька.
Проблему підробок обговорювали учасники чергової прес-конференції, що відбулася наприкінці минулого року в столичному готелі "Опера". Промовці запропонували чимало способів боротьби з фальсифікатом і фальсифікаторами.
Голова Агрохімічного комітету ЄБА, керівник агробізнесу (Україна, Молдова, країни Кавказу) БАСФ СЕ Ханс Бестман зазначив: "Держава має посилити контроль над поширенням підробок і встановити суворіше покарання за торгівлю фальсифікатом. Навіть за недосконалості законодавчої бази політична воля здатна успішно протистояти підробкам".
Директор Департаменту реєстрації та технічного розвитку препаратів ТОВ "Сингента" Людмила Седокур: "За даними ВОЗ, серед усіх забруднювачів навколишнього середовища пестициди займають лише 5%. Однак компанії, що створюють нові оригінальні продукти, чудово розуміють свою соціальну відповідальність. Ми не можемо сказати те саме про виробників генеричних продуктів, а, тим паче, про тих, хто виробляє фальсифікат. Молекули, які є у фальсифікатах, дуже часто супроводжуються небезпечними технологічними домішками. Вони можуть спричинити захворювання на рак, порушення нервового апарату, каліцтва, позбавити людей можливості відтворення. Треба змінити ставлення до цієї проблеми владних структур. В Україні немає потужностей для знищення засобів захисту рослин або непридатних до застосування, або фальсифікованих. Ті, хто виробляє фальсифікат, займаються цинічним диким убивством, спрямованим проти всього народу України. Тому, ймовірно, варто змінювати законодавство й класифікувати таку діяльність як свідомий організований злочин, спрямований проти здоров'я жителів України".
Голова експертної групи з питань боротьби з контрафактом Європейської асоціації захисту рослин Герольд Марті наголосив на потребі злагодженої співпраці між державними органами, бізнесом, правоохоронними органами та митною службою для виявлення й боротьби з підробками.
Олександр Мамуня, старший юрист юридичної фірми "Василь Кісіль і партнери": "Дехто в Україні може сказати, що гравцям на ринку забезпечено всі умови, а також надано всі правові механізми, щоб захищати свої права інтелектуальної власності, зокрема й на агрохімічному ринку. Однак такого ви ніколи на почуєте від тих, хто безпосередньо на цьому ринку працює - компаній-виробників, які розробляють інноваційні засоби захисту рослин. Чому так відбувається? Тому що в Україні процес надання державою дозволу на введення пестицидів у цивільний обіг жодним чином не пов'язаний із дотриманням прав інтелектуальної власності інших осіб. І це є проблемою. Приміром, компанія-виробник звертається до суду й доводить факт того, що певний препарат порушує права інтелектуальної власності. З цим рішенням компанія звертається далі, до Міністерства екології та природних ресурсів України, щоб скасувати державну реєстрацію відповідного продукту. Міністерство, своєю чергою, відповідає, що воно не має підстав для відміни такої реєстрації. Отже, препарат-порушник залишається в цивільному обігу в Україні. Так, певній компанії заборонено його поширювати, продавати й таке інше, але наступного дня з'являється інша компанія і під новою назвою починає його продаж. Ще один приклад: Міністерство екології та природних ресурсів не публікує переліку препаратів, що заплановані для державних випробувань. Це призводить до того, що компанії-оригінатори дізнаються про препарати, що порушують їхні права, лише за фактом наявності підробки на ринку, що, зазвичай, буває запізно. Тому компанія-виробник змушена "ганятися" за цими порушниками, доводити в суді свою правоту. І ми потрапляємо в зачароване коло, коли Міністерство знову ж таки не скасовує реєстрації  препарату. Дана ситуація, вважаємо, є такою, що не сприяє ефективному захисту прав виробників. Саме тому ми запропонували державним діячам кілька способів розв'язання проблеми. Зокрема, перший - це внесення змін до чинної процедури реєстрації препарату, в якій потрібно передбачити підстави для відмови в реєстрації або її скасування за доведеного факту порушення прав інтелектуальної власності. Запропонували також відкрито публікувати переліки тих препаратів, які заплановані для державних випробувань. Порекомендували вивчити досвід фармацевтичної індустрії, де вже публікують перелік препаратів, і той препарат, який не влаштовує власника прав, може бути оскаржений у судовому порядку, тобто буде доведено факт порушення прав інтелектуальної власності. А ще - заявники із фарміндустрії України подають гарантійні листи, в яких зобов'язуються не порушувати прав інших осіб. Коли такий факт доведено в суді, виявляється, що заявник порушує свою гарантію, а відтак, є підстави для скасування реєстрації. Ці способи боротьби з підробками ми запропонували Міністерству екології та природних ресурсів України й деяким органам виконавчої влади. Однак поки що жодних зрушень у розв'язанні цієї проблеми, на жаль, ми не побачили".
Генеральний директор ТОВ "Дюпон Україна" Ігор Тесленко: "Обговорювана проблема набирає актуальності саме в Україні. Нині ми бачимо, що для реалізації фальсифікатів використовують такий потужний інструмент, як Інтернет. Тож проблема стає дедалі серйознішою. Фальсифіковані продукти пропонують за неадекватними комерційними умовами і, якщо прямо зараз звернутися до пошукових мереж, то можна знайти чимало таких пропозицій. Можуть постачати як готовий продукт, так і сировину, можна замовити тару, тарну етикетку. Тобто для пошуку підроблених продуктів не доведеться докладати надзусиль. Отже, без змін у законодавчій базі, без участі правоохоронних органів цю проблему буде вкрай важко подолати. За нашими оцінками, 20-30% усього обігу агрохімічних продуктів становить фальсифікат".
Генеральний директор ТОВ "Байєр" в Україні Тобіас Менне: "Основне джерело контрафактної продукції - Китай. Із 1,5 тисячі китайських заводів з виробництва засобів захисту рослин лише 170 мають принаймні китайську сертифікацію. Нині на українському ринку - величезна кількість китайських підробок, особливо це стосується дрібного фасування".
  Зухвалі дії виробників і продавців фальсифікатів на українському ринку потребують пильної уваги органів внутрішніх справ. Здоров'я нації - у небезпеці! Вкрай важливо, щоб оцінку нечистим на руку ділкам дали передусім покупці засобів захисту рослин. Не варто зваблюватися невисокою ціною деяких підробних препаратів. Треба думати про майбутнє своїх дітей і онуків. Купуйте лише визнану світом продукцію, ефективно захищайте свої посіви й одержуйте високий урожай!

Олексій Рижков