Зміна клімату та низький врожай: як підрив Каховської ГЕС вплинув на аграріїв Херсонщини у 2025 році

2025 рік став роком випробувань для фермерів правобережжя Херсонщини. Вони зібрали низький врожай через посуху та знищену систему зрошення, що стало наслідком підриву російськими військовими Каховської ГЕС, розповів директор Департаменту розвитку сільського господарства та зрошення Херсонської ОДА Дмитро Юнусов.

Відсутність необхідної кількості опадів та зруйнована меліорація призвели до того, що частина полів вигоріла, а аграрії втратили значні обсяги врожаю.

Аномальна спека та втрати

Дмитро Юнусов зазначає, що в регіоні фіксують аномальну спеку та відсутність опадів.

«У цьому році ми фіксуємо аномальну спеку, відсутність опадів, а також зафіксували вже майже 100 000 га повністю знищених врожаїв. Також провели деякі дослідження, вивчили температурні режими, які були до руйнування Каховської ГЕС та після. І вже бачимо, що на декілька градусів температура стала вище, на 1-2°. Ця ситуація дуже вплинула на врожайність культур та структуру посівів нашого сільського виробництва Херсонської області», — говорить Дмитро Юнусов.

Начальник Херсонського обласного гідрометцентру Юрій Кіріяк підтверджує, що цей рік був посушливий, оскільки опадів випала лише третина від норми. Він наголошує на значенні Каховського водосховища:

«Якщо подивитись на супутник 20 років назад і на супутник зараз, тоді ця вся територія була зелена повністю, а зараз вона сіро-жовта. ... Температури знизились на нашій території. Кількість опадів збільшилась практично десь на 40%. Тобто це все вплинуло. Зараз ГЕС немає, й починається інший», — говорить Кіріяк.

Зміна пріоритетів та боротьба за зрошення

Через складні умови аграрії частково змінюють структуру посівів. За словами Юнусова, у деяких районах фермери почали відмовлятися від посіву соняшника, переходячи на технічні культури, як-от льон. Замість зернових частіше вирощують овочі та баштанні.

«Наші аграрії надають перевагу овочам, оскільки на невеликій площі можна заробити більше коштів, саме саджаючи овочі. Для овочів обов'язково зрошення необхідно. Завдання першочергове — це відновити найбільше площ зрошення», — пояснює Юнусов.

Наразі вдалося відновити доступ до зрошення на Інгулецькій зрошувальній системі: 3000 га у 2024 році та понад 1000 га у 2025 році, з планами збільшення площ наступного року.

Найбільше зернових і технічних культур втрачено у Бериславському районі, що територіально найближчий до зруйнованого Каховського водосховища.

Природа відновлюється, але експерти пропонують альтернативу

Водночас, завідувач кафедри ботаніки Херсонського державного університету Іван Мойсієнко, який разом з колегами досліджує дно колишнього водосховища, зафіксував швидке відновлення природи. Науковці прогнозували опустелювання, але дно почало заростати вербами й тополями.

«Зміни відбуваються дуже швидко. За чотири місяці верба росла зі швидкістю 2,8 см на добу. Ніде в літературі ми не знайшли таких показників. Дуже швидко збільшується кількість видів. 30 червня 2023 року було 11, у жовтні — 70. Зараз понад 300 видів. Відбувається відродження Великого Лугу», — каже Мойсієнко.

Іван Мойсієнко, посилаючись на світову тенденцію відновлення природних течій річок, вважає, що відбудовувати Каховську ГЕС не варто, а потрібно шукати альтернативу.

«Ідеальний варіант, коли б ми не перегороджували річку, а створили ряд водосховищ, тому що одного водосховища не вистачить. По типу, як є біля Енергодара. Тобто, щоб зробити окреме водосховище для Каховського каналу, наприклад, для Кримського каналу, для Нікополя, зробити так, щоб не перегороджувати греблею повністю річку. Бо я розумію, що вода потрібна», — говорить Мойсієнко.

Він підкреслює, що такий варіант, де не страждали б ні природа, ні людина, вимагає звільнення тимчасово окупованого лівобережжя Херсонщини.