Зерновий бізнес України: розмірковування, прогнози, пропозиції

Наприкінці липня в Києві, у "Президент-готелі", відбувся щорічний Agro Industry Forum: "Зерновий бізнес України: ціноутворення і побудова ефективної системи збуту". Організатором заходу стала компанія  Meeting Point Ukraine.

Цьогорічні врожайні очікування скромніші, ніж торік, - утім, вельми оптимістичні. В кожному разі, згідно з прогнозами компанії "ПроАгро", які озвучив на форумі її директор Микола Верницький, вал зернових цьогоріч наблизиться впритул до 40-мільйонної врожайної позначки. Великий вал - добре це чи погано? Певно, що аграрні чиновники, зернотрейдери, сільгоспвиробники, продавці агротехнологій матимуть кожен свою відповідь на це запитання. Зворотна пропорційність ціни сільгосппродукції та її валу - явище не нове, цілком прогнозоване. У 2009-2010 роках, за словами голови правління "Рабобанку" (Росія) Тетяни Кроойманс, слід очікувати дальшого зміцнення долара США, що, своєю чергою, зміцнить конкурентні позиції виробників Причорноморського регіону.
Тема аграрного пулу України, Росії і Казахстану нині є чи не найпопулярнішою у спеціалізованих ЗМІ. Природно, що й на Agro Industry Forum йшлося про це питання. Зокрема, президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса підкреслив, що з часом дедалі більше стає відмінностей у законодавчій базі трьох країн. На сьогодні Україна має чимало обмежень, пов'язаних із членством у СОТ. Уніфікації аграрної політики (першочергової умови для функціонування аграрного пулу) різних за ментальністю країн очікувати не варто. А відтак, і розмірковування про аграрний пул, вочевидь, залишаться лише темами для статей у поважних виданнях, а також розмов у бізнесових та урядових колах. Крім того, пан Алекс висловив свою думку щодо ролі держави в розвитку аграрного ринку: "Класична роль держави - арбітр. Арбітражні функції вона має виконувати з допомогою різноманітних важелів: антимонопольних, інтеграційних. Держава не повинна втручатися в бізнес напряму, а має лише задати рамки, в яких гратимуть гравці на ринку. Той факт, що аграрний сектор є цікавим для інвестицій тепер, у кризу, дає нам підстави вважати, що він таким залишиться і в майбутньому.
Дуже важливим є агресивний стратегічний менеджмент і маркетинг нашої продукції за кордоном. На сьогодні держава в цьому плані абсолютно нічого не робить, адже немає в нас за кордоном жодного аграрного аташе, немає центрального маркетингового агентства, до якого можна було б звернутися та одержати маркетингову інформацію".
Щодо ціни на зерно, то аналітики сходяться на думці, що чинниками послаблення ціни цього року стануть висока внутрішня пропозиція, зменшення внутрішнього споживання, нижча собівартість зерна, проблема доступу до елеваторів. Водночас уже справджуються прогнози щодо вищої, ніж торік, якості зерна та більшої питомої частки продовольчого збіжжя.
"Фермери є найголовнішими інвесторами в нашу землю", - вважає голова правління Спілки жінок-фермерів України Людмила Клебанова. Власне, визначення фермера в сучасному бізнес-середовищі доволі розмите. Адже називати фермером особу, яка має в обробітку кілька тисяч гектарів, численний штат працівників, машинно-тракторний парк нової техніки, і так само вважати фермером власника 5 га саду - принаймні некоректно. Хоча, звісно, в глобальному сенсі вони колеги, й не виключено, що власник 3-5 тис. га якраз і починав свого часу з 3-5 га. Втім, питання про найкращого інвестора має найпростішу відповідь: найкращий інвестор - далекоглядний, бо дає можливість своїм грошам не лише ефективно працювати й давати щедрий ужинок у вигляді статків господареві та його найманим працівникам, а й сприяти підвищенню загальної культури рільництва у відповідному регіоні та Україні назагал.
Формат форуму - панельна дискусія - дає змогу почути думку представників практично всіх гравців на зерновому ринку України, а також державних чиновників. Дискусія триватиме й під час другого форуму, який відбудеться наприкінці поточного року.

Олексій Рижков