Зерно піднесли до Олімпу Офіційні погляди сьогодні на аграрне завтра

Кому має належати українська земля? Які ціни можна очікувати на зернові та олійні наступного сезону? Чи приваблива галузь рослинництва для інвесторів? Хто надаватиме послуги зі збирання врожаю наступного року? Відповіді на ці та інші питання намагалися дати учасникам організатори III Міжнародного конгресу "Зерновий Олімп".

На конгресі побувала
Галина Квітка


Треба сказати, слухачі зібралися небайдужі: у залі було понад 400 керівників та фахівців аграрних підприємств, агрохолдингів, представників комерційних компаній, влади, фінансових установ, посольств, інформаційних агентств. З'їхалися люди, для яких державна політика на зерновому ринку, земля, підсумки або врожайні прогнози на наступний рік, світові тенденції та інші аспекти, що розглядалися на заході, без перебільшення, життєво важливі.

Владний позитив
Дізнатися про те, яким бачать наступний сільськогосподарський рік у владних кабінетах, можна було від заступника міністра аграрної політики і продовольства Олександра Сеня. Він вважає сільське господарство однією з головних галузей у нашій державі, запорукою розвитку економіки.
- Днями, - повідомив він із трибуни, - повернувся з Ганновера (Німеччина), де проходила виставка "Агрітехніка". Що мене здивувало і якоюсь мірою вразило - велика кількість там наших виробників. Керівники, спеціалісти їдуть туди, де демонструють найкращу техніку, у пошуках найоптимальніших варіантів технологій, вони працюють над тим, щоб розвивати виробництво. Це дуже добре. До речі, німці це також розуміють, тож з великою увагою поставилися до українців. Приміром, практично на всіх стендах можна було порозумітися якщо не українською, то російською. У рамках виставки було проведено міжнародну конференцію з питань продовольчої безпеки. Основними доповідачами були саме Україна і Росія: це і знаково, і значуще. Більшість міжнародних експертів розглядають нашу країну як великого, потенційно потужного виробника сільгосппродукції. Тож і ми маємо знати собі ціну.
Доповідач так підсумував аграрний рік:
- За 10 місяців цього року, порівняно з 2010-м, - зростання виробництва на 16,6%. Звісно, рік був не таким простим, можливо, зростання якоюсь мірою пов'язане з нарощуванням виробництва зерна, але не тільки. Практично відбулося збільшення за всіма видами рослинництва. До речі, у нас понад 2% зростання продукції тваринництва, причому це досягнення сільгосппідприємств. Щодо продукції тваринництва у нас є питання тільки стосовно молока, але знову ж таки - дивлячись як цю проблему розглядати. Тому що є загальний показник виробництва молока всіма категоріями господарств, є показник виробництва сільгосппідприємствами. Поки що виробництво у сільгосппідприємствах відстає - а це якісне молоко, це товарне молоко - на 9 тис. тонн проти минулого року. Але за жовтень вироблено молока більше, ніж цього самого місяця минулого року, на 10 тис. тонн. Тобто я сподіваюся усе-таки, що тут ситуацію вдасться виправити, хоча проблем тут більш ніж достатньо. Звичайно, сільське господарство є серйозним платником до державної скарбниці, до Пенсійного фонду, зросли обсяги кредитування... Сільське господарство є не споживачем бюджету, а радше, галуззю, яка серйозно його наповнює.
Якщо говорити про сальдо зовнішньої торгівлі, то сільське господарство - єдина галузь, яка забезпечує позитив у зовнішній торгівлі. Тобто ми негативний баланс держави значною мірою виправляємо саме завдяки своїй сільськогосподарській продукції.
Є питання торгівлі. Є питання наповнення бюджету. Мито експортне на всі культури, крім ячменю, знято. Активно йде процес експорту. Тобто ми маємо величезний експортний потенціал, але в межах до 100 тис. тонн на день.
Щодо врожаю, то нині зернових очікуємо в межах 55 млн тонн у заліковій вазі. Звичайно, це найвищий показник за всі роки в Україні. Щодо експорту ячменю - у нас перше місце у світі, по пшениці - шосте, третє - по насінню соняшнику, перше - по олії.

З думкою про Президента
- Те, що намічено в програмі реформ Президента, - це завдання, і воно має бути у цьому році виконано, - вважає Олександр Сень. - Передусім, це земельна реформа. В цьому напрямі ми мусимо приймати якесь рішення і рухатися далі. Мораторій на землю як дамоклів меч висить ось уже який рік поспіль, і ми все очікуємо: буде термін його дії подовжено чи не буде... Це більша проблема, ніж рухатися в якомусь відпрацюванні законодавства щодо ринку землі, який де-факто існує, а де-юре - просто зупинений мораторієм. Щодо ринку землі у Верховну Раду виноситься урядовий законопроект. Основні цілі закону, передусім, - захистити людей і захистити їхні інтереси. По-друге, захистити виробників,  запобігти ситуації, знаєте, як-то кажуть: хтось прийде, хтось скупить... Передбачаються два можливі власники землі - це держава і фізичні особи. Третє питання - забезпечити прозорий рух і взагалі контрольованість землі через закон про кадастр і всі механізми, які будуть із цим пов'язані. Поряд із цим, мабуть, важливішим питанням є не просто розробити механізм "купи-продай" і взагалі - забезпечити, щоб ось усі могли продати. А забезпечити досягнення основної цілі реформи: законом про землю покращити економічний стан сільгосппідприємств. Тому що застава врожаю озимини (чи ще чогось) не дає можливості нормально працювати з банками, не дає реальних механізмів подальшого економічного руху і забезпечення тими коштами, які вкрай необхідні.