Запас міцності

Наприкінці осені — на початку зими основним заняттям торгових компаній стало “вибивання” боргів. Пригадалися часи перебудови з бритоголовими хлопцями, які відвідували боржників. І смішно, і страшно. Так, багато сільгоспвиробників не одержали тих грошей, які очікували за вироблену продукцію. Багато хто, під загальний “шумок”, не платить за послуги й продукцію, отриману на кредитних умовах. Девальвація гривні породила панічні настрої серед населення, бо кожний день бачиш, як твоя зарплатня, якщо ти ще маєш роботу, перетворюється на ніщо. Суцільний песимізм звучить і з блакитних екранів. Але ж “з таким настроєм слона не продаси”, як сказав герой анекдоту, який продав перед цим дику тварину товаришеві за великі гроші, описавши цього “дебошира” як незамінного домашнього помічника. Тож ми вирішили пошукати оптимізму в наших партнерів.

Гривня дешевшає щодня, а імпортну техніку й насіння як купували, так і купуватимуть за валюту в іноземних постачальників. Великі світові концерни-виробники скоротили виробництво порівняно з 2008 роком, який до вересня був фантастично вдалим. Генеральний директор компанії АМАКО Віталій Скоцик зазначив, що ринкова вартість компаній на початок і кінець 2008 року дуже різниться. І після публікації результатів року в січні можна прогнозувати обвал цін на компанії. Загальний спад світової економіки проявиться в Україні навесні, й головним завданням для багатьох компаній буде витримати загальний тиск і зберегти ключовий персонал.
Важко собі уявити, що хтось купуватиме сівалки за 200 тис. євро, бо окупиться вона ой як не скоро. Пан Скоцик пригадав американського фермера, який працював зі старенькою технікою, хоча вважав себе дуже успішним. Він сказав, що не настільки багатий, щоб купувати нові машини. На жаль, багатих аграріїв в Україні теж небагато.
Раніше нову імпортну техніку купували, використовуючи кредитні кошти, які стали нині майже недоступними малим і середнім компаніям, кількість яких катастрофічно зменшується. Дистрибуторам доведеться розраховувати на великі агрохолдинги.
Керівник компанії АМАКО не втрачає оптимізму, бо за правило тут було відвантажувати машини, запчастини, насіння, ЗЗР лише з попередньою оплатою. Тому була можливість створити фінансовий запас міцності, який дасть змогу компанії вистояти. Можливо, в новому році асортимент не розширюватимуть стрімко, але якісні ЗЗР чи насіння будуть потрібні сільгоспвиробникам завжди. Запчастини до техніки й обладнання теж знадобляться. Багато компаній роблять помилку, скорочуючи сервісний персонал. В АМАКО добре розуміють, що забезпечення запчастинами і належним сервісом — основа партнерства й майбутніх продажів. Тому підтримують складські запаси найпопулярніших запчастин.
Життя триває, і потрібно подолати страх перед майбутнім і недовіру до ближнього, щоб не заганяти себе в глухий кут. Партнерські взаємини ніхто не скасовував, тому завжди можна розраховувати на дружню підтримку.
Результати 2008 року продемонстрували вигідність диверсифікованого виробництва: той, хто мав тваринництво, менше постраждав від низьких цін на зернові. Ціни на м’ясо тримаються на досить високому рівні. До речі, через стрибки курсів валют є можливість не побачити багато імпортних товарів на полицях наших магазинів. Це теж шанс для українського товаровиробника. Ще нагальніше стоятиме питання про виробництво біопалива, вирощування ГМК.
Звичайно, розраховувати на манну небесну і те, що ситуація сама собою поліпшиться, не доводиться. Але й панікувати не слід, бо ми працюємо в галузі, яка знову стає найважливішою. Адже коли хочеться їсти, вже не до комп’ютерів і не до відпочинку на островах. Тому в сільгоспвиробників є шанс витримати всі економічні негаразди.

Ольга Сидоренко