За хліб насущний!

В урядових кабінетах зерно роблять майже невиїзним

Питання обмеження експорту зерна КабМін планував розглянути ще до Дня незалежності. Як коментував тоді ситуацію міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, уряд має намір обмежити експорт зерна з 1 вересня і до кінця нинішнього року. До цього терміну за межі країни можна буде вивезти не більш 2,5 млн тонн хлібних культур. Швидше за все, квота не поширюється на 1 млн тонн зерна, що вже перебуває в портах. Не підпадає під експортні обмеження й кукурудза. Зокрема, запропоновано встановити квоту на експорт ячменю на рівні 1 млн тонн, пшениці - 1,5 млн тонн. На засіданні уряду вирішуватимуть питання щодо того, скільки можна вивезти продовольчого зерна, а скільки - фуражу.
За словами міністра, нинішній урожай через погодні умови, що погіршилися, виявився істотно нижчим за прогнозований. "Наступний рік теж буде складним", - передбачає М. Присяжнюк. Адже, зазвичай, після врожайного року (такими були минулий - позаминулий сезони) у наступні кілька років урожаї зернових значно зменшуються. Міністр наголосив, що запровадження в такій ситуації квот на експорт дозволено нормами СОТ і Євросоюзу.
Віце-прем'єр із питань аграрної політики Віктор Слаута теж вважає, що обмеження експорту, яке запланував уряд, відповідає міжнародним вимогам. "Квоти не заборонні", - зазначив віце-прем'єр.
Він повідомив, що з пропозицією запровадити заборону на вивезення зерна до уряду зверталися окремі зерноторговці. Адже в укладених раніше договорах вони законтрактували продати зерно за кордон за нижчими цінами. Тепер воно на світових ринках значно подорожчало, а угоди все одно треба виконувати. Єдиний порятунок для експортерів:  обмеження урядом вивезення зерна за кордон. Тоді ситуацію буде визнано форс-мажором. "Зернотрейдери просто ставали на коліна: рятуйте, і форс-мажор нам робіть", - пояснив їхню позицію Віктор Слаута.
На думку Миколи Присяжнюка, введення квот не позначиться на ціновій ситуації на зерновому ринку. "Ми боротимемося, щоб ціни не знизилися", - сказав він. Міністр нагадав, що уряд встановив ринкові ціни, за якими зерно в аграріїв братиме Аграрний фонд. Зокрема, за продовольчу пшеницю 3-го класу обіцяють давати майже 1520 грн/т. Міністр вважає також, що подорожчання колосових навряд чи призведе до істотного підвищення цін на хліб. А якщо такі умови й сформуються на ринку, то уряд компенсує пекарям кредитні ставки, а Аграрний фонд вийде з інтервенціями борошна.
Водночас сільгоспвиробники, які виступали на спільному засіданні ради Аграрного союзу України та Асоціації фермерів і приватних землевласників України, що відбулася 17 серпня в Києві, взагалі просили уряд утриматися від квотування експорту зерна, вважаючи, що це може знизити ціни на внутрішньому ринку. Своєю чергою, вони пропонували запровадити норму, згідно з якою аграрії можуть продати частину вирощеного врожаю, наприклад, 10% державі, чи підвищити ціну закупівлі продовольчого зерна до 1700 грн/т, а фуражного - до 1500 грн за тонну.
Аграрники наголошували, що після заборони Росією експорту зерна, в України з'явився непоганий шанс не тільки продати його за вигідними цінами, а й зайняти нішу, що звільнилася на світовому ринку.
Натомість Українську зернову асоціацію адміністративні втручання на ринку зерна неабияк стурбували. В оприлюдненому зверненні до прем'єр-міністра України Миколи Азарова, асоціація закликає "не допустити зернової кризи в державі, що є житницею Європи. Члени Асоціації стурбовані планами уряду щодо можливого запровадження обмежень на експорт зернових з України, а також нинішніми перепонами.
Як заявив Микола Присяжнюк, міністр АПК, уряд планує запровадження квот на експорт зернових у розмірі 2,5 млн тонн до кінця 2010 року, і це рішення може бути прийняте й набере чинності найближчими днями.
Міністр заявив також про плани додатково відпустити 1 млн тонн зерна, що вже перебуває в портах. Цей обсяг є недостатнім внаслідок дій державних органів, а особливо Державної митної служби, що іноді прямо суперечать законам України й спрямованi на блокування експорту. Наприклад: запровадження додаткових перевірок, не передбачених законодавством, зволікання з виданням довідок та дозволів тощо.
Так, обсяги зерна, що накопичилися в портах, значно перевищують заявлені міністром, адже на сьогодні 1,1 млн тонн зерна зберігають у портових елеваторах, 400 тис. тонн уже завантажено на кораблі і 360 тис. тонн - у залізничні вагони. Тобто потрібно відпустити 1,9 млн тонн замість одного мільйона тонн.
А ще - ми вважаємо, - що оголошений міністром обсяг експортних квот є безпідставно низьким, тому його запровадження може призвести до вкрай негативних наслідків для ринку та України в цілому:
q спричинить падіння закупівельних цін, що негативно вплине на виробників зерна й може спровокувати суттєве зменшення обсягів посівів зернових наступного року;
q українські й міжнародні зернові компанії зазнають багатомільйонних збитків через невиконання контрактних зобов'язань, простій зафрахтованих суден у портах України, незаплановане зберігання зерна в портових елеваторах та псування збіжжя через неможливість зберігати його у відповідних умовах;
q Україна може найближчим часом втратити майже 1,9 млн тонн зернових, які вже завантажено на кораблі, що простоюють у портах, зберігаються в портових елеваторах, не призначених для тривалого зберігання зерна, й транспортуються залізницею;
q протягом року Україна може втратити ще близько 8-9 млн тонн збіжжя, оскільки потужності сертифікованих елеваторів вистачить на зберігання тільки 29,5 млн тонн зерна за очікуваного врожаї в 40-40,8 млн тонн.
q вкрай негативно вплине на репутацію України, яку сприйматимуть як ненадійного постачальника;
q непередбачуваність державної політики та неринкові методи, які використовують для регулювання ринку, суттєво знизять обсяг інвестицій в аграрний сектор України.
Цьогорічний урожай зернових дає нам можливість з упевненістю стверджувати, що зернова криза Україні не загрожує. Згідно з прогнозами Міністерства агрополітики, Україні вдасться зібрати 40-40,8 млн тонн збіжжя, що повністю задовольнить внутрішні потреби держави за щорічного споживання зернових на рівні 26-27 млн тонн. Ці дані підтверджують також звіти Департаменту сільського господарства США (USDA), згідно з якими Україна має можливості для експорту понад 15 млн тонн зернових, з яких 6 млн тонн пшениці, 4 млн ячменю та 5 млн тонн кукурудзи. Місткість сертифікованих елеваторів в Україні є достатньою для зберігання тільки 29,5 млн тонн зерна. На сьогодні експортовано тільки 1,2 млн тонн зерна, через що постане нагальне питання зберігання решти зернових, тобто 8-9 млн тонн.
Слід звернути увагу, що введення обмежень на експорт зернових прямо суперечить зобов'язанням, які Україна взяла на себе, вступивши до Світової організації торгівлі. Такі дії можуть спричинити суттєве погіршення репутації України в міжнародному середовищі.
Українська зернова асоціація від імені всіх своїх членів просить Вас не запроваджувати жодних обмежень на експорт зернових до 15 вересня, а також зняти всі наявні неформальні обмеження та перешкоди, що унеможливлюють ведення експортних операцій, щоб дати можливість компаніям-експортерам відвантажити хоча б те зерно, що вже зберігається в вагонах, портових елеваторах та на кораблях.
Для розподілу квот ми просимо застосовувати механізм, який було розроблено в 2006-2007 роках спільними зусиллями Української зернової асоціації, Міністерства економіки та Міністерства агропромислової політики. Використання цього механізму пришвидшило б процес розподілу квот серед компаній та задовольнило б як потреби держави, так і потреби учасників ринку. Наголосимо, що минулого разу на його розробку було витрачено понад місяць напруженої роботи.
Просимо також ще раз повернутися до питання розміру квот, оскільки ліміти, які заявив міністр аграрної політики Микола Присяжнюк, є необгрунтовано заниженими, і їхнє затвердження призведе до затоварювання внутрішнього ринку, зниження цін та банкрутства фермерів, а також псування майже 8-9 млн тонн зерна".

Галина Квітка