ЮВІЛЕЙНИЙ ДВАДЦЯТИЙ

Шорічний загальнодержавний конкурс техніків (операторів) з відтворення сільськогосподарських тварин, який відбувся 26 і 27 серпня цього року в Броварському районі на базі Київського обласного державного підприємства з племінної справи в тваринництві, вже 20-й за рахунком. Понад 50 переможців обласних змагань, яких спочатку визнали кращими у районах, приїхали продемонструвати свою професійну майстерність. Своєрідною групою підтримки стали спеціалісти обласних служб племінної справи, які супроводжували їх на конкурс. Спілкування з колегами — операторами зі штучного осіменіння великої рогатої худоби, свиней та овець, з науковцями, які працюють у цій cфері, збагатило конкурсантів новими знаннями. І тому, без перебільшення, на думку учасників, такий захід — справжнє професійне свято.

Мабуть, не зайве згадати, що метод штучного осіменіння сільськогосподарських тварин розробив у 1902 р. російський учений Ілля Іванович Іванов. А у 1947 р. український вчений Ігор Васильович Смирнов відкрив здатність статевих клітин зберігати свої біологічні властивості в замороженому стані. І вже у 1951 р. у Харківському НДІ тваринництва Лісостепу і Полісся було одержано перше теля від осіменіння корів глибокозамороженою спермою бугаїв-плідників. У 1962 р. академік УААН Федір Іванович Осташко створив виробничі технології довготривалої кріоконсервації та застосування заморожених статевих продуктів у системі великомасштабної генотипової селекції тварин та розробив інструменти маноцервікального способу осіменіння корів і телиць. У 1975 р. в Україні засновано Інститут розведення і штучного осіменіння тварин. У 1980 р. — Центр із трансплантації ембріонів, і вже через три роки за цим методом в Інституті тваринництва УААН (Харків) одержано перше теля.

У галузі свинарства в 1950 р. академік Олександр Васильович Квасницький розробив фракційний метод осіменіння свиней і прилад для цього. Пізніше його учень, академік УААН Віктор Федорович Коваленко, виготовив новий універсальний прилад для проведення фракційного і нефракційного методів осіменіння.

Завдання якнайширшого впровадження розробок учених в практику взяла на себе племінна служба, історія якої розпочалася в 1928 р. В Україні після низки реорганізацій у 1993 р. було створено Національне об’єднання із племінної справи у тваринництві — Укрплемоб’єднання.

У 2003 р. техніки штучно осіменили в усіх категоріях господарств 2439,5 тис. корів і телиць (або 58% загального поголів’я); 111,5 тис. голів свиноматок (18,4% усього осіменених); 11,5 тис. голів вівцематок (8% усього осіменених). Кращі результати минулого року досягнуті в господарствах ВАТ “Племінний завод “Чумаки” Дніпропетровського району Дніпропетровської області, де вихід телят на 100 корів — 103 голови; в АТЗТ “Екопрод АТ” Волноваського району Донецької області цей показник становить 106 голів.

Одне із завдань загальнодержавного конкурсу операторів із відтворення сільськогосподарських тварин — показати важливість і ефективність племінної справи у тваринництві. Складались змагання з трьох етапів. Кожний учасник одержував обліковий лист, щось на зразок заліковки у студентів.

Під час I етапу оцінювались у балах санітарна та теоретично-професійна підготовка оператора, практичні результати його роботи в господарстві, зафіксовані в журналі осіменіння тварин. Оцінювалось і ведення самого журналу.

II етап — підготовка оператора до роботи (форма одягу); зберігання сперми, приладів, обладнання та матеріалів (все повинне бути стерильним і перебувати у відповідних місцях); приготування розчинів, тампонів, серветок; розморожування сперми (t° 38°C); оцінка сперми під мікроскопом.

III етап — підготовка інструментів, тварин і безпосередньо штучне осіменіння. Для цієї мети відбракували кілька корів голштинської породи з вадами статевих органів, щоб оператор визначив і це. До речі, учасники конкурсу користувались найпоширеним у світі методом — ректоцервікальним, — який уже після першого осіменіння дає 65–70% запліднень. А інструменти для нього розроблені українськими вченими у 70-х рр.

Конкурсанти дуже хвилювались, хоча і відзначили доброзичливість “приймальної комісії”. Серед її членів провідні в Україні фахівці з питань біотехнології відтворення сільськогосподарських тварин. Лише кілька імен: голова суддівської колегії — Валерій Петрович Буркат, академік-секретар відділення зоотехнії УААН, директор інституту розведення і генетики тварин; його заступник на конкурсі — Андрій Петрович Кругляк, генеральний директор товариства “Генетичні ресурси”. Член суддівської колегії Віктор Федорович Коваленко, академік, завідувач відділу Полтавського інституту свинарства; проректор Дніпропетровського аграрного університету, професор Григорій Григорович Харута та ін.

Голова лічильної комісії Анатолій Миколайович Литовченко, заступник начальника Держдепартаменту ринків продукції тваринництва з Головною державною племінспекцією, начальник Головної держплемінспекції розповів, що починаючи з 2002 р., було проведено державну атестацію 2437 суб’єктів племінної справи, їм присвоєно статуси селекційних центрів, які визначились регіонально; підприємств, об’єднань з племінної справи у тваринництві. Є господарства, що мають по декілька статусів. Одне з них — “Борки” Інституту птахівництва (Харків), у нього їх аж 9, тому що утримує колекційні стада птиці: батьківські, прабатьківські, чисті лінії. У свою чергу конкурсна комісія вирішує кому, скільки і на яку саме програму треба виділити коштів. Адже з Держбюджету фінансується Програма селекції у тваринництві, розрахована до 2010 р., і нині планується збільшення надходжень коштів на неї щонайменше у чотири рази. Із свого боку, Державна племінна інспекція покликана перевіряти, контролювати, як саме ведеться облік племінної худоби, чи є незалежний облік продуктивності, незалежна оцінка типу худоби тощо, куди йдуть кошти, зрештою, наскільки відповідає те, що зафіксовано в документах, тому, що є у дійсності.

Анатолій Миколайович зазначив, що законодавча база для племінної роботи у тваринництві достатня, завдяки цьому впровадили ліцензування і сертифікацію племінних генетичних ресурсів. Третій рік ведеться Державний племінний реєстр, де зазначені координати господарств і продуктивність стада, яке там утримується, його зоотехнічні, виробничі параметри, реалізація племінної худоби за роками. Ті господарства, які не відповідають вимогам (цього року — 154), з реєстру виводяться. Четвертий рік спермопродукція до використання допускається через каталог, який видається щороку. У ньому зазначені бугаї-плідники, продуктивність їх дочок.

Серед цифр, які навів А.М.Литовченко, і така: у більшості держав понад 80% корів у молочному скотарстві осіменяють штучно, у нас ця цифра на рівні 60%, хоча для впровадження штучного осіменіння сільськогосподарських тварин створено 9249 пунктів штучного осіменіння, з яких цією роботою в приватному секторі займається 8819 (з них 1058 створено минулого року). Багато уваги приділяється кадровому забезпеченню. З 9600 операторів із відтворення 46% мають вищу і середню спеціальну освіту. На обласному рівні існує система підготовки кадрів: школи підвищення кваліфікації, курси з перепідготовки середньої ланки. І ось такий конкурс.

Як відзначали всі його учасники, з якими довелось спілкуватись, хвилювання було величезне, але нагородою стали не лише призи, які одержали усі, а й нові знання. До того ж, усім учасникам конкурсу автоматично присвоюється перший клас кваліфікації з відповідною (до 20%) надбавкою до заробітної плати. А медалі чемпіонів і перехідні кришталеві кубки за перші місця цього разу вибороли: серед операторів із штучного осіменіння корів і телиць — Надія Андріївна Козенко (господарство “Чайка” Київської області); серед операторів із штучного осіменіння свиноматок — Ніна Флоріанівна Смолій (господарство “Племсервіс” Полтавської обл.); серед операторів із штучного осіменіння вівцематок і ярок — Любов Володимирівна Авраменко (господарство ім. Леніна Херсонської області).

Вікторія ВОЛОШКА