Їжу майбутнього готуватимуть з багаторічних пшениці, рису та кукурудзи

Населення планети починає звертати все більше уваги на користь продуктів. Українці теж їдять не так, як їли наші пращури. Фермерам доведеться підлаштовуватись під віяння часу.

Дарія Лосєва з Myhelix - українського стартапу, розповіла про результати аналізу даних ДНК людини і на їх основі дає рекомендації щодо правильності індивідуального харчування, пише propozitsiya.com з посиланням на carefield.com.ua.

Харчові зміни відбуваються шалено навіть на генетичному рівні. Народжуються діти з захворюваннями, як целіакія - повна неможливість засвоювати глюнет - білок, який міститься в злакових. Інші новонароджені зовсім не засвоюють лактозу, навіть ту, що містить молоко своєї матері.

Це новий виклик для вчених. І вони намагаються з'ясувати, як треба харчуватись, щоб залишатись здоровим.

Дослідження показують, що хвороби частіше розвиваються у тих людей, які відійшли від споживання продуктів, характерних для своєї місцевості. Це частіше всього трапляється при переїзді в іншу країну.

Це означає, що харчування майбутнього повинно бути схоже на звичні повсякденні продукти. Наприклад, якщо наш організм пристосований для перетравлювання твердої їжі, то без неї він може дати збій, що призведе до розвитку хвобор.

Тенденції показують, що найбільше розвиватиметься функціональна їжа. На вигляд це будуть звичні продукти, але вони будуть містити додаткові поживні елементи.

Можливо, в майбутньому технології самі будуть визначати, що нам їсти на сніданок, обід, або вечерю. Та замовлять і транспортують їжу з супермаркету до холодильника.

Вчені вже розвивають нові способи виявлення сильних та слабких сторін організму людини. Та вчаться визначати, які елементи, мінерали та вітаміни їй можуть бути необхідними, щоб позбутися розвитку ймовірних хвороб.

Сучасний приклад функціональної їжі - дитяче харчування. Згодом ми будемо мати продукти з урахуванням кожного сегмента населення.

Їжу будуть і надалі отримувати із природних джерел. Але спосіб її приготування може змінитись. NASA для своїх астронавтів з 2013 року розробляє технологію друкування їжі на 3D принтері. Виглядати вона може так само, як і звичайна. Але при бажанні можливо змінювати її смак та колір, а також інгредієнти по замовленню лікарів або особистої дієтичної потреби.

Дешевший сегмент може складатися з аналогів харчових  пакетів, які астронавти NASA використовують вже зараз. Це поживні енергетичні батончики, печива або зневоднені закуски.

Однорічні рослини можуть стати багаторічними. Мова йде про пшеницю, рис, кукурудзу, що забезпечують більше 70% раціону людей. Якщо це вдасться, створення багаторічних зернових культур дозволить економити добрива, гербіциди і пальне. Світове сільське господарство стане більш стійким.

Журнал Science опублікував статтю з прогнозом, що ці сорти вдасться вивести через 20 років. В даний час робота по виведенню багаторічних зернових ведеться в Аргентині, Австралії, Китаї, Індії, Швеції та США.

Рис з протеїном. Щоб зробити страви з нього більш поживними, вчені розробляють рис, збагачений білком. Він підійде для приготування сировини, як рисове молоко або мука, чи готових продукти.

Ферми комах. Утримувати худобу буде все дорожче, на всіх м'яса не вистачить. До того ж скотарство негативно впливає на екологію. Вихід - перехід від скотарства до вирощування комах. Ферми вже активно розвиваються в Голландії і США. Серед вирощуваних особин – цвіркуни, оси, сарана, гусениці, коники, мурахи. Не обов'язково їсти комах у їх початковому вигляді. З них виготовляють протеїнову муку, з якої роблять стейки, бургери або навіть картопляне пюре.

М'ясо з пробірки. Інша альтернатива отримання того ж стейку - штучно вирощена тканина, яка ніколи не була частиною живого створіння. Основою для м'язових тканин слугують стовбурові клітини, які беруться у живої худоби. Клітини поміщають в поживне середовище-сиворотку, де вони починають ділитись. В результаті з пробірки можна отримувати тонни м'яса.  Наразі, собівартість кілограма м'яса з пробірки тепер складає $80.