За перші 28 тижнів сезону 2025/2026 років, що охоплюють період з 1 липня по 11 січня, країни Європейського Союзу зменшили закупівлю зернових культур із-за кордону на 26%. Загальний обсяг імпорту склав 12.75 мільйона тонн. Статистика свідчить про зміну структури постачальників та втрату Україною часток у деяких ключових сегментах.
Найбільше європейські країни імпортували кукурудзу — 8.87 мільйона тонн, хоча цей показник на 19% менший порівняно з минулим роком. Головними продавцями стали Бразилія, яка зайняла 33.2% ринку, та США з часткою 32.8%. Україна опинилася на третьому місці, забезпечивши 27.1% поставок. Аналітики зауважують, що частка української кукурудзи поступово знижується, оскільки ЄС намагається диверсифікувати канали імпорту та орієнтується на простішу логістику.
Ще суттєвіше скоротився імпорт пшениці — на 52%, впавши до позначки 2.2 мільйона тонн. Через таке падіння попиту Україна втратила у фізичному вимірі близько 2.5 мільйона тонн експорту. Наразі лідером у цьому сегменті стала Канада, яка покриває 40% імпорту ЄС. Україна займає другу позицію з часткою 22%, а замикає трійку лідерів Молдова з 18%.
Спад закупівель зафіксовано і серед олійних культур. Імпорт ріпаку зменшився на 42% (до 1.94 мільйона тонн), а соєвих бобів — на 14% (до 6.61 мільйона тонн).
Попри загальне зменшення обсягів торгівлі, Україна залишається беззаперечним лідером у постачанні ріпаку, контролюючи 58.8% європейського імпорту, та соняшникової олії, де частка сягає 92.5%. Водночас вітчизняні виробники втрачають позиції у сегменті шротів, зокрема соняшникового та ріпакового.