Євросоюз нині є найбільшим у світі регіональним споживачем ГМ культур

Усі держави об’єднаної Європи мають індивідуальні правила та відповідні органи, що їх регулюють питання, які стосуються ГМ, у межах своєї території. А директива, ухвалена позаторік Європарламентом, дала набагато більше свобод і повноважень в ухваленні рішень про вирощування генетично модифікованих культур на своїй території. Детальніше розповіла експерт аграрного ринку Марія Колесник, пише propozitsiya.com з посиланням на газету "АгроМаркет".

Згідно з правилами, що набули чинності у квітні 2015-го, кожна країна ЄС сама вирішує, чи дозволяти вирощувати на своїй території кожну конкретну ГМ рослину, звісно ж, за наявності попереднього висновку щодо її безпечності (загалом у 19 країнах Євросоюзу вирощування ГМ культур є забороненим). Щоправда, частку використання й торгівлі ГМО країни - члени ЄС самостійно не вирішують - запровадження такого права може спричинити відновлення прикордонного контролю між країнами ЄС та призвести до великих втрат в аграрному секторі об’єднаної Європи.

Втім, окремі прецеденти свідчать про цікаві тенденції в лавах ЄС. Скажімо, консервативна партія, що прийшла на останніх виборах до влади в Польщі, прагне запровадити повну заборону будь-яких ГМ продуктів на своїй території. Цей намір - питання не нове для Польщі й водночас доволі популярне серед населення. Проте все ж таки цього року було подовжено мораторій на заборону використання ГМО кормів на території цієї країни до 1 січня 2019 року. Це вже третє відтермінування заборони (перший раз - 1 січня 2013-го, другий - 1 січня 2017-го).

Євросоюз, як відомо, імпортує дуже великі обсяги ГМ кормів. За потреби від 35 до 40 млн т умовної сої на рік власне виробництво ЄС забезпечує лише 1,5 млн т. Тож європейський сектор тваринництва залежний від імпорту з третіх країн.

Соєві боби й соєве борошно імпортують переважно з країн, де відсоток ГМ сої сягає 90%. Найбільший виробник м’яса птиці у ЄС - Польща - імпортує близько 2 млн т соєвого шроту переважно з країн Південної Америки. Близько 98% цього продукту - з генетично модифікованої сої. Вартість кормів становить приблизно 60-70% усієї вартості продукції птахівництва, тому заборона на використання ГМО у цій країні може спричинити катастрофічні наслідки.

Отже, хоч як це дивно, попри найжорсткішу політику щодо ГМ культур, Євросоюз нині є найбільшим у світі регіональним споживачем такої продукції.