Що входить у вартість хлібу? Багато, абсолютно не пов`язаного з ним. - В. Пинзеник

При покупці того ж хліба, крім очевидної і зрозумілої оплати продукту, покупець водночас платить й за багато чого іншого, абсолютно не пов’язаного з хлібом, наприклад, за освіту, медицину, оборону та інше. Бо крім ціни хліба громадяни ще сплачують ПДВ, а точніше сплачують через цей податок уже згадані «безоплатні» послуги. Сплачуючи ПДВ чи інші податки, невідомо, на які цілі в кінцевому рахунку підуть ці гривні. Бо така природа бюджету. Це кошик, а ще простіше – «общак» усієї української громади, розповів народний депутат України Віктор Пинзеник, пише propozitsiya.com з посиланням на lb.ua.

Він підкреслив, що дана обставина (відсутності прямої прив’язки оплати) не міняє суті. Бо не буває нічого безоплатного, за все треба платити. Усім, всі громадяни України завжди це робили і роблять. Минулого, 2016 року, кожен з нас заплатив тільки 5,5 тис. грн. ПДВ, що більше прибуткового податку – в середньому 3,3 тис. грн на людину.

«Нав’язувана нам політика «безоплатності» реально обходиться всім багатократною платністю. Перший раз ми платимо за «безоплатну» медицину, сплачуючи податки. Другий раз платимо, коли чиновник знаходить схеми, як дорожче купити ліки чи отримати відкати на будівництві лікарні або школи. Ці гроші йдуть у чиїсь кишені, минаючи медицину, хоча у звітності проходять як видатки на медицину. Третій раз ми платимо під час візиту до лікаря системи «безоплатної» медицини», - пояснює нардеп.

Він впевнений, що неправильність системи і в тому, що платна «безоплатність» по-різному стосується нас. Бо одні відвідують заклади, де є краще обладнання і навіть безоплатні медикаменти, інші не бачать ні першого, ні другого.

«Очевидно, є необхідність пояснити, як і хто платить податки, наповнює наш спільний український казан. Бо це допоможе краще зрозуміти феномен «безоплатної платності», - підсумував В. Пинзеник.