Україна продемонструвала хороший прогрес у сфері сільського господарства та розвитку сільських територій і підвищила рівень підготовленості за цим напрямом. Про це йдеться у щорічному Звіті Європейської Комісії щодо України в межах Пакета розширення ЄС за 2026 рік.
За переговорним розділом 11 «Сільське господарство та розвиток сільських територій» оцінка України зросла з рівня між початковим і певним до певного рівня підготовки. Цей напрям увійшов до десяти переговорних розділів, за якими Єврокомісія відзначила хороший або дуже хороший прогрес протягом звітного періоду.
Серед ключових результатів Єврокомісія назвала формування законодавчої основи для запровадження механізмів Спільної аграрної політики ЄС. Зокрема, йдеться про створення правових передумов для функціонування Виплатної агенції, розвитку Інтегрованої системи адміністрування та контролю (IACS) і Мережі даних про сталість фермерських господарств (FSDN).
Також позитивно оцінено реалізацію Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій до 2030 року та роботу над впровадженням європейських інструментів управління аграрною підтримкою.
«Оцінка Європейської Комісії підтверджує, що Україна послідовно рухається до впровадження європейських стандартів в аграрній політиці. Навіть в умовах повномасштабної війни ми продовжуємо системні реформи, формуємо необхідну законодавчу базу та розбудовуємо інституції. Наше завдання — забезпечити повноцінне функціонування цих механізмів, щоб українські аграрії могли працювати за прозорими та зрозумілими правилами, а система державної підтримки відповідала європейським принципам», — зазначив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький.
Одним із напрямів змін залишається цифровізація аграрного сектору. Державний аграрний реєстр забезпечує сільгоспвиробникам доступ до програм підтримки та є одним з інструментів розвитку сучасної системи адміністрування аграрної політики.
Певний прогрес України Єврокомісія відзначила також за переговорними розділами 12 «Безпечність харчових продуктів, ветеринарна та фітосанітарна політика» і 13 «Рибальство та водний промисел». За першим розділом Україна зберігає середній рівень підготовленості, за другим — певний.
Серед результатів у цих сферах — розвиток електронної сертифікації, вдосконалення ветеринарного та фітосанітарного контролю, а також впровадження цифрових інструментів у рибному господарстві.
Серед подальших пріоритетів Єврокомісія визначила забезпечення операційної спроможності Виплатної агенції, розвиток систем адміністрування та контролю аграрної підтримки й продовження гармонізації національного законодавства з правом ЄС.
«Європейська інтеграція аграрного сектору — це не лише виконання законодавчих зобов’язань. Це створення сучасної системи управління, підтримки виробників та розвитку сільських територій. Ми прагнемо, щоб українські аграрії отримали всі можливості для ефективної роботи на єдиному європейському ринку, а наша продукція ставала ще більш конкурентоспроможною», — наголосив Тарас Висоцький.
Загалом у звіті за 2026 рік Єврокомісія зафіксувала підвищення рівня підготовленості України за дев’ятьма переговорними розділами.