ЄС скорочує імпорт зерна: Україна втрачає частку в зернових, але домінує на ринку олії

За перші 29 тижнів поточного сезону, з 1 липня 2025 року по 15 січня 2026 року, загальний імпорт зернових культур до Європейського Союзу впав на 28 відсотків і становить 13,1 мільйона тонн. Зниження зачепило всі основні культури: закупівлі жита скоротилися на 99 відсотків, ячменю — на 63 відсотки, пшениці — на 44 відсотки, кукурудзи — на 19 відсотків, а вівса — на 9 відсотків. На європейському ринку посилюється тенденція до скорочення імпорту з України на користь інших постачальників.

У сегменті кукурудзи лідерство перехопили США з часткою 33,7 відсотка та Бразилія, яка займає 32,1 відсотка ринку. Частка України зараз становить 27 відсотків, що майже вдвічі менше порівняно з минулорічними 57 відсотками. В імпорті м’якої пшениці, який знизився до 2,24 мільйона тонн, Україна утримує 21,4 відсотка, поступаючись Канаді з її 40,3 відсотками. Найвідчутніше падіння зафіксовано в поставках ячменю, де українська частка обвалилася до 5,1 відсотка проти колишніх 49,2 відсотка.

Імпорт насіння олійних культур також продемонстрував падіння на 24 відсотки — до 9,1 мільйона тонн. Зокрема, закупівлі ріпаку впали на 41 відсоток, а соняшнику — на 23 відсотки. Попри загальний спад, Україна впевнено зберігає лідерство в сегменті ріпаку, забезпечуючи 55,3 відсотка всього імпорту до ЄС, що становить 1,15 мільйона тонн.

На ринку шротів зафіксовано просідання на 11 відсотків. Поставки соняшникового шроту знизилися на 41 відсоток. Тут Україна має 22,6 відсотка ринку (174,4 тисячі тонн), поступаючись Аргентині, частка якої становить 64.4 відсотка. У постачанні ріпакового шроту домінує Канада з показником 77,3 відсотка, тоді як українська частка складає 13 відсотків.

Найміцніші позиції українські виробники утримують у секторі рослинних олій. Хоча загальний імпорт олій до ЄС знизився на 5 відсотків, Україна продовжує домінувати на ринку. Її частка в імпорті соняшникової олії становить 92,3 відсотка (870 тисяч тонн), ріпакової — 68,6 відсотка (191 тисяча тонн), а соєвої — 48,1 відсотка (151 тисяча тонн).

Аналітики зазначають, що незважаючи на падіння у зерновому сегменті, Україна зберігає позиції у продуктах переробки. Цьому сприяють конкурентна логістика та стабільність поставок продукції.