Язик до Києва доведе, а “Пропозиція” — до Ганновера

Уважний читач журналу вже звик до щорічних розповідей про новинки сільгоспмашинобудування з Ганновера. Ось і цього року організатор виставки “Агрітехніка’2003” — компанія Deutsche Landwirtschafts-Gesellshaft — запросила нас на спеціальні Дні для фахівців та преси. Але цього разу виставку відвідав ще й призер розіграшу серед передплатників журналу “Пропозиція” Михайло Мазур із с. Городище Козівського району Тернопільської області.

Михайло Васильович — господар-одноосібник. Його сім’я, а має він дружину і дві доньки-школярки, обробляє 10 га. До фермерування йшов довго. Ще в школі здобув спеціальність шофера-тракториста, під час служби в армії — кіномеханіка. Пізніше закінчив культосвітнє училище і 11 років працював завідувачем сільського клубу. Нести культуру в маси — діло, звісно, цікаве, але, на жаль, малооплачуване. І виростити та вивчити доньок на зарплатню завклубом — річ нереальна. Тож і вирішив пан Михайло у нелегкий час реформування земельних відносин зайнятися сільгоспвиробництвом. Мав гектар городу біля садиби, через кілька років додав до нього ще два — батьківських, після виходу Указу Президента “Про паювання земель” узяв пай дружини, яка працювала в колгоспі. За “традицією”, ці останні 2 га так просто не віддавали — довелося відстоювати свої права в суді. А тут і батьки отримали паї — утворилася земельна ділянка близько 10 га. Порівняно зі “світовою революцією” це не так уже й багато, але бодай елементарна техніка й обланання, щоб обробити цю площу, була потрібна. Про Михайла Васильовича кажуть, що він майстер на всі руки. І підтвердженням тому є трактор, який потрапив до рук нового господаря вже “доволі підтоптаним” і якого той зібрав і довів до ладу власноруч. Так у господарстві з’явився трактор ПМЗ, потім Т-150, якого батьки отримали як частину паю, ще пізніше — вантажний автомобіль ГАЗ-53. Самотужки придбати комбайн не подужали, тому поки що збирають урожай “Нивою”, що є власністю двох родин: Михайла Васильовича та його двоюрідної сестри.

Як людина освічена за будь-яку справу наш призер береться грунтовно. Тому й журнал “Пропозиція” почав передплачувати. Адже тут є інформація і про сучасні технології виробництва продукції рослинництва, і про методи захисту рослин. Михайло Васильович дотримується сівозміни. Вирощує сортову картоплю, яка цього року порадувала добрим урожаєм: бульби були вагою до 920 г. Одна проблема — реалізувати таку картоплю важче, бо покупці зазвичай побоюються, що велика картоплина зачасту порожня чи гнила всередині. Проте голландський сорт, якому віддав перевагу пан фермер, його не підводить. Зернові (пшениця, ячмінь, гречка) через несприятливі погодні умови були не вельми добрими. Нещодавно господар почав вирощувати цукрові буряки на давальницьких засадах за домовленістю з місцевим цукровим заводом. Урожайність — близько 400 ц/га.

За рахунок прибутків від реалізації продукції рослинництва розширюється матеріальна база господарства. З’являється можливість придбати новіше обладнання. Є можливість узяти землю в оренду, навіть без орендної плати. Проте не ризикує Михайло Васильович працювати на позичені гроші. Відсотки за користування кредитами високі, впевненості у завтрашньому дні, на жаль, немає і через залежність сільського господарства від природних катаклізмів, і через нестабільність законодавства.

Певна річ, хотілося б мати підтримку від держави, адже багато селян мають бажання працювати на землі, але не мають елементарних засобів для її обробітку. Багато колишніх зоотехніків просто не знають, як правильно її обробляти. То, може, журнал “Пропозиція” хоч якось стане у нагоді тим, хто, як Василь Миколайович Мазур, не нарікає на долю, а просто працює. Такі люди заслуговують на повагу й підтримку. Тому й приємно було дарувати йому як передплатникові журналу поїздку до Німеччини, організовану нашим добрим партнером — Центром Ділових Поїздок.

Для Михайла Васильовича ця поїздка була справжнім сюрпризом. Про виграш йому повідомили односельці, які дивилися телепередачу “Магазин на околиці”. Спочатку не повірив, перемога здавалася несправжньою. Тільки в Ганновері відчув себе володарем призу. “Агрітехніка” вразила його масштабністю, низкою цікавих ідей, блиском інновацій. Центр Ділових Поїздок організував для групи українських аграріїв екскурсії на стенди провідних машинобудівних компаній світу, де можна було докладніше дізнатися про тонкощі експлуатації техніки та обладання. Відвідали й фермера, який поділився досвідом вирощування зернових та буряків. Тут і народилася у Михайла Васильовича ідея попрацювати в Німеччині, повчитися раціонально використовувати землі, дізнатися про ефективні технології виробництва. Тож нехай збуваються його мрії.

Журнал “Пропозиція”, зрозуміло, не в змозі забезпечити здійснення всіх сподівань, проте обіцяє тішити своїх передплатників не лише цікавою та корисною інформацією, а й несподіваними подарунками.

Детальніше про інновації на “Агрітехніці’2003” читайте в розділі “Техогляд”.
Ольга Сидоренко,
Ганновер