Як запобігти «митарствам» від митарів (мистецтво самооборони)

Вітчиз­ня­ний бізнес, у то­му числі й аг­рар­ний, до­волі ча­с­то по­тер­пає че­рез надмірну кількість пе­ревірок — від МВС до Міндо­ходів. Як по­ка­зує сум­на ста­ти­с­ти­ка, по­дат­кові ор­га­ни (на відміну від внутрішніх) допіка­ють найбільше, по­си­ла­ю­чись на «свої» за­ко­ни, підза­конні ак­ти та рішен­ня. Що ж ро­би­ти, ко­ли не­про­хані гості ври­ва­ють­ся до ва­шої «ха­ти»?

В. Ко­вальсь­кий,
пар­ла­ментсь­кий ог­ля­дач
Cпеціаль­но для жур­на­лу «Про­по­зиція»

Іме­нем… По­ло­жен­ня!
Як пра­ви­ло, у своїй діяль­ності ор­га­ни по­дат­ко­вої служ­би ке­ру­ють­ся «По­ло­жен­ням про Міністер­ст­во до­ходів і збо­рів Ук­раїни», яке закріпле­но пре­зи­дент­сь­ким ука­зом №141/2013 від 18 бе­рез­ня 2013 р.
Згідно з цим до­ку­мен­том, Міндоходів от­ри­ма­ло до­сить ши­рокі по­вно­ва­жен­ня у сфері за­без­пе­чен­ня дер­жав­ної по­дат­ко­вої та мит­ної політи­ки (в ча­с­тині адміністру­ван­ня по­датків і збо­рів). Йдеть­ся, по суті, про ще од­ну су­пер­бю­ро­кра­тич­ну струк­ту­ру, яка пе­ре­бра­ла на се­бе ле­во­ву ча­ст­ку по­вно­ва­жень Мін­фіну з ме­тою ефек­тивнішо­го ви­би­ван­ня коштів із бізне­су, по­си­ла­ю­чись на «бо­роть­бу з пра­во­по­ру­шен­ня­ми» (особ­ли­во під час на­пов­нен­ня дер­жав­ної скарб­нич­ки).
Що­до поліцейсь­кої функції Міндо­ходів яс­к­ра­во свідчить п. 4 По­ло­жен­ня: по­дат­кові ор­га­ни ор­ганізо­ву­ють арешт май­на плат­ників по­датків, зу­пи­ня­ють ви­дат­кові опе­рації на ра­хун­ках у бан­ках, за­сто­со­ву­ють фінан­сові санкції (до плат­ників єди­но­го вне­ску), кон­тро­лю­ють по­га­шен­ня по­дат­ко­во­го бор­гу та стяг­нен­ня не­спла­че­них сум єди­но­го вне­ску, іні­ціюють су­дові про­це­ду­ри бан­крут­ст­ва, стя­гу­ють ко­ш­ти у разі не­ви­ко­нан­ня зо­бов’язань зі спла­ти мит­них пла­тежів, про­во­дять опе­ра­тив­но-роз­шу­ко­ву діяль­­ність і до­су­до­ве розсліду­ван­ня, роз­шу­ко­ву­ють підо­зрю­ва­них осіб (під­приємців)...
Особ­ли­во не­без­печ­ним для бізне­су є підп. 58 п. 4 По­ло­жен­ня: у ньо­му на­го­ло­шується на то­му, що Міндо­ходів «вжи­ває за­ходів для ви­яв­лен­ня, аналізу та пе­ре­вірки фінан­со­вих опе­рацій, які мо­жуть бу­ти пов’язані з ле­галізацією (відми­ван­ням) до­ходів, одер­жа­них зло­чин­ним шля­­хом або фінан­су­ван­ням те­ро­риз­му». Звернімо ува­гу на фра­зу — «мо­жуть бу­ти пов’язані». Ви­хо­дить, що співробітники Міндоходів здатні за­бло­ку­ва­ти будь-які фі­нан­­сові опе­рації, по­си­ла­ю­чись не на рі­шен­ня су­ду і навіть не на по­ру­шен­ня кри­міна­ль­ної спра­ви, а ли­ше на свої вер­сії та при­пу­щен­ня що­до ймовірності зло­чинів чи те­ро­риз­му?!
Як не див­но, ок­рес­ли­ти чіткий і по­в­ний пе­релік по­вно­ва­жень та­ких кон­тро­лерів не­мож­ли­во. Ад­же во­ни та­кож здійс­ню­ють «інші, виз­на­чені за­ко­на­ми Ук­раїни по­вно­ва­жен­ня, по­кла­дені на Мін­до­ходів» (підп. 73 п. 4 По­ло­жен­ня). Про які са­ме за­ко­ни йдеть­ся, як­що Міндоходів й досі не от­ри­ма­ло «сво­го» за­ко­ну? Ви­пра­ви­ти цю по­мил­ку на­ма­га­ли­ся че­рез По­дат­ко­вий ко­декс, але тільки ча­ст­ко­во: у розд. 18-2 ПК зга­дується ли­ше про по­дат­ко­ву міліцію, а про са­ме Міністер­ст­во до­ходів — ні сло­ва.
У Криміна­ль­но-про­це­су­аль­но­му ко­дексі та­кож не­має жод­ної згад­ки ані про Міндо­ходів, ані про по­дат­ко­ву міліцію (там є ли­ше до­волі роз­ми­та фра­за про ор­га­ни, «що здійсню­ють кон­троль за до­дер­жан­ням по­дат­ко­во­го за­ко­но­дав­ст­ва»). Не­зва­жа­ю­чи на за­ко­но­давчі про­га­ли­ни, вітчиз­няні ми­тарі успішно ор­га­ні­зо­ву­ють чис­ленні «ми­тар­ст­ва» для біз­нес­­­менів та підприємців. Бла­го си­ту­ація доз­во­ляє: у нинішніх умо­вах плат­ни­ки по­датків поз­бав­лені мож­ли­вості ос­кар­жен­ня по­ста­но­ви про по­ру­шен­ня кримі­на­ль­ної спра­ви в суді, а відтак, ав­то­ма­тич­но по­трап­ля­ють до чор­но­го спи­с­ку підо­зрю­ва­них у зло­чи­нах (фіксу­ють­ся в Єди­но­му реєстрі до­су­до­вих розсліду­вань).
Звісно, підприємці не по­винні сидіти склав­ши ру­ки і мовчки спо­с­теріга­ти за свавіллям панів кон­тро­лерів.

Підказ­ка від Феміди
З ро­ку в рік у нашій ба­га­то­ст­раж­даль­ній неньці-Ук­раїні зро­с­тає кількість справ, по­ру­ше­них за ст. 212 Криміна­ль­но­го ко­дек­су (ухи­лен­ня від спла­ти по­датків). Про­те це зовсім не оз­на­чає, що вітчиз­няні ми­тарі успішно лов­лять під­приємців, котрі буцімто тільки те й роб­лять, що ки­ва­ють п’ята­ми у «тінь».
Де-фак­то в ук­раїнській дер­жаві ви­не­се­но бе­за­пе­ляційне «ні» спро­бам ос­кар­жи­ти по­дат­кові повідо­млен­ня-рі­шен­­ня і за­хи­с­ти­ти бізнес від без­за­кон­ності по­ру­шен­ня криміна­ль­них справ. До речі, «свої п’ять копійок» вста­вив і По­дат­ко­вий ко­декс: він об­ме­жив мож­ли­вість ос­кар­жен­ня по­ста­нов про по­ру­шен­ня криміна­ль­них справ у зв’яз­ку з вста­нов­лен­ням нор­ми (п. 58.4 ПК), згід­но з якою в разі по­ру­шен­ня криміна­ль­ної спра­ви по­дат­ко­ве повідо­млен­ня-рі­шен­ня не над­си­ла­ють плат­ни­ку по­датків до закінчен­ня су­до­во­го роз­гля­ду цієї спра­ви. Але навіть у та­ких си­ту­аціях не вар­то впа­да­ти у відчай.
На­ве­де­мо ти­по­вий при­клад із бізне­со­во­го жит­тя: Дер­жав­на по­дат­ко­ва служ­­ба про­во­дить пе­ревірку, скла­дає акт і ви­но­сить повідо­млен­ня-рішен­ня, але підприємство не по­го­д­жується і звер­таєть­ся за за­хи­с­том до пред­став­ників Фе­міди. Щоб плат­ник по­дат­ку пе­ре­став «ри­па­ти­ся», по­дат­ко­ва міліція (навіть не до­че­кав­шись су­до­во­го рішен­ня) по­люб­ляє ви­но­си­ти по­ста­но­ву про по­ру­шен­ня криміна­ль­ної спра­ви за ст. 212 КК. Кар­ти­на відра­зу змінюється: плат­ник по­дат­ку стає «слух­ня­ним» і більш за­леж­ним, оскільки слідство мо­же про­ве­с­ти об­шук, аре­ш­ту­ва­ти ра­хун­ки або «по­ра­ду­ва­ти» об­ран­ням за­побіжно­го за­хо­ду (у ви­гляді взят­тя під вар­ту).
Як діяти у та­ких ви­пад­ках? Щоб да­ти рішу­чу відсіч свавільни­кам із Міндо­ходів, вар­то за­па­с­ти­ся копією по­ста­но­ви Вер­хов­но­го Су­ду № 15 від 08 жовт­ня 2004 р.: зло­чин за не­с­пла­ту по­датків вва­жається здійсне­ним ли­ше у разі фак­тич­но­го (а не те­о­ре­тич­но­го) не­над­хо­д­жен­ня коштів.
От­же, пра­ви­ло пер­ше: гроші спла­чу­ють­ся згідно з чин­ним за­ко­но­дав­ст­вом, а не за лу­ка­вим маніпу­лю­ван­ням і тлу­ма­чен­ням норм Криміна­ль­но­го ко­дек­су. У да­но­му разі — відповідальність має на­ста­ти ли­ше з на­ступ­но­го дня після від­по­відно­го стро­ку, до яко­го слід спла­ти­ти по­­да­ток (а не з мо­мен­ту штуч­ної по­яви криміна­ль­ної спра­ви, на­швид­ко­руч «при­ши­тою» гни­ли­ми нит­ка­ми). Як­що не­має са­мо­го фак­ту на­яв­ності по­дат­ко­во­го бор­гу, то про за­гро­зу криміна­лу годі й базіка­ти.
Пра­ви­ло дру­ге: для подібних об­ви­ну­­ва­чень потрібно до­ве­с­ти, що на під­приємстві не бу­ло зафіксо­ва­но най­го­ловнішого — умис­но­го ухи­лен­ня від по­дат­ків. Тоб­то па­нам по­датківцям відра­зу не­обхідно вка­за­ти на не­при­пу­с­тимість дій, ко­ли кон­тро­ле­ри «плу­та­ють» зло­чинні дії з ба­наль­ни­ми по­мил­ка­ми у зві­тах. Ні в яко­му разі не мож­на ке­ру­ва­ти­ся «залізо­бе­тон­ною логікою» Міндо­ходів про за­гро­зу криміна­лу на підставі ли­ше од­но­го ак­та пе­ревірки. Інак­ше сам про­цес пред’яв­лен­ня об­ви­ну­ва­чен­ня мо­же за­тяг­ну­ти­ся на цілий рік, зва­жа­ю­чи на надмірну за­ван­та­женість судів.
Пам’ятай­мо, що криміна­ль­на спра­ва мо­же ма­ти пер­пек­ти­ву ли­ше тоді, ко­ли по­дат­ко­ве зо­бов’язан­ня не бу­ло ви­ко­на­но, а сам плат­ник по­датків не за­хотів пе­ре­ра­хо­ву­ва­ти гроші до дер­жав­но­го бю­д­же­ту. Зре­ш­тою, акт по­дат­ко­вої пе­ревірки пов’яза­ний із фінан­со­во-еко­но­мічною діяльністю, а то­му не мо­же роз­гля­да­тись у пло­щині ви­ключ­но кри­мі­нальній.

Ал­го­ритм дій
Один із прий­омів, який до­волі ча­с­то за­сто­со­ву­ють кон­тро­ле­ри — це рап­то­ва по­ява на підприємстві з ме­тою пси­хо­логічно­го ти­с­ку на керівництво.    Та­ке ноу-хау сучасних митарів на­дає мож­ливість от­ри­ма­ти мак­­си­маль­ну кількість до­ку­ментів за мінімаль­ний проміжок ча­су.
У подібних си­ту­аціях підприємцям кра­ще не хви­лю­ва­ти­ся, а до­три­му­ва­ти­ся чітко­го ал­го­рит­му дій: не вар­то па­да­ти на коліна чи сліпо підко­ря­ти­ся будь-яким за­ба­ган­кам по­датківців, всі дії не­обхідно зафіксу­ва­ти у жур­налі реєстрації відвіду­вань кон­тро­лю­ю­чих ор­ганів. Щой­­но «гості» пе­ре­сту­па­ють поріг, від­ра­­зу ж тре­ба уваж­но оз­най­о­ми­ти­ся з їх­німи служ­бо­ви­ми посвідчен­ня­ми.
На­при­клад, по­дат­кові міліціоне­ри зо­бов’язані до­три­му­ва­ти­ся ви­мог за­ко­ну «Про міліцію» (під час звер­нен­ня до гро­­ма­дя­ни­на міліціонер по­ви­нен на­зва­ти свої прізви­ще, зван­ня і, в разі ви­мо­ги — пред’яви­ти посвідчен­ня). Як­що ж кон­тро­ле­ри не но­сять по­гонів, то ви­мо­гу що­до пе­ревірки їхніх осо­би­с­тих до­ку­ментів мож­на по­яс­ни­ти за­ко­номірним з’ясу­ван­ням: чи дійсно дані осо­би пра­цю­ють у Міндо­ходів, а не є ша­х­ра­я­ми, що гра­ють та­ку роль.
Служ­бові посвідчен­ня потрібно не про­сто пе­ре­гля­да­ти, а й пе­ре­пи­су­ва­ти їхні реквізи­ти (серія, но­мер і да­та ви­дачі, прізви­ще, ім’я та по бать­кові). У разі від­мо­ви — те­ле­фо­нуй­те до пра­во­охо­ронців, по­си­ла­ю­чись на своє пра­во звер­та­ти­ся зі скар­га­ми до міліції та про­ку­ра­ту­ри. Та­кож мож­на на­га­да­ти кон­тро­ле­рам про не­обхідність до­три­ман­ня По­ряд­ку ве­ден­ня жур­на­лу реєстрації пе­ревірок (за­твер­д­же­но­го на­ка­зом Держ­коміте­ту з пи­тань роз­вит­ку підприємництва № 18 від 10 серп­ня 1998 р.).
Згідно з ви­мо­га­ми По­дат­ко­во­го ко­дек­­су, у кон­тро­лерів має бу­ти на­прав­лен­ня на пе­ревірку, завіре­не пе­чат­кою та підпи­сом керівни­ка по­дат­ко­вої інспекції або йо­го за­ступ­ни­ка. У цьо­му до­ку­менті за­зна­ча­ють реквізи­ти не ли­ше на­ка­зу про пе­ревірку, а й суб’єкта гос­по­дарсь­кої діяль­ності, яко­го потрібно пе­ревіри­ти. Як­що у не­про­ха­них гос­тей цьо­го не­має, то підприємство має по­вне і за­кон­не пра­во на не­до­пу­щен­ня їх до своєї ба­зи да­них.
Ще один мо­мент: для про­ве­ден­ня пла­но­вої пе­ревірки підприємство має за­зда­легідь от­ри­ма­ти копію відповідно­го на­ка­зу Міндо­ходів, при­чо­му не пізніше ніж за 10 днів до її по­чат­ку. У разі по­ру­шен­ня та­ких строків ско­ри­с­тай­те­ся на­ка­зом Мінфіну (№ 1203 від 19 ли­с­то­па­да 2012 р.), в яко­му за­твер­д­же­но «По­ло­жен­ня про по­ря­док по­дан­ня та роз­гля­ду скарг плат­ни­ка по­­датків ор­га­на­ми Дер­жав­ної по­дат­ко­вої служ­би».
Свою за­яву слід підкріпи­ти ли­с­том-роз’яс­нен­ням Ви­що­го Адмінсу­ду (№1844/11/13-10 від 24 груд­ня 2010 р.): як­що на­каз ор­ганів Міндо­ходів про­ти­прав­ний, то працівни­ки Феміди мо­жуть за­бо­ро­ни­ти про­ве­ден­ня пе­ревірки до вирішен­ня спо­ру по суті.
Для за­без­пе­чен­ня алібі підприємства ко­жен крок по­дат­ко­вих ор­ганів потрібно фіксу­ва­ти за­со­ба­ми відео-, аудіоза­пи­су. У разі ви­яв­лен­ня по­ру­шень з бо­ку кон­тро­лерів — відра­зу їх до­ку­мен­ту­ва­ти і скла­да­ти внутрішні ак­ти.

Бізнес-ом­буд­сме­на вик­ли­ка­ли?
Го­ло­вна при­чи­на «наїздів» з бо­ку ор­га­нів Міндо­ходів — відсутність ме­ха­ніз­му по­ка­ран­ня чи­нов­ників за по­ру­шен­ня під час пе­ревірки підприємств. Щоб по­кінчи­ти з та­ким свавіллям, у Вер­ховній Раді за­реєстру­ва­ли за­ко­но­про­ект № 3215 «Про вне­сен­ня змін до По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни що­до відповідаль­нос­ті по­са­до­вих осіб кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів».
Згідно з но­вою ре­дакцією ст. 21 ПК, «шко­да, за­вда­на не­пра­вомірни­ми діями по­са­до­вих осіб кон­тро­лю­ю­чих ор­ганів, підля­гає відшко­ду­ван­ню», а сам по­са­до­вець «не­се пер­со­наль­ну ма­теріаль­ну від­повідальність за збит­ки, на­не­сені суб’єк­ту гос­по­да­рю­ван­ня внаслідок йо­го не­пра­­вомірних дій».
Про не­обхідність ух­ва­лен­ня про­ек­ту йдеть­ся в тексті по­яс­ню­валь­ної за­пи­с­ки: «По­са­до­ва осо­ба є спеціаль­ним суб’єк­том уп­равлінської діяль­ності, яку во­на ор­­га­ні­зо­вує, здійснює і вод­но­час кон­тро­лює ви­­ко­нан­ня вста­нов­ле­них у про­цесі уп­­равління при­писів. Не­пра­вомірна дія та­кої по­са­до­вої осо­би — це акт во­ле­ви­яв­лен­ня або нед­баль­ст­ва кон­крет­ної осо­би, а не дер­жав­но­го ор­га­ну або дер­жа­ви в ціло­му. Відповідно, дер­жа­ва не має не­сти жод­ної ма­теріаль­ної відпо­ві­даль­ності за дії та­кої по­са­до­вої осо­би. Вве­ден­ня пер­со­наль­ної ма­теріаль­ної від­повідаль­ності за не­пра­вомірні дії ство­рить до­дат­ко­вий ме­ханізм за­хи­с­ту гос­по­да­рю­ю­чих суб’єк­тів від не­пра­во­мірних пе­ревірок та про­ти­прав­них дій кон­тро­лю­ю­чих ор­ганів. Ад­же на­разі збит­ки від та­ких пе­ревірок та про­ти­прав­них дій за різни­ми підра­хун­ка­ми становлять мі­­ль­яр­­­­ди гри­вень, які ніко­ли не бу­дуть ком­пен­со­вані дер­жа­вою. І кіль­кість та­­ких про­ти­прав­них дій з ро­ку в рік збільшується че­рез фак­тич­ну без­кар­ність по­са­до­вих осіб кон­тро­лю­ю­чих ор­га­нів».
Крім то­го, на пре­зи­дентсь­ко­му сайті з’яви­ло­ся но­ве до­ру­чен­ня уря­ду: «Що­до по­си­лен­ня га­рантій за­хи­с­ту дер­жа­вою кон­сти­туційно­го пра­ва гро­ма­дян на під­приємниць­ку діяльність, ство­рен­ня більш спри­ят­ли­вих умов для ве­ден­ня бізне­су в Ук­раїні, поліпшен­ня інве­с­ти­ційно­го кліма­ту». У цьо­му до­ку­менті про­по­нується роз­ро­би­ти за­ко­но­про­ект про… вве­ден­ня інсти­ту­ту бізнес-ом­буд­сме­на, який пред­став­ля­ти­ме «за­конні інте­ре­си підприємців у дер­жав­них ор­га­нах, у то­му числі в су­дах, та ор­га­нах міс­це­во­го са­мо­вря­ду­ван­ня».
P. S. Коли верстався номер, ВР ухвалила постанову про вдосконалення діяльності органів доходів і зборів, якою рекомендувала КМУ ліквідувати Міністерство доходів і зборів України. Метою цієї постанови є необхідність оптимізації діяльності органів доходів і зборів шляхом ліквідації Міністерства доходів і зборів України, створення (відновлення дії) органів Державної податкової служби, органів Державної митної служби. Отож, податкових органів і надалі не бракуватиме і наш матеріал допоможе вам захиститися від їхнього свавілля.