Сьогодні українські фермери змушені переглядати структуру посівів. Прибуток тепер залежить не тільки від ціни на біржі, а й від витрат на вирощування, логістичних шляхів та погоди. Найбільше ці коливання відчувають малі та середні господарства.
У Open Agri Club зазначають, що системний аналіз економіки допомагає створити прибуткову сівозміну. Керівник платформи Ігор Коцел зауважив, що фахівці допомагають аграріям оцінити рентабельність і врахувати ризики. На його думку, зараз найвигіднішими залишаються соняшник, кукурудза, соя та ріпак, чия прибутковість часто перевищує 40-50%.
Фахівці радять формувати сівозміну з 5-6 культур. Для невеликих господарств найкращий баланс доходів і витрат дають ріпак та соняшник. Також можна звернути увагу на нішеві культури, як-от гарбуз чи квасолю, але для них потрібно заздалегідь шукати покупців.
Однією з головних помилок аграріїв є орієнтація лише на ринкову ціну без розрахунку собівартості. Ігор Коцел наголошує:
«Ставка тільки на ціну продажу – одна з найпоширеніших фінансових помилок. Висока ціна за тонну ще не означає наявність прибутку».
Наприклад, існує ефект «кукурудзяної пастки», коли через високу вологість витрати на сушіння та елеватор з’їдають до 30–40% вартості врожаю. У такому разі соя, яку не треба сушити, може принести більше чистого доходу.
Також критичною є логістика. Якщо доставка до порту коштує 40 доларів США за тонну, а маржа становить лише 30 доларів США, господарство працює в мінус. Тому важливо знати свою точку беззбитковості, щоб не накопичувати витрати на зберігання в очікуванні кращої ціни.
На вибір культур суттєво впливає зміна клімату. Кліматичні зони змістилися на 300-400 кілометрів на північ. Тепер соняшник і кукурудза стали звичними для північних областей. Щоб уникнути літньої спеки понад +35…+40 градусів Цельсія, фермери обирають озимі ріпак і пшеницю або ранні гібриди. Також зростає інтерес до посухостійких сорго, проса та нуту.
Щодо ринків збуту, то стабільно високий попит має соя, особливо негенетично модифікована, за яку в Європі дають премію. Соняшник залишається надійною культурою завдяки розвиненій переробці всередині країни, а ріпак забезпечує швидку валютну виручку на початку сезону через попит на біопаливо в ЄС. При плануванні аграріям радять зважати на наявність переробних заводів у радіусі 100 кілометрів від господарства.