Виробники часнику готові збільшити потужності експорту мінімум втричі

Останні роки з'являється більше господарств, які вирощують часник. Але вони орієнтовані на більш платоспроможник експортний попит. Минулоріч було встановлено своєрідний рекорд з експорту часнику - понад 200 т. Основними напрямками стали Білорусь, Канада, Азербайджан та Прибалтика. Уже у цьому сезоні виробники часнику заявляють про готовність збільшити потужності експорту щонайменше втричі, пише propozitsiya.com з посиланням на agravery.com.

Як зазначила співзасновник ТОВ «UkrUP» Анна Морозова, часник вимагає значно менше площ, аніж звичні польові культури. При цьому рентабельність виробництва можна отримати починаючи з від декількох соток, а окупність інвестицій починається з 1 га.

Згідно із цінами минулого року вартість закладки 1 га часнику у середньому становила 150 тис. грн. Урожайність також коливається – від 3 до 15 т з га, а вартість в українських супермаркетах може сягати 100 грн/кг. З цього можна робити висновки про рентабельність виробництва.

Найбільшими проблемами у вирощуванні цієї культури, за словами експерта, є відсутність технології, якісного посівного матеріалу та спеціальних видів техніки на ринку. "Що стосується експорту, то у нашому часнику, безумовно, є зацікавленість за кордоном, але все ускладняється тим, що поки що ми не можемо сформувати стабільні партії продукту однакової товарної якості", - додала А. Морозова.

Варто зазначити, що хоча часник є традиційною культурою для українців, ще донедавна майже 90% ринку у нас складала продукція, завезена з-за кордону. За свідченням гравців ринку виробництво всередині держави поки що залишається на низькому рівні – всього лише 10% від потреби, проте саме виробництво часнику називають одним із найбільш динамічних і рентабельних бізнесів у майбутньому.

Досі офіційної статистики по площах і обсягам виробництва часнику всередині країни просто не існує. Приблизно 90% часнику, який ми їмо, в до нас завозять із-за кордону - щороку понад 10 тис. т часнику. Решта припадає на виробників (3%) та домогосподарства (7%).

Найбільші експортери культури у світі - це Китай (79%), Іспанія (11%), решта походить з Аргентини, Нідерландів та Чілі.