Виклики літа 2026 року: як посуха та здорожчання ресурсів загрожують українському врожаю

Український аграрний сектор входить у літній сезон 2026 року в умовах підвищених ризиків, які експерти порівнюють із ситуацією 2024 року. Поєднання несприятливих кліматичних прогнозів та різкого зростання собівартості виробництва через зовнішні чинники, зокрема війну в Ірані, створює загрозу суттєвих втрат урожаю пізніх сільськогосподарських культур.

Погодні аномалії: прогнози Укргідрометцентру та європейських служб

За даними Укргідрометцентру, у червні 2026 року середня місячна температура повітря в Україні очікується на рівні 19–23 градусів, що на 1,5 градуса перевищує кліматичну норму. Попри те, що обсяги опадів на початку літа прогнозуються в межах норми, фахівці нагадують про досвід 2024 року, коли аналогічний старт сезону завершився тривалою посухою та сухістю ґрунтів на двох третинах території країни. Тоді через спеку збір кукурудзи впав на 16%, а соняшнику — на 22%.

Додатковим фактором тиску виступає глобальне кліматичне явище Ель-Ніньйо, ймовірність формування якого до липня оцінюється американським Національним управлінням океанічних та атмосферних досліджень у 82%. Кліматична служба ЄС Copernicus Climate Change Service також прогнозує гаряче літо для Європи, а для її східної частини — дефіцит сезонних опадів. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, період 2026–2030 років загалом може стати рекордно теплим в історії. Аномальні температурні рекорди наприкінці травня вже зафіксовані у Великій Британії та Франції, де стовпчики термометрів сягали понад 35 та 39 градусів відповідно.

Економічний тиск: пальне, добрива та собівартість

Окрім погодних умов, фермери стикаються із серйозним браком фінансової міцності. За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради (ВАР) Дениса Марчука, вартість весняно-польових робіт у 2026 році зросла на 20–25%. Найбільший стрибок цін зафіксовано на дизельне пальне (на 67%) та мінеральні добрива (на 35%).

Керівниця аналітичного центру Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ) Світлана Литвин зазначає, що за повного циклу вирощування, наприклад, кукурудзи, виробнича собівартість збільшиться на 13%. Багато господарств змушені зменшувати норми внесення добрив, щоб утримати рентабельність. Якщо великі та середні підприємства мають більший фінансовий простір для маневру та доступ до кредитів, то малі фермери часто вносять лише 20–30% від потреби добрив через дефіцит бюджету. Скорочення підживлення значно знижує стійкість рослин до високих температур.

Які культури під загрозою та очікування міністерств

Найбільш критичним періодом для врожаю називають липень, коли відбувається активна фаза дозрівання. Найболючіше на брак вологи та екстремальну спеку реагують кукурудза, соя та цукровий буряк. Постраждати може і соняшник: за тривалої відсутності дощів рослина втрачає олійність та засихає.

Для мінімізації втрат профільні асоціації пропонували уряду низку заходів, зокрема запуск Вітчизняного припортового заводу для виробництва добрив, скасування ввізного мита на них, дозвіл на імпорт ваняково-аміачної селітри через морські порти, а також зниження акцизу на пальне для потреб аграріїв.

Наразі офіційна аналітика Міністерства економіки не фіксує катастрофічних змін порівняно з минулим 2025 роком. Очікується помірне просідання виробництва пшениці на 4% та ячменю на 10%, тоді як баланс по кукурудзі прогнозується стабільним. Проте експерти одностайні: за умови нормального літа дорогі ресурси просто зменшать маржинальність бізнесу, але якщо липень принесе глибоку посуху, це призведе до значних матеріальних втрат та скорочення кількості фермерських господарств.