Війна на Близькому Сході: українські аграрії ризикують отримати ріст собівартості замість високих цін

Ескалація конфлікту на Близькому Сході створює нові виклики для сільського господарства України. Замість очікуваного зростання цін на продукцію, фермери можуть зіткнутися з подорожчанням виробництва через ріст цін на енергоносії та добрива.

Аналітик Центру досліджень продовольства та землекористування «KSE Агроцентр» Павло Мартишев зазначає, що під загрозою опинилося не більше 10% українського агроекспорту до цього регіону. Хоча постачання до країн Близького Сходу у 2025 році оцінювалися у 4,4 млрд доларів, ризики не вважаються критичними. Україна переважно орієнтована на Туреччину, Єгипет та країни Північної Африки, тоді як держави, географічно близькі до Ірану, займають меншу частку в експорті.

Куди переспрямують зерно

У разі скорочення поставок до Перської затоки, українську продукцію можна переорієнтувати на інші ринки. Серед потенційних напрямків:

• Північна Африка: Алжир, Марокко, Туніс та місткий ринок Єгипту.
• Азія: Індонезія, Бангладеш, частково Пакистан.
• Субсахарська Африка: Нігерія.

Важливим партнером залишається Туреччина. Постачання туди здійснюється малими кораблями, що дозволяє диверсифікувати ризики завдяки невеликим партіям товару.

Удар по собівартості

Найбільшою проблемою є енергетичний фактор. Через Ормузьку протоку проходить близько 20% світових поставок нафти, газу та аміаку. Будь-які перебої підвищують вартість нафти, що тягне за собою ціни на газ та аміак. Як наслідок, дорожчають азотні добрива.

Це безпосередньо впливає на виробництво кукурудзи та соняшнику — основних експортних товарів України. Добрива та пальне складають від 25% до 30% їхньої собівартості.

«Відповідно ми отримуємо такий удар по собівартості насамперед кукурудзи і соняшника», — пояснює Мартишев.

Оскільки аграрії ще не повністю сформували запаси до весняної посівної, частину ресурсів доведеться купувати за вищими цінами.

Чому світові ціни не ростуть

Попри війну, різкого стрибка котирувань на зерно не відбулося. На ринок тиснуть високі врожаї у світі та можливе випадіння Ірану як великого імпортера кукурудзи.

«Бойові дії в регіоні, який закуповує зерно. Тобто Іран суттєвий імпортер кукурудзи. Якщо ринок Ірану закритий, то це тисне на ціни на кукурузу», — зазначає аналітик.

Певне зростання продемонструвала лише соя, оскільки вона пов'язана з виробництвом біопалива, ціна якого корелює з нафтою. Проте соя займає незначну частку в українському експорті.

Наразі українські виробники перебувають під подвійним тиском: з одного боку зростають витрати на добрива та логістику, а з іншого — світові ціни на зерно падають через низький попит на Близькому Сході та глобальний профіцит продукції. Нафта вже подорожчала на 15%, а газ — на 30%, що за словами експертів є «ситуативним шоком», який насамперед б'є по гаманцю виробника, а не збільшує його прибутки.