Перехід на стандарти Європейського Союзу у сфері захисту рослин коштуватиме українським агровиробникам приблизно €2 млрд щороку. Про це повідомив генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Олег Хоменко, зауваживши, що запровадження суворіших вимог без повноцінного доступу до ринку ЄС загрожує втратою конкурентних позицій на ринках третіх країн, зокрема Африки та Азії, пише Delo.ua.
За даними Міністерства економіки та довкілля, у 2025 році експорт української агропродукції до Євросоюзу скоротився на $2,1 млрд порівняно з 2024 роком і становив $10,7 млрд. Водночас постачання до країн Близького Сходу сягнуло $4,4 млрд, до Африки — $2,8 млрд, а до країн Південно-Східної Азії — $1,7 млрд.
Основне фінансове навантаження пов'язане з тим, що частина діючих речовин ЗЗР, які застосовують в Україні, заборонена в ЄС. Зміна технологій вирощування збільшить собівартість продукції, що ускладнить конкуренцію з виробниками з Росії, Аргентини та Бразилії на міжнародних ринках, де за відповідність європейським стандартам не сплачують цінову надбавку.
«Лише перехід на стандарти Європейського Союзу у сфері захисту засобів рослин коштуватиме українським агровиробникам приблизно €2 млрд щороку», — сказав Олег Хоменко.
Окрім захисту рослин, імплементація вимог ЄС потребуватиме інвестицій у безпечність харчових продуктів, добробут тварин, охорону довкілля та використання добрив. Водночас Єврокомісія пропонує зберегти обмеження для чутливих аграрних товарів, проти чого виступає українська сторона.
«Якщо ми не матимемо повноцінного доступу до ринків ЄС, виникає запитання: навіщо імплементувати європейські стандарти, якщо ми експортуватимемо продукцію на ринки, де цих вимог не застосовують і де за відповідність їм не платять більше?», — зауважив Олег Хоменко.
Для мінімізації ризиків УКАБ пропонує передбачити десятирічний перехідний період для адаптації агросектору, який включатиме зміну законодавства, модернізацію технологій, систем контролю та переробних потужностей.
Водночас інтеграція агросектору може посилити позиції ЄС на світовому ринку, зокрема у сфері постачання продовольства та розвитку ринку біометану, де Євросоюз планує наростити споживання до 30 млрд кубометрів до 2030 року при власних виробничих потужностях у 12–13 млрд кубометрів.